Види правосвідомості
Для всебічного розуміння того, що є правосвідомістю,
необхідно розглянути її різновиди, які поділяються за рівнем, глибиною усвідомлення
права і відображення правової дійсності.
Перший
рівень — повсякденна
правосвідомість, притаманна
більшості членів суспільства, формується в повсякденному житті у сфері
правового регулювання. Вона складається стихійно, під впливом особистого
досвіду. Повсякденна правосвідомість — уявлення, емоції, настрої з приводу
права і законності, що поширені серед загалу. Ці почуття виникають під впливом
безпосередніх умов життя людей.
Другий
рівень — професійна правосвідомість,
яка складається в ході
спеціальної підготовки та в процесі здійснення практичної юридичної діяльності.
Це правосвідомість юристів-практиків. Професійна правосвідомість — поняття,
уявлення, переконання, традиції, стереотипи, що складаються в середовищі
професіоналів-юристів.
Третій
рівень — науково-теоретична
правосвідомість, яка притаманна
вченим-юристам, які займаються вирішенням теоретичних питань у правовій сфері.
Формується на базі широких і глибоких правових узагальнень, знань
закономірностей тощо.
За
суб'єктами (носіями) правосвідомість поділяється на індивідуальну (належить
окремим індивідам) і колективну
(притаманну окремим суспільним
групам, класам, верствам суспільства). Колективну правосвідомість треба
відокремлювати від масової, яка характерна для нестабільних, тимчасових
об'єднань людей — мітингів, демонстрацій. Для характеристики макроколективів
використовують поняття суспільної правосвідомості (правосвідомість населення
країни, нації, народності).
|
