Обставини у сфері нормативно-правового регулювання
Правова система України була зорієнтована на
адміністративно-командний устрій і не відповідала, та й нині не повною мірою
відповідає вимогам ринкової економіки (фактично не прийнято такі базові
законодавчі акти, як Цивільний кодекс, ЦПК, КПК, Закон України "Про
попередження злочинів" тощо).
Частина
законів України має декларативний характер, не розроблено механізм їх
реалізації через відсутність матеріального і кадрового забезпечення.
Окремі
закони і відомчі правові акти не узгоджені між собою
і з іншими нормативними актами. У
багатьох законах і підзаконних актах відсутня чітка регламентація дій службових
осіб, а також фактично вони не несуть відповідальності за дії, що суперечать
нормативній базі.
Недостатньо
ефективним виявився Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р.
З одного
боку, усе це надає можливість "кримінальним талантам"
лавірувати між часто-густо
протилежними рішеннями, постановами й положеннями державних інстанцій, використовуючи
також пробіли в законодавстві.
З іншого боку, корумпована частина чиновництва у корисливих
цілях, за хабарі створює режим найбільшого сприяння злочинності при вирішенні
питань квотування, ліцензування, сплати мита, зменшення державного замовлення
тощо.
Стикаючись з чиновницькими вимогами, не маючи змоги
або не бажаючи вирішувати питання в межах дії законодавства, частина
комерсантів діє в обхід закону.
У країні існує традиція невіри у захист закону,
необов'язковості його дотримання й можливості порушення.
Низький рівень правової й економічної культури населення,
відсутність досвіду критичного ставлення до реклами, зовнішньої атрибутики,
штучно підігріте уявлення про "надзвичайні" можливості капіталізму
сприяли поширенню у країні фінансових афер. Обіцяючи високі дивіденди і швидке
збагачення, іноді не маючи ліцензії на діяльність, різні довірчі, страхові
товариства і позабанківські установи, АТ і ТОВ з мізерним статутним капіталом,
заманювали вкладників, розповсюджували акції, векселі й інші "цінні"
папери, які не мали жодного забезпечення. У такий спосіб зазначені структури
накопичували великі капітали, які давали як кредити під шалені відсотки, потім
оголошували себе фіктивно збанкрутілими (бо гроші були переведені з рахунків АТ
і ТОВ) чи просто зникали. Загалом в Україні у 90-х роках було ошукано понад 4
млн осіб на загальну суму 132 млн дол.
Умовами поширення економічної злочинності були
недоліки в діяльності місцевих органів влади і недостатній рівень боротьби з
ними правоохоронних органів.
Серед недоліків діяльності правоохоронних органів
основними були такі:
•
слабка
теоретична підготовка і недостатній досвід співробітників;
•
слабка
взаємодія окремих ланок системи правоохоронних органів і комісій місцевих
органів влади, органів Антимонопольного комітету, що організовують процеси приватизації
об'єктів;
•
несвоєчасне
виявлення нових проявів економічної злочинності й запізніле реагування на них.
До основних недоліків діяльності органів місцевої
влади можна зарахувати такі:
•
при
реєстрації статутів комерційних структур в окремих випадках не визначаються
джерела їх забезпечення сировиною, матеріалами, устаткуванням, приміщеннями,
що призводить до збільшення випадків розкрадань, підкупів службових осіб;
•
не
забезпечується дотримання вимоги Закону України "Про підприємництво",
що забороняє обирати й призначати на керівні та матеріально відповідальні
посади осіб, які раніше були засуджені;
•
затвердження
на керівних посадах осіб, що скомпрометували себе на попередніх посадах;
•
слабкий контроль
за використанням виділених банківських позик, що уможливлює їх привласнення
або використання не за призначенням;
•
порушення
вимог ст. 2 Закону
України "Про підприємництво", ст. 5,6 Закону України "Про боротьбу з корупцією",
що забороняють займатися підприємницькою діяльністю особам, які працюють в
органах влади і управління й мають здійснювати контроль за діяльністю
комерційних
структур;
•
слабкий
контроль за припиненням діяльності комерційних структур, які всупереч вимогам
законів здійснюють діяльність, не зазначену у статуті (займаються посередницькою
діяльністю замість виробничої);
•
недостатній
рівень контролю за суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють
бухгалтерський облік з порушеннями або зовсім не здійснюють.
Виникнення і поширення нових злочинів в економіці
потребує залучення до їх виявлення й документування великої кількості
фахівців з різних галузей. Виникає складна ситуація, оскільки правоохоронні
органи не мають достатніх коштів для їх залучання, а тому документальні ревізії
фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ за
наявності підстав для їх проведення або не здійснюються взагалі, або затягуються
на невизначений час. Відомчий ревізійний апарат не має змоги задовольнити
проведення необхідної кількості ревізій, та й не завжди вони проводяться на
належному рівні. Що ж до структур Державного контрольно-ревізійного управління
України, то вони здійснюють ревізії в основному суб'єктів підприємницької
діяльності, які фінансуються з державного бюджету.
