Гарантії прав і свобод особи
Гарантії прав і свобод особи — це
юридичні засоби забезпечення повного, неухильного і безперешкодного здійснення
кожним своїх прав і свобод, охорони прав і свобод від можливих протиправних посягань
і їх захисту від будь-яких незаконних порушень.
Дуже часто
під гарантіями розуміють також певні фактори або різноманітні умови
забезпечення прав і свобод особи. Проте фактори та умови самі по собі не
належать до гарантій, вони виступають лише як загальні передумови забезпечення
прав і свобод особи.
Під
гарантіями прав і свобод особи слід розуміти сукупність конкретних засобів, що
носять юридичний, загальнообов'язковий характер, завдяки яким можливе всебічне забезпечення ефективного
здійснення, охорони і захисту прав і свобод особи. Головне призначення
гарантій прав і свобод особи полягає у забезпеченні всім і кожному рівних
правових можливостей для набуття, реалізації, охорони і захисту прав і свобод.
Вони покликані забезпечити найсприятливіші умови, в атмосфері яких записаний у
Конституції і законах правовий статус особи і насамперед її права і свободи
стали б фактичним становищем кожної людини і громадянина.
Гарантування
прав і свобод особи як найважливіший чинник їх реального і ефективного
забезпечення неможливий без певних передумов — як загальних, так і
спеціальних, нормативних. Головними передумовами, які забезпечують реальну
можливість ефективного здійснення, охорони та захисту прав і свобод особи, є демократична правова соціальна держава і вільне
громадянське суспільство. В свою
чергу, їх розвиненість залежить від конкретних економічних, політичних,
соціальних, культурних та ідеологічних передумов. Адже всі конкретні юридичні
засоби реального забезпечення прав і свобод особи виявляються повною мірою як
результат їх функціонування і розвитку.
Правильна класифікація юридичних гарантій прав і
свобод особи має не лише велике науково-теоретичне, але й практичне значення.
Вона сприятиме наповненню їх реальним змістом, підвищенню їх дієвості та
ефективності.
До системи
юридичних гарантій прав і свобод особи доцільно віднести такі складові
елементи: матеріальні та процесуальні гарантії; інституційно-організаційні
гарантії; галузеві гарантії; міжнародно-правові гарантії; юридичну
відповідальність.
1. До першої групи юридичних гарантій прав і свобод особи
належать матеріальні та процесуальні
гарантії, які у своїй сукупності становлять
вихідні нормативні положення, що закріплюють основні правові засади забезпечення
реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи. Закріплюючи у відповідних
правових нормах матеріальні гарантії — нормативні приписи, що мають на меті створити сприятливі
юридичні умови для ефективного здійснення кожною особою своїх прав і свобод, держава
водночас визначає конкретні форми і механізми реалізації деяких з них,
закріплюючи їх у процесуальних нормах і утворюючи таким чином процесуальні
гарантії. Процесуальні гарантії прав і свобод особи — це встановлені законом
юридичні засоби забезпечення прав і свобод особи у процесі захисту цих прав і
свобод під час здійснення правосуддя. Встановлюючи матеріальні гарантії прав і
свобод, держава не може обійтись без врегулювання правозастосовчої діяльності,
метою якої є втілення матеріальних гарантій у реальність.
2. Інституційно-організаційні гарантії прав і свобод особи — це передбачені в законі суспільно-політичні
інституції, на які покладаються відповідні функції і повноваження по
організації забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод людини і
громадянина.
Основними
інституційно-організаційними гарантами прав і свобод людини за Конституцією
України є Верховна Рада, Президент України, Кабінет Міністрів, міністерства та
інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, суди,
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура,
Конституційний Суд, політичні
партії і громадські організації, органи місцевого самоврядування, міжнародні
судові установи та відповідні органи міжнародних організацій.
3. Конституційні і галузеві гарантії — юридичні
засоби забезпе-
чення реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи, які містять-
ся у правових нормах відповідних галузей права. Серед галузевих
гарантій виділяються конституційно-правові гарантії прав і свобод
особи та загальногалузеві гарантії. Найважливішим видом є конституційні гарантії, які містяться в Основному Законі — Конституції, забезпечують реальне здійснення, охорону і захист конституційних прав і свобод особи та визначають основоположні засади
забезпечення галузевих прав і свобод. У правових нормах цивільно-
го, сімейного, трудового права містяться відповідні гарантії цивіль-
них, сімейних, трудових прав і свобод громадян.
4. Важливе значення у сфері
забезпечення реалізації, охорони і
захисту прав і свобод особи в сучасних умовах розвитку людської
цивілізації належить міжнародним гарантіям, які
являють собою таку систему, що включає в себе загальновизнані принципи і норми,
які регулюють сферу забезпечення прав і свобод окремих індивідів
та соціальних спільностей (народів, націй), а також міжнародні установи і організації, які наділені відповідними функціями
і повноваженнями. Отже, міжнародні гарантії прав і свобод особи можна
умовно поділити на матеріальні та процесуальні й інституційно-ор-
ганізаційні.
Міжнародно-правові
гарантії прав і свобод особи — матеріальні, процесуальні та
інституційно-організаційні — є важливим засобом забезпечення їх реалізації,
охорони і захисту на міжнародному, наддержавному рівні. Їх особливість полягає
в тому, що, на відміну від внутрішньодержавних засобів забезпечення прав і
свобод (які встановлюються нормами внутрішнього законодавства), система міжнародного
і регіонального забезпечення прав і свобод особи базується на
міжнародно-правових нормах, які створюються шляхом підписання державами
багатосторонніх угод з відповідних питань. Держава, яка є учасником тієї чи
іншої міжнародної угоди з прав людини, впроваджує норми цієї угоди у своє
внутрішнє законодавство.
5. До особливої юридичної гарантії
забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи слід віднести юридичну
відповідальність. Якщо попередні види юридичних
гарантій в цілому виступають гарантом такого складового елементу правового статусу особи, як права і свободи, то юридична відповідальність є
гарантією
іншого, не менш важливого елементу правового статусу — юридич-
них обов'язків, без яких права і свободи не можуть існувати.
|