onli-films.at.ua
Четверг, 25.04.2024, 15:02
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

Конституційний Суд України — сдиний орган конституційної юрисдикції  

Під час розгляду попередньої теми вже зазначалося, що органі­зація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України (розділом XII і окремими статтями інших розділів), Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. та Регламентом Конституційного Суду України — актом, що рег­ламентує організацію внутрішньої роботи Конституційного Суду України у відповідності до Закону України "Про Кон­ституційний Суд України". Діяльність Конституційного Суду України базується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти та всебічності роз­гляду справ і обґрунтованості прийнятих ним рішень. До складу Конституційного Суду України входять 18 суддів, по 6 з яких згідно з порядком, визначеним Законом, призна­чають відповідно Президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів України (стаття 148 Конституції України). Суддею Конституційного Суду України може бути громадя­нин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту та стаж практичної роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою та проживає в Ук­раїні протягом останніх 20 років. Суддя Конституційного Суду України призначається стро­ком на 9 років без права призначення повторно; він вступає на посаду з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра, Голови Вер­ховного Суду, не пізніше як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України. Зі складу суддів Конституційного Суду України на спеці­альному його пленарному засіданні лише на один трирічний строк таємним голосуванням обираються Голова Конститу­ційного Суду України та два його заступники. Судді Конституційного Суду України під час здійснення своїх повноважень є незалежними; вони підкоряються лише Конституції України та керуються законами України. На них розповсюджуються гарантії недоторканності. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесен­ня обвинувального вироку судом і не несе юридичної відпові­дальності за результати голосування чи висловлювання в Кон­ституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп під час розгляду справ, прийняття рішень і дачі висновків Конституційним Судом України. Для розгляду питань щодо відкриття провадження в спра­вах за конституційними поданнями та конституційними звер­неннями в складі Конституційного Суду України утворено три колегії суддів Конституційного Суду України: Колегію суддів з конституційних подань (звернень), Колегію суддів з консти­туційних звернень (подань), Колегію суддів з конституційних подань та звернень, — кожна з яких складається з 6 суддів. Вирішення організаційних, фінансових, кадрових та інших питань, передбачених Законом України "Про Конституційний Суд України" та Регламентом Конституційного Суду України, здійснюється на засіданнях Конституційного Суду. Допоміжними органами Конституційного Суду України з питань організації його внутрішньої діяльності є постійні ко­місії Конституційного Суду України. Сьогодні в Конституцій­ному Суді України утворено чотири таких комісії з питань регламенту та етики, бюджету та кадрів, наукового та інфор­маційного забезпечення, міжнародних зв'язків. Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду Украї­ни покладається на Секретаріат Конституційного Суду Украї­ни. Загальне керівництво та організацію роботи Секретаріату здійснює Голова Конституційного Суду України, а безпосе­реднє — керівник Секретаріату. До складу Секретаріату вхо­дять служби, управління, відділи та інші підрозділи. Кожен суддя Конституційного Суду України має наукового консультанта та помічника, які виконують доручення судді зі справ конституційного провадження. Згідно з Конституцією України та із Законом України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо: —   конституційності законів та інших правових актів Вер­ховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим (стаття 150 Конституції України); —   відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість (стаття 151 Конституції України); —   додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з по­ста в порядку імпічменту (стаття 151 Конституції України); —   офіційного тлумачення Конституції та законів України (стаття 150 Конституції України); —   відповідності законопроекту про внесення змін до Кон­ституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України (стаття 159 Конституції України). —   порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України в разі дострокового припинення її повноважень Верховною Радою України (пункт 28 статті 85 Конституції України). До повноважень Конституційного Суду України не нале­жать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місце­вого самоврядування, а також інші питання, віднесені до ком­петенції судів загальної юрисдикції. Закон чітко визначає підстави для визнання правових актів неконституційними повністю чи в їх окремих частинах. До та­ких підстав належать невідповідність Конституції України, по­рушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності та перевищення кон­ституційних повноважень під час їх розгляду. Розгляд матеріалів на Колегіях суддів і засіданнях Консти­туційного Суду України здійснюється зазвичай у формі пись­мових слухань, а на пленарних засіданнях Конституційного Суду України — у формі усних та письмових слухань. Форма розгляду визначається Конституційним Судом. Засідання Конституційного Суду України вважається пра­вомочним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні. Пленарне засідання Конституційного Суду України вважа­ється правомочним, якщо на ньому присутні не менше 12 суд­дів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало не менше 10 суддів. На засіданнях і пленарних засіданнях Конституційного Су­ду України головує Голова Конституційного Суду, а за його відсутності — заступник Голови. Закон передбачає дві форми звернення до Конституційного Суду України — конституційне подання та конституційне звер­нення. Конституційне подання — це письмове клопотання до Кон­ституційного Суду України про визнання акта (чи його окре­мих положень) неконституційним, про визначення конститу-ційності міжнародного договору чи про необхідність офіцій­ного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України щодо дачі висновку на предмет дотримання консти­туційної процедури розслідування та розгляду справи про усу­нення Президента України з поста в порядку імпічменту. Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України щодо необхідності офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпе­чення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод лю­дини та громадянина, а також прав юридичної особи. Вимоги до оформлення конституційного подання чи кон­ституційного звернення зафіксовані відповідно у статтях 39 і 42 Закону України "Про Конституційний Суд України". Суб'єктами права звернення до Конституційного Суду Ук­раїни щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим є Президент України, не менш як 45 на­родних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Суб'єктами права на конституційне подання щодо відпо­відності Конституції чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, є Прези­дент України та Кабінет Міністрів України; щодо додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічмен­ту — Верховна Рада України; щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України — Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабі­нет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самовря­дування. Правом звернення до Конституційного Суду України з пи­тань офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної осо­би користуються громадяни України, іноземці, особи без гро­мадянства та юридичні особи. З урахуванням того, що фізичні особи не наділені правом безпосереднього звернення до Конституційного Суду України з питань щодо відповідності Конституції України законів Ук­раїни та інших правових актів, які стосуються прав і свобод людини та громадянина, особливого значення набуває діяль­ність Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни, який відповідно до Конституції та Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 14 квітня 1998 р. здійснює нормативний контроль за дотри­манням конституційних прав і свобод людини та громадяни­на. Отже, фізичні особи через Уповноваженого з прав людини мають широку можливість звертатися до Конституційного Су­ду України за захистом своїх конституційних прав і свобод. Конституційний Суд України не розглядає справ за влас­ною ініціативою. Відкриття провадження в справі в Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду чи Конституційним Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито конституційне провадження, розглядається Конституційним Судом України на пленарному засіданні в порядку та в строк, встановлені Законом України "Про Кон­ституційний Суд України". Дата розгляду справи Конститу­ційним Судом України визначається його Головою. У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відкриття провадження в справі в Конституційному Суді Ук­раїни ця справа вноситься його Головою на розгляд пленар­ного засідання Конституційного Суду. У випадку прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суддів направляє ма­теріали Голові Конституційного Суду України для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду. Підставами для відмови у відкритті провадження в справі в Конституційному Суді України є:
1)    відсутність встановленого Конституцією та Законом Ук­раїни "Про Конституційний Суд України" права на конститу­ційне подання чи конституційне звернення;
2)    невідповідність конституційного подання чи конститу­ційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією та Законом України "Про Конституційний Суд України";
3)    непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні чи конституційному зверненні (стаття 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"). З метою повноти розгляду справи Колегія суддів Конститу­ційного Суду України під час підготовки справи та Конститу­ційний Суд у процесі провадження в справі мають право: —   витребувати від Верховної Ради, Президента, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, ор­ганів державної влади, органів влади Автономної Респуб­ліки Крим і органів місцевого самоврядування, посадо­вих осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань грома­дян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи; —   у разі необхідності призначити експертизу в справі й ви­рішити питання щодо залучення експертів у конститу­ційному провадженні; — викликати посадових осіб, експертів, свідків, представ­ників за законом і уповноважених за дорученням, а та­кож громадян, участь яких повинна забезпечити об'єк­тивний і повний розгляд справи. За результатами розгляду справ щодо конституційності за­конів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституційний Суд України приймає рішення, а у справах з питань офіцій­ного тлумачення Конституції та законів України, про відпо­відність Конституції чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість, а також щодо до­держання конституційної процедури розслідування та роз­гляду справи про усунення Президента України з поста в по­рядку імпічменту — дає висновки. За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції Ук­раїни або якщо було порушено встановлену Конституцією процедуру їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності. Закони, інші правові акти чи їх окремі положення, визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають силу від дня прийняття рішення Конституційним Судом України. Рішення та висновки Конституційного Суду є обов'язкови­ми для виконання на всій території України, остаточними й такими, що не підлягають оскарженню. Рішення та висновки Конституційного Суду України мають бути підписані не пізніше 7 днів після їх прийняття та офіцій­но оприлюднені наступного робочого дня після їх підписання. Копії рішень і висновків наступного дня після офіційного оприлюднення надсилаються суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, Міністерству юстиції України, а також органу влади, який приймав правовий акт, що розглядався в Конституційному Суді. Конституційний Суд України може вказати на преюдиці­альність свого рішення в разі розгляду судами загальної юрис­дикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії правового акту, визнаного Конституційним Су­дом неконституційним. Своїм рішенням Конституційний Суд України може визначити порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання цього рішення. Рішення й висновки Конституційного Суду України разом з окремими думками (якщо такі є) суддів Конституційного Суду публікуються у "Віснику Конституційного Суду Украї­ни" та інших офіційних виданнях України. Рішення Конституційного Суду України містить:
1)    найменування рішення, дату й місце прийняття, його номер;  
2)    персональний склад суддів Конституційного Суду Украї­ни, які брали участь у розгляді справи;  
3)    перелік учасників судового засідання;  
4)    зміст конституційного подання;  
5)    повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, консти-туційність котрого розглядається;
6)    положення Конституції України, якими керувався Кон­ституційний Суд під час прийняття рішення;    
7)    мотивувальну частину рішення;
8)    резолютивну частину рішення;
9)    обов'язкове зазначення того, що рішення Конституцій- ного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає. Висновок Конституційного Суду України містить:  
1)    найменування висновку, дату й місце дачі висновку, його номер;  
2)    персональний склад суддів Конституційного Суду Украї­ни, які брали участь у розгляді справи;
3)    перелік учасників судового засідання;  
4)    зміст конституційного подання, конституційного звер­нення;
5)    положення Конституції України, якими керувався Кон­ституційний Суд України при дачі висновку;  
6)    мотивувальну частину висновку;
7)    резолютивну частину висновку;  
8)    обов'язкове зазначення того, що висновок Конституцій- ного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.
» Поиск
» Статистика

18.227.0.192

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтов - uCoz