Поняття правопорядку
Із законністю тісно пов'язане інше правове явище — правопорядок
(правовий порядок). Поняття
"правопорядок" широко використовується в чинному законодавстві,
охорона правопорядку — найважливіша функція держави.
Найбільшого
поширення одержав погляд на правопорядок як на реалізовану законність, як на
суспільний порядок, що встановлюється та охороняється державою на основі
чинних норм права та в режимі законності. З цього погляду правопорядок є
продуктом дії в суспільстві режиму законності. Від рівня законності залежить
рівень правопорядку. Однак подібне трактування здається не зовсім правильним.
Дійсно, зазначені явища тісно взаємопов'язані. У формуванні правопорядку
законність виступає як основний принцип діяльності державних органів,
посадових осіб і громадян. Але правопорядок не може скластися як наслідок одного лише цього
принципу, навіть і основного.
Тому
точніше було б сказати, що правопорядок складається як результат реалізації
всіх правових розпоряджень відповідно до принципу законності. Основою правопорядку виступає не
законність, а право. Законність — умова правопорядку. Результатом впливу права на
суспільні відносини, підсумком його дії і реалізації конкретних правових норм є
певний порядок у суспільних відносинах, правовий порядок.
Правопорядок
— підсумок правового
регулювання, його реалізована мета. Міцність правопорядку, його стабільність і
непорушність забезпечується не формальною, а реальною законністю. У свою чергу
правопорядок обумовлює зміст законотворчої діяльності, правовий характер
законів.
Правопорядок
є важливою передумовою ефективного функціонування всієї системи соціальних
відносин. Він є важливим структурним елементом громадського порядку, під яким
розуміється правильно налагоджений
стан всієї сукупності суспільних відносин.
Правопорядок — це заснована на праві і законності організація
правового життя, що відображає якісний фактичний стан суспільних відносин,
врегульованих правом.
Особливості правопорядку: це стан упорядкованості
правом суспільних відносин; це порядок, передбачений нормами права; правопорядок
є результатом втілення в життя правових норм, їх реалізації; правопорядок
забезпечується державою, йому притаманні єдність, стабільність. Це — реалізація законності, прав, свобод і обов'язків
громадян; підпорядкованість суб' єктів нормам права у їх правових відносинах.
Правопорядок
можна охарактеризувати як порядок, що забезпечує стабільність громадського
життя і соціальний прогрес. Оскільки він визначається правом і забезпечується державою,
то закріплює найважливіші риси і сторони соціально-економічного ладу,
систему політичних відносин.
Правопорядок
можна розглядати як єдність права і влади. Це порядок,
при якому правове положення і
взаємини всіх суб' єктів суспільного, політичного і державного життя чітко
визначені законами і захищені державою.
Правопорядок
варто відрізняти від близького, але не ідентичного йому явища — громадського порядку, що, як і правопорядок, характеризується
організованістю, упорядкованістю суспільних відносин. Однак, на відміну від
правопорядку, громадський порядок утворюється під впливом не тільки правових,
але й інших соціальних норм: норм моралі, звичаїв, корпоративних норм та ін.
Отже, громадський порядок — це стан урегульованості суспільних відносин,
заснований на реалізації всіх соціальних норм і принципів. Громадський порядок
забезпечується переважно силою суспільного впливу. Але це не означає, що його
стан байдужий для держави. З одного боку, найважливішою частиною громадського
порядку є правопорядок, з другого — стан громадського порядку обумовлює багато в чому стан
правопорядку.
Тривалий
час різниця між законністю і правопорядком не проводилась
і вони використовувались як
рівнозначні поняття, але це неправильно. Законність — це засіб встановлення
правопорядку, а правопорядок — результат здійснення права і законності. Міцність і
ефективність правопорядку залежить від ступеня втілення вимог законності. Якщо
законність виступає як причина, то правопорядок — як наслідок. Законність — це повнота реалізації правових норм, а правопорядок — їх фактичне втілення в життя. Законність — засіб
підтримки правопорядку.
|
