НАУКА - дальше 1-2

Народні депутати мають право об'єднуватися в депутатські клуби, інші депутатські формування. Важливим правом народного депутата України є депутатське звернення — викладена в письмовій формі пропозиція депутата, звернена до посадових осіб державних органів, керівників підприємств, установ і організацій, виконати певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їхньої компетенції. Своє звернення депутат може безпосередньо передати відповідній посадовій особі чи надіслати поштою. Якщо депутат не задоволений відповіддю на своє звернення та якщо, на його думку, посадова особа ухиляється від вирішення порушеного у зверненні питання, він має право внести депутатський запит. Обов'язки народного депутата України у виборчому окрузі регулюються статтею 23 Закону України "Про статус народного депутата України". Він зобов'язаний: — підтримувати тісні зв'язки з виборцями, регулярно інформувати їх про свою роботу у Верховній Раді України та її органах, про роботу Верховної Ради та її органів, виконання їх рішень, а також про реалізацію своєї передвиборної програми (платформи); — брати участь у здійсненні контролю за виконанням законів, постанов, інших актів Верховної Ради та її органів; — вивчати громадську думку, потреби й запити населення; у разі необхідності повідомляти про них Верховну Раду та її органи, вносити пропозиції та вживати інших заходів щодо їх урахування й задоволення; — вести регулярний прийом виборців. Після затвердження Верховною Радою України повноважень депутата він зобов'язаний передати текст своєї передвиборної програми (платформи) місцевим органам влади, на території яких знаходиться його виборчий округ, для опублікування в газеті — органі місцевої ради. Незважаючи на те що Закон України "Про вибори народних депутатів України", прийнятий 24 вересня 1997 р., встановив, що народні депутати України обираються громадянами України за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, тобто половина депутатів обирається в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а половина — за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва, а Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус народного депутата України"» був прийнятий 25 вересня 1997 р., ним не передбачені обов'язки депутатів, обраних від політичних партій і виборчих блоків. Право та обов'язок народного депутата — розглядати одержані ним пропозиції, заяви та скарги виборців, уживати заходів щодо їх законного та обґрунтованого вирішення; вивчати причини, що породжують скарги, і вносити відповідні пропозиції до Верховної Ради України та її органів, місцевих рад, інших державних органів і органів об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Народний депутат має право із залученням, у разі необхідності, своїх помічників-консультантів, представників об'єднань громадян, контрольних органів здійснювати контроль за розглядом одержаних пропозицій, заяв і скарг у державних органах та органах об'єднань громадян, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а також брати особисту участь у їх розгляді. 25 вересня 1997 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус народного депутата України"», а 10 травня 2000 р. Конституційний Суд України своїм рішенням у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень цього Закону визнав деякі з них неконституційними. Статус депутата місцевої ради визначається Конституцією України, Законом України "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" від 4 лютого 1994 р. (зі змінами й доповненнями, внесеними до нього пізніше законами України). Необхідно підкреслити, що зазначений Закон не приведений у відповідність до Конституції України. Є також суперечності з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. Конституція України та прийнятий на її основі Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлюють, що до місцевих рад належать сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, а їх депутати є депутатами рад. Із Конституції та інших законів України випливає, що депутат місцевої ради набуває повноважень у результаті обрання його до ради на основі реалізації загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Вони починаються від дня відкриття сесії відповідної ради й закінчуються в день відкриття першої сесії ради наступного скликання (якщо їх не було припинено достроково). Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю. Він підтримує зв'язки з виборцями, колективами й об'єднаннями громадян, які висунули його кандидатом у депутати, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, державними органами, органами самоврядування та об'єднань громадян, розташованими на території його виборчого округу. Депутат є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу та підзвітним їм. Якщо він не виправдав довір'я виборців, то в будь-який час його може бути відкликано ними у встановленому законом порядку. Діяльність депутата місцевої ради поділяється на діяльність у раді та її органах і діяльність у виборчому окрузі. Відповідно до цього він має як певні права, так і певні обов'язки. Депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Він має один голос. Депутат, який не входить до складу будь-якого органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу. Депутат місцевої ради має право: — обирати й бути обраним до органів відповідної ради; — пропонувати питання до розгляду радою та її органами; — вносити пропозиції й зауваження щодо порядку денного засідання ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; — вносити для розгляду проекти рішень, інших документів, що приймаються радою чи її органами, а також поправки до них; — висловлювати думку щодо персонального складу створюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються чи затверджуються радою; — порушувати питання про недовіру органам, утвореним радою, особам, які входять до їх складу, а також особам, яких обрано, призначено чи затверджено радою; — брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні; — вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також із питань, що входять до компетенції відповідної ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території; — виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування, давати довідки; — оголошувати на засіданнях ради та її органів у встановленому радою порядку тексти звернень, заяв, резолюцій, петицій громадян або їх об'єднань, якщо ці документи мають суспільне значення. Депутат з обговорюваного на сесії ради питання може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень для включення до протоколу засідання ради чи її органу, у якому він бере участь. Пропозиції та зауваження, висловлені депутатами на пленарному засіданні ради й передані в письмовій формі головуючому на засіданні, розглядаються радою чи за її дорученням комісіями ради або надсилаються на розгляд відповідним органам і посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції й зауваження не пізніш як у місячний строк, якщо інший строк не встановлено радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів, які внесли пропозиції і зауваження, а також голову ради. На пленарних засіданнях депутатів періодично інформують про хід виконання рішень, прийнятих радою, реалізацію пропозицій і зауважень, внесених депутатами, наказів виборців, а також із інших важливих питань діяльності ради та її органів. Депутати можуть об'єднуватись у депутатські групи, які створюються та діють відповідно до регламенту ради. Порядок реалізації зазначених прав депутатів визначається Законом України "Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів", іншими законодавчими актами України, які регулюють діяльність рад і їх органів, а також регламентом відповідної ради. Депутат місцевої ради має право на депутатський запит і депутатське запитання. Депутатський запит — це заявлена попередньо чи на пленарному засіданні ради вимога депутатів до голови або його заступника, виконавчого комітету, керівників відділів, управлінь та інших органів виконавчого комітету, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території ради, незалежно від форм власності, а також до глави відповідної місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів, управлінь та інших служб місцевої державної адміністрації вирішити питання, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, що мають суспільне значення й належать до відання ради. Запит може бути внесено депутатом або групою депутатів у письмовій або усній формі; він підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради, по ньому може проводитись обговорення та приймається рішення. Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом інформації чи роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради чи надано депутату в індивідуальному порядку. Депутатське запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється, і рішення по ньому не приймається. Депутат місцевої ради має право порушувати в раді та її органах питання про необхідність проведення перевірок (у межах компетенції відповідної ради) діяльності розташованих на її території підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, а також державних органів і органів об'єднань громадян. За дорученням ради чи її органу, а також голови ради депутат може брати участь у перевірках, що проводяться за їх рішенням. Про результати перевірки та пропозиції щодо них він доповідає раді, або її органу, або голові ради, за дорученням яких здійснювалася перевірка. Він також має право вносити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень керівникам (власникам) підприємства, установ, організацій і органів, діяльність яких перевірялася, а також органам, яким вони підпорядковані, порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких сталося порушення, а в разі виявлення порушень чинного законодавства України може звернутися з цього приводу до відповідних державних органів. Депутат місцевої ради зобов'язаний брати участь у роботі ради, її постійних комісій та інших органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень, виконувати доручення ради та її органів. Він зобов'язаний додержуватися регламенту ради, інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів, бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат повідомляє про це керівника відповідного органу. Рада та її органи сприяють депутатам у їхній діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень, а також організують вивчення депутатами чинного законодавства, досвіду роботи рад. Рада, до якої обрано депутата, має право заслуховувати його звіти про виконання рішень і доручень ради. У разі невиконання депутатом своїх обов'язків у раді та її органах, систематичного порушення ним встановленого порядку їх роботи рада за попередніми висновками мандатної комісії та комісії з питань депутатської діяльності та етики може прийняти рішення про часткове чи повне позбавлення його на певний період щомісячних виплат як депутату, повідомлення виборців про ставлення депутата до виконання своїх обов'язків або про призначення голосування щодо відкликання депутата. У виборчому окрузі депутат ради підтримує постійний зв'язок зі своїми виборцями, регулярно інформує їх про роботу ради, а на території ради, до якої його обрано, може брати участь із правом дорадчого голосу в роботі інших рад і їх органів. У своєму виборчому окрузі депутат може брати участь із правом дорадчого голосу в зборах колективів підприємств, установ, організацій, а також у засіданнях громадських комітетів, рад самоврядування та зборах громадян за місцем проживання. Він має право звертатися до всіх державних органів, органів самоврядування, об'єднань громадян, до підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності), посадових осіб із питань, пов'язаних із депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених питань. Зазначені органи та посадові особи зобов'язані розглянути його звернення й дати відповідь негайно, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки — не пізніш як у місячний строк. У питаннях депутатської діяльності депутат місцевої ради користується правом безперешкодного відвідування на її території державних органів, органів самоврядування та об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності), а також правом невідкладного