17.3. Попередження
економічної злочинності
Попередження економічної злочинності є невіддільною
складовою соціального управління, що має передбачати впровадження системи
економічних, організаційно-виробничих, технічних, правових та виховних заходів,
спрямованих на нейтралізацію або зниження впливу обставин, що зумовлюють
вчинення злочинів у сфері економіки. Розглянемо основні з цих заходів.
Економічні
заходи. Такі заходи повинні
передбачати коригування загальної концепції процесу просування до сучасного
ринку, її чітке опрацювання з урахуванням набутого досвіду, і неухильне
виконання.
Особливу
увагу слід приділяти цивілізованому і справедливому продовженню процесу приватизації, оскільки це сприятиме
отриманню державою основних коштів. При цьому не допускати заниження вартості
об'єктів, що приватизуються, а також порушення прав тих, хто на них працює.
Важливою
проблемою є боротьба з монополізацією комерційної діяльності, що призводить до
підвищення цін, за створення умов для доброчинної конкуренції. Особливо
важливо не допустити поділу ринку на сфери впливу. Цими проблемами покликаний
займатись Антимонопольний комітет.
Потребує
переоснащення технічний парк промисловості, який дедалі більше відстає від
вимог життя.
Для
посилення контролю за діяльністю комерційних банків, спрямування їх діяльності
на розвиток економіки країни, необхідно підвищити роль Національного банку
України, значно посилити його контрольні функції щодо здійснення перевірки
банківських установ разом з відповідними службами Міністерства внутрішніх
справ України.
Саме
впровадження таких заходів дасть можливість запобігати зловживанням, своєчасно
виявляти факти незаконного отримання чи використання кредитів.
Організаційні
заходи. Необхідно відтворити
систему контролюючих і ревізуючих органів, які б здійснювали контроль за додержанням вимог
законодавства в комерційній діяльності починаючи з моменту відповідності
реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, щодо відповідності
їх діяльності статутній, отримання ліцензій на конкретні
види діяльності,
а також
жорсткий контроль за сплатою податків.
Потрібно підвищити рівень підготовки фахівців різних
профілів: економістів, юристів та інших службовців державного апарату, що
організує роботу економічної галузі, банківської системи, аудиту,
правоохоронних органів тощо.
Потрібно комп'ютеризувати систему обліку діяльності народного
господарства, упровадити дійову
систему контролю за розрахунковими операціями.
Необхідно ввести норми забезпечення надійності
суб'єктів підприємницької діяльності, для чого встановити максимальні межі
співвідношення власних та позикових коштів, рівень їх резервування, а також
страхування внесків.
У розд. 2 Закону України "Про рекламу"
містяться загальні вимоги до реклами, пояснюється поняття недоброчинної реклами
(ст. 10); ідеться
про рекламу послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, цінних паперів
(ст. 23); забороняється
повідомляти розміри очікуваних дивідендів, а також інформацію про майбутні
прибутки, крім фактично виплачених за підсумками щонайменше одного року;
встановлено штрафні (адміністративні) санкції за порушення вимог закону (ст. 27).
Проте в законі не повністю враховано пропозиції щодо
публікації коротких звітів фірм, які рекламують себе, а також ступінь ризику
вкладників.
Потрібно створювати нові й укріплювати діючі служби
безпеки банків, які повинні не тільки фізично охороняти керівництво і
будівлі, а й створити банки даних, за допомогою яких можна отримати необхідну
інформацію про потенційних клієнтів і партнерів банку. При складанні угоди на
велику суму необхідно перевіряти відповідність фактичної адреси зазначеній у
документах, дані про керівників фірми, номерні знаки автомобілів тощо.
В окремих випадках необхідно створювати міжбанківські
служби безпеки. Так, у Полтаві міська служба безпеки "Скіф" надає
заінтересованим структурам інформацію про фінансову й господарську діяльність
суб'єктів комерційних відносин усіх форм власності. Ця служба тісно взаємодіє з
Міністерством внутрішніх справ України, налагоджено також автоматизований
обмін інформацією з банками та страховими компаніями країни.
У Закон України "Про державну податкову службу в
Україні" додатково 5 грудня 1998 р. внесено розд. 5 "Податкова міліція",
де зафіксовано її завдання, структуру, повноваження і права. Того ж року було
прийнято Закон України "Про внесення змін до Кримінально-процесуального
кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з
утворенням податкової міліції. Цим законом податковій міліції надано право
здійснювати оперативно-розшукову
та слідчу діяльність. Одним з основних завдань податкової міліції законом
визначено профілактику злочинів, боротьба з якими входить до її компетенції.
Правові заходи. У сучасних умовах правозабезпечувальний механізм
відстає від господарської практики.
Удосконалення законодавства повинно охоплювати такі завдання:
•
розробка
загальнообов'язкових правил поведінки на ринку всіх суб'єктів підприємницької
діяльності;
•
розробка
системи універсальних санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за
порушення господарського законодавства, які завдають шкоди інтересам споживачів;
•
подальше
вдосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за різні види
недобросовісної комерції, в разі злісного невиконання загальнообов'язкових
правил господарської діяльності.
