Структура правосвідомості
Правосвідомість складається з
трьох елементів.
1. Раціональні,
світоглядні компоненти правосвідомості включа-
ють в себе знання та уявлення про право та правові явища в суспіль-
стві. Рівень та якість таких уявлень можуть бути різними: від при-
мітивних, поверхових — до науково-теоретичних, що утворюють
правову ідеологію. Велике значення у правовій ідеології відводиться
юридичній науці. Наукова теорія визначає стратегію розвитку пра-
вового життя в суспільстві, здійснює всебічний аналіз
сучасної ситу-
ації у сфері правового регулювання.
Правова
ідеологія формується в результаті наукового теоретичного
відображення правової дійсності,
на основі узагальнення теорії як минулого, так і сучасного. Сучасна правова
ідеологія включає в себе концепції правової держави, поділу влад, визнання
пріоритету загальнолюдських цінностей, домінування загальновизнаних норм
міжнародного права над нормами внутрішнього права, громадянського суспільства,
принципи демократизму, гуманізму тощо.
2. На відміну від раціонального компонента
правосвідомості,
правова психологія, яка утворює емоційний
компонент правосвідо-
мості, утворюється стихійно, на
основі емоційного ставлення до пра-
вових явищ в суспільстві, яке може бути і позитивним, і негативним.
Емоції є
невід'ємною складовою свідомості. Взагалі важко зрозуміти природу людської
поведінки, якщо повністю відкинути її емоційність. Емоції у правовій сфері
впливають як на правомірну, так і на неправомірну поведінку особи. Правова
психологія передбачає "переживання" правових явищ у свідомості на
емоційному рівні.
Правова
психологія і правова ідеологія знаходяться у невід'ємному зв'язку. На їх основі
формується третій компонент правосвідомості.
3. Поведінковий, або вольовий елемент правосвідомості включає в
себе мотиви правової поведінки, правові установки, тобто ті установки, які зумовлюють та
визначають поведінку особи у правовому
середовищі.
Спочатку
людина отримує інформацію про певну сторону правового
життя. Отримавши цю інформацію,
людина починає її аналізувати. На підставі цього у неї виробляється певна
оцінка того чи іншого правового явища. Залежно від оцінки правових явищ
з'являється певний мотив поведінки, людина вирішує, як їй діяти в тих чи інших
умовах, пов'язаних з тим чи іншим правовим явищем. Поведінкові елементи напряму
пов'язані з волею людини.
Дізнавшись
про закон і оцінивши його, людина вирішує, як вона буде діяти в межах,
передбачених законом. Дотримуватись його чи ні, визначається вольовим
компонентом правосвідомості. Вольову спрямованість ще називають вольовою
установкою, тобто готовністю людини до певних дій.
Таким
чином, завдяки дії цих трьох елементів правосвідомості у людей формуються
правові знання (отримуються в результаті ознайомлення з правовою нормою),
правові оцінки (зіставлення норми права зі своїми власними цінностями), правові
установки (вольова спрямованість поведінки, готовність до певних дій). У
реальному житті всі ці компоненти правосвідомості виявляються як ціле, вони
чітко не структуровані та не відділяються одне від одного.
|
