Проблеми
формування світового правопорядку
Світовий правопорядок — це система суспільних планетарних відносин, що
формуються на основі правових начал і функціонують відповідно до
загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
Світовий правопорядок слід розглядати як певну
реальність, результат реалізації
різноманітних відносин, взаємодії людей і держав на нашій планеті.
Найважливішим
фактором, що обумовлює необхідність створення світового правопорядку і його
подальшого зміцнення, виступає вирішення проблем, що можуть бути розв'язані
тільки за умови взаємної згоди і співробітництва різних народів і держав
(проблеми екологічної безпеки, пошуку і використання енергетичних ресурсів, запобігання
ядерної війни та ін.).
Необхідність
установлення загальносвітових правових правил викликана розширенням
міжнародних зв'язків, глобальним характером науково-технічної революції,
зростанням ролі і значення нових інформаційних технологій.
Світовий
правопорядок — це результат узгодження інтересів держав і народів. Основою
становлення і розвитку світового правопорядку виступає саме право, його
загальнолюдські сутнісні якості.
Кожна
держава є самостійним суверенним утворенням і будує свої взаємовідносини з
іншими учасниками на принципах невтручання у внутрішні справи, територіальної
цілісності держав, рівноправності і самовизначення народів. Тому основним
джерелом міжнародного права є міжнародні договори, у яких досягається баланс
інтересів різних держав.
Світовий
правопорядок — це умова і гарантія успішного міжнародного співробітництва у
різних сферах. Особливо важливим є міжнародне співробітництво у сфері
глобальних проблем людства. Глобальними вважаються проблеми, що охоплюють
населення всієї земної кулі і не можуть бути вирішені окремою державою. Ці проблеми
зачіпають інтереси всього людства, мають загальноплане-тарний характер. Нерозв'язаність
їх створює загрозу для майбутнього людства, перешкоджає прогресу суспільства.
Вони можуть бути вирішені тільки завдяки зусиллям усієї світової спільноти.
До
глобальних проблем людства належить: запобігання світовій ядерній катастрофі;
забезпечення взаємовигідного міжнародного співробітництва в економічній,
політичній, екологічній, культурній і іншій галузях; подолання розриву в рівні
економічного росту між різними державами; ліквідація енергетичної, сировинної,
продовольчої, демографічної кризи, дотримання вимог екології, створення умов виживання,
нормального існування; використання досягнень науково-технічного прогресу на
благо людства; міжнародне співробітництво в боротьбі з міжнародною злочинністю
та тероризмом.