Потребує подальшого вдосконалення кримінальне законодавство
у сфері боротьби із суспільно небезпечними діяннями в економіці, зокрема з
лихварством, неправильним веденням бухгалтерського обліку з метою ухиляння від
сплати податків, введенням в оману контрагентів при складанні угод тощо.
Винятково важливо усунути внутрішні суперечності законодавства.
Потрібно здійснити кримінологічну експертизу всіх законопроектів у сфері
регулювання господарчої діяльності, на основі якої спрогнозувати можливе
виникнення небезпечних форм поведінки в галузі економіки, адже злочинність
миттєво використовує будь-які "проріхи" у законодавстві.
Виховні заходи. Ці заходи невіддільні від загальновиховних серед усіх
прошарків суспільства. Вони повинні, з одного боку, сприяти переборенню людьми
почуття очікування благ тільки з боку держави, безініціативності, страху перед
змінами, а з іншого — не допускати розвитку розгубленості, негативних ідей, що
відкидають творчі початки, ініціативу, спричинюючи устремління ухопити все, що
можливо, сьогодні, не думаючи про завтра.
Необхідно розвивати у громадян почуття співпереживання
за майбутнє України, досягнення нею високих позицій у світовій спільноті.
Потрібно широко пропагувати правові знання в галузі
економіки із застосуванням зарубіжного досвіду. Зараз розроблена
загальнодержавна програма підвищення рівня податкової культури громадян, де
передбачені відповідні заходи через засоби масової інформації, у тому числі
проведення циклів теле- і радіопередач, консультацій, брифінгів, зустрічей
службових осіб органів державної податкової служби з населенням на підставі п.
33 Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр.
Для зосередження зусиль на пріоритетних напрямах профілактики
економічних злочинів правоохоронні та інші компетентні органи розробляють і
реалізують програми попередження злочинності з урахуванням нових тенденцій в її
діяльності.
Так, розроблена і виконується Програма заходів щодо
захисту паливно-енергетичного комплексу України. Ця програма коригується з
урахуванням змін економічної ситуації в цій галузі. Міністерство внутрішніх
справ України висунуло обґрунтовані пропозиції щодо застосування штрафних
санкцій за порушення умов видачі вексельних бланків; законодавчого обмеження
обсягів електроенергії, що реалізується за безгрошовими схемами, зокрема із
застосуванням вексельного обігу та бартерних операцій; посилення вимог
ліцензійних умов до ліцензіатів при отриманні ними ліцензії на здійснення
підприємницької діяльності на ринку електроенергії щодо їх фінансового стану та
платоспроможності в розрахунках за електроенергію наявними грошовими коштами.
Для боротьби з криміналізацією
приватизаційних процесів, забезпечення їх прозорості, умов чесної змагальності
здійснюється Програма оперативного супроводження процесу приватизації в
України. У процесі виконання вимог програми виявлено сотні випадків вчинення
злочинів у сфері приватизації (службові зловживання, заниження вартості
об'єктів приватизації шляхом підробки документів, безпідставного списання
основних фондів, завищення кредиторської заборгованості, незаконного
використання приватизаційних
майнових сертифікатів). Встановлено факти, коли комерційні структури, у віданні
яких перебували державні пакети акцій стратегічно важливих підприємств, замість
інвестування їх розвитку організовували приватні фірми, у тому числі в
офшорних зонах. Через ці фірми комерційні структури отримували сировину й
вивозили готову продукцію за кордон. У такий спосіб підприємства штучно
доводились до банкрутства, а в подальшому викупались за рахунок коштів,
отриманих у результаті "управління" цим же підприємством.
Ось чому розглядувана Комплексна програма профілактики
злочинності на 2001-2005 рр. (п. 41) спеціально передбачає низку
заходів, пов'язаних з
недопущенням участі в аукціонах з продажу пакетів акцій підприємств, які мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави або займають монопольне
становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів, робіт, послуг,
претендентів з коштами сумнівного чи кримінального походження.
Зазначимо також, що важливі профілактичні заходи впроваджуються
у кредитно-фінансовій, агропромисловій, зовнішньоекономічній та інших сферах
економіки.
Таким заходом є, наприклад, проведення на заздалегідь
визначених пріоритетних напрямах і стратегічно важливих об'єктах
оперативно-профілактичної операції "Наступ", що забезпечує
комплексне відпрацювання зазначених об'єктів.
Розроблена і впроваджується програма профілактичних
дій правоохоронних та контролюючих органів для боротьби з незаконним
виробництвом, поширенням і реалізацією аудіо- і відео-продукції, компакт-дисків
та інших об'єктів інтелектуальної власності.
Контрольні питання
1. Ознаки і класифікація економічних злочинів.
2. Співвідношення економічної і організованої
злочинності.
3. Основні напрями економічної злочинності на сучасному
етапі.
4. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність.
5. Економічні, організаційні, правові та виховні заходи
попередження економічної злочинності.