прийому їх керівниками та іншими посадовими особами. Керівники підприємств, установ і організацій, розташованих на території відповідної ради, на прохання депутата надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень. У разі виявлення порушень прав громадян або інших порушень законності депутат має право вимагати припинення порушення, а в необхідних випадках звернутися до відповідних органів і посадових осіб з вимогою припинити порушення. Посадові особи державних органів, органів самоврядування і об'єднань громадян, адміністрації підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, а також працівники міліції, до яких звернуто вимогу депутата, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності — притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата. У разі невжиття заходів посадові особи, до яких звертався депутат, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку. Для спільної роботи зі здійснення депутатських повноважень у виборчих округах і трудових колективах депутати можуть на основі їхньої взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи. Депутатська група складається не менш як із трьох депутатів. Вона може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання за рішенням зборів депутатів, котрі виявили бажання ввійти до її складу. Депутати, які входять до складу депутатської групи, обирають її керівника. За поданням керівника групи депутатська група реєструється відповідно сільською, селищною, міською (міста без районного поділу), районною у місті радою. Діяльність депутатської групи припиняється в разі вибуття з неї окремих депутатів, якщо в її складі залишається менше трьох депутатів, у разі прийняття депутатами, які входять до її складу, відповідного рішення, а також після закінчення строку повноважень ради даного скликання. Рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп, координує їх роботу й може заслуховувати повідомлення про неї. Депутат місцевої ради періодично, але не менш як один раз на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу й роботу ради, до якої його обрано, перед виборцями та перед колективами й об'єднаннями громадян, які висунули його кандидатом у депутати. Звіт депутата може бути проведено в будь-який час на вимогу колективу чи об'єднання громадян, які висунули його кандидатом у депутати, а також на вимогу зборів виборців. Звіт депутата проводиться на зборах виборців відповідного виборчого органу, а також на зборах (конференціях) трудових колективів, об'єднань громадян, які висунули його кандидатом у депутати. Про його проведення депутат інформує раду чи її органи. Закон України "Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів" містить норми про накази виборців — доручення, які мають суспільне значення й даються кандидату в депутати під час зустріч із виборцями в ході виборчої кампанії зборами виборців відповідного виборчого округу. Наказами вважаються доручення, реалізація яких належить до відання відповідної ради та її органів. Кандидат у депутати має право не прийняти як наказ пропозицію, внесену зборами виборців, якщо вона суперечить його передвиборній програмі. Накази, дані кандидатам у депутати, які в результаті виборів не були обрані, ураховуються як пропозиції виборців, узагальнюються виконавчим комітетом або секретаріатом ради і направляються головою ради відповідним органам і посадовим особам для вжиття заходів. Узагальнення й попередній розгляд наказів виборців депутатам здійснюються постійними комісіями, виконавчим комітетом і секретаріатом ради разом з відповідною місцевою державною адміністрацією. Підготовлений ними проект плану заходів щодо реалізації наказів виборців вноситься на розгляд ради. Рада приймає рішення про прийняття наказів виборців до виконання та затверджує план заходів щодо їх реалізації. Вона має право прийняти мотивоване рішення про недоцільність виконання окремих наказів. Рішення ради щодо наказів виборців доводиться нею та депутатами до відома населення відповідної території. Накази виборців ураховуються під час розробки планів і програм економічного й соціального розвитку відповідної території, місцевих екологічних програм, складання бюджету, а також підготовки рішень з інших питань. Реалізацію наказів виборців, прийнятих радою до виконання, забезпечують її виконавчі органи чи інші органи, які відповідно до чинного законодавства здійснюють функції виконавчо-розпорядчого характеру, передані їм радою. У реалізації наказів беруть участь підприємства, установи й організації, розташовані на території ради, відповідно до доручень, які даються їм радою в межах її повноважень. Контроль за виконанням наказів здійснюється відповідними радами, їх органами та депутатами. Органи, які забезпечують реалізацію наказів виборців, у строки, визначені радами, але не рідше одного разу на рік, доповідають радам про хід їх виконання. Депутати регулярно інформують виборців своїх виборчих округів про хід виконання даних ними наказів. Хід виконання наказів виборців депутатам висвітлюється засобами масової інформації. На час сесії ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків. У разі обрання на виборну посаду у відповідній місцевій раді депутат звільняється з попередньої посади й переводиться для постійної роботи до цієї ради. Обраний на виборну посаду у відповідній раді депутат, який є військовослужбовцем чи працівником міліції, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на військовій службі (службі в органах внутрішніх справ України). Зазначений Закон України передбачає підстави для відкликання депутата місцевої ради: — порушення положень Конституції та законів України; — незадовільне виконання депутатських обов'язків, визначених цим Законом; — невідповідність практичної діяльності депутата основним принципам і положенням його передвиборної програми; — використання депутатського мандата в особистих і корисливих цілях; — систематичне порушення норм етики та моралі. Виборці мають право порушувати питання про відкликання депутата також з інших підстав, які вони вважають суттєвими.

onli-films.at.ua	Главная Регистрация Вход

Приветствую Вас Гость \| RSS

Вторник, 16.04.2024, 08:59