Передумови та умови виникнення держави
Держава як нова організаційна форма життя суспільства
виникає внаслідок неолітичної революції, переходу людства до відтворюючої
економіки, тобто у процесі зміни матеріальних умов життя суспільства,
становлення його нових організаційних форм. Первісна держава
виникає, щоб організаційно
забезпечити функціонування відтворюючої економіки, нових форм трудової
діяльності.
Як
правило, найдавніші держави виникають як міста-держави.
Селище, у якому живуть вільні
общинники-землероби, являє собою тепер вже не родову (сімейну), а сусідську
общину. Воно поступово стає адміністративним, господарським і релігійним
центром. Це місто разом з прилеглою до нього невеликою сільськогосподарською
місцевістю і стає містом-державою. У такому місті постійно проживають вожді і
жерці, воно стає місцем, де відбуваються засідання рад і зборів. Місто-держава
знає чітку соціальну диференціацію, майнове розмежування, поділ праці.
З
розвитком суспільства поступово усвідомлювалася важливість успішного
управління, керівництва, відбувалася його спеціалізація, а та обставина, що
особи, які здійснюють управління, накопичують відповідний досвід, приводила до
довічного виконання громадських обов'язків. Чимале значення в закріпленні таких
порядків мала і релігія. У ранньокласовій державі відбувається подальше
виокремлення знаті, присвоєння громадських посад через передачу цих посад від
батьків до дітей і головним чином на цій основі збагачення певних суспільних
груп.
Класова природа первісних держав чітко визначилася
лише з часом, коли
розмежування суспільства, класоутворення призвели до захоплення держави тим чи
іншим класом і пристосування її до своїх інтересів і потреб. Процеси утворення
класів і держави не можна розуміти спрощено, нібито спершу виникли класи,
потім їхній антагонізм привів до появи держави. Ці процеси йдуть паралельно,
взаємодіючи один з одним. Ранньокласова держава не є результатом діяльності
тільки панівного класу. Вона — результат розвитку всього суспільства в цілому
на етапі становлення відтворюючої економіки. Але, зрозуміло, той чи інший клас,
захопивши державу, міг стати за допомогою держави і панівним класом.
При цьому
поступово зникає практика виборності, змінюваності вождів, воєначальників,
членів міських магістратів, рад. Їм на зміну прийшла інша практика — присвоєння
посад і передача їх своїм нащадкам. У ранньокласовій державі особлива роль
належить жерцям, що забезпечують знання і дотримання релігійних норм. Крім
того, правитель у ранньокласовому суспільстві, як правило, поєднує світську і
релігійну владу, вважається посередником між божествами і народом. Теократична
державність була первинною в багатьох регіонах.
Таким
чином, на відміну від соціальної організації первіснообщинного ладу, держава
являла собою нове політичне,
структуроване і територіальне утворення. Політичне
тому, що, на відміну від родової общини (яка захищала загальні інтереси її
членів), держава стала виражати і захищати класові інтереси. Держава виділилася
із суспільства як особлива група людей, основним заняттям яких стало державне
управління, організаційна діяльність. У ній з'явилися нові інструменти
управління: суди, в'язниці, поліція, армія, інші органи, що можуть
застосовувати примус.
На відміну
від первісного суспільства, держава стала територіальним утворенням. Якщо
первісна община мала у своїй основі засновану на спорідненні організацію, то держава
поступово шляхом переростання цих общин у сусідські переходить до осілого
способу життя, якого об' єктивно вимагало землеробство. Першим етапом територіальної
організації стало місто, що поєднувало вже не стільки родичів, скільки
населення, що проживало на певній території. Відтепер і апарат держави
орієнтувався на управління тими чи іншими групами, що проживало на певній
території в межах державних кордонів.
Таким
чином, з аналізу нової, державної форми організації суспільства можна зробити
висновок, що ознаками держави є єдиний територіальний простір, на якому
здійснюється господарська діяльність; наявність особливої верстви людей —
апарату управління і примусу, єдина система податків і фінансів. До цих ознак
варто додати і мову, єдину для спілкування на території тієї чи іншої держави,
єдину оборонну і зовнішню політику, транспортну, інформаційну, енергетичну
системи.
|
