КРИМІНАЛІСТИКА В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ НАУК
Юридична суть криміналістики зумовлена її загальними й
окремими завданнями, предметом дослідження, особливостями засобів і методів
розкриття злочинів, чіткою відповідністю її наукових рекомендацій
конституційним вимогам, нормам закону і тісним зв'язкам з науками
кримінально-правового циклу.
Згідно з
прийнятою в наукознавстві класифікацією конкретні юридичні науки поділяють на
галузеві, міжгалузеві та спеціальні. До останніх належать кримінальна
статистика, криміналістика, кримінологія та деякі інші галузі знань. Суть
криміналістики як юридичної науки зумовлена історичним фактом її виникнення —
відгалуженням від кримінально-процесуального права, розвитком і формуванням її
предмета як самостійної галузі. Тепер вона має окремий предмет дослідження,
власну методологію. Проте криміналістика тісно пов'язана з правовими та
спеціальними юридичними науками. Юридична суть криміналістики зумовлена такими
положеннями [2]:
•
предмет,
об'єкти пізнання, засоби й методи, які розроблює криміналістика, перебувають у
сфері правових знань;
•
службова
функція та завдання, які розв'язує криміналістика, належать до сфери діяльності
правоохоронних органів, до правових процесів розслідування, судового розгляду
та покарання;
• рекомендації,
які розроблює криміналістика для практики, базуються на законі й повністю
додержуються букви закону; вони зумовлені потребами практики — зміцненням
законності, посиленням боротьби зі злочинністю;
•
криміналістика
пов'язана з багатьма природничими науками, але ці зв'язки спрямовані переважно
на створення науково-технічних засобів і методів роботи з доказами. Основним
живильним джерелом криміналістики є право, тобто правові науки, слідча та
судова практика.
Криміналістична інформація стосовно події, що
розслідується, відображається в різноманітних джерелах матеріального середовища.
У відповідний спосіб матеріалізована, ця інформація може використовуватися в
різних галузях права, насамперед кримінального, де вона набирає форми доказів
або інформації, що має орієнтовний характер. У кримінально-процесуальному праві криміналістична інформація
використовується для прийняття тактичних рішень. Отже, криміналістика тісно
пов'язана з кримінальним і кримінально-процесуальним, цивільним і
адміністративним правом, теорією оператив-но-розшукової діяльності.
Криміналістика