Компетенція
приватних нотаріусів
У вчиненні нотаріальних дій нотаріуси мають рівні
права та однакові обов'язки незалежно від того, працюють вони у державній нотаріальній
конторі або займаються приватною практикою. Документи, що оформлені державними
і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. І державні, і приватні
нотаріуси вчиняють нотаріальні дії від імені держави.
До
компетенції приватного нотаріуса входять майже всі нотаріальні дії, передбачені
ст. 34 Закону. Проте відповідно до ст. 36 Закону з компетенції приватного
нотаріуса виключається вчинення таких дій:
•
накладання
і зняття заборони відчуження нерухомості;
•
видача
свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі
смерті одного з них;
•
видача
свідоцтва про право на спадщину, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
•
посвідчення
договорів довічного утримання;
•
посвідчення
вірності підписів на документах, призначених для дії за кордоном;
•
посвідчення
доручення для дії за кордоном;
•
засвідчення
підпису батьків чи опікунів на заяві про згоду на усиновлення дитини.
Перелічені
винятки з компетенції приватних нотаріусів спричиняли певні незручності в
їхній діяльності, особливо щодо заборони посвідчення доручень і справжності
підписів на документах, призначених для дії за кордоном.
Відповідно до Указу Президента України "Про
врегулювання діяльності нотаріату в Україні" [15] з 1 жовтня 1998 р. приватні нотаріуси не
мають права вчиняти тільки дві
нотаріальні дії: видавати свідоцтво
про право на спадщину і вживати
заходів щодо
охорони спадкового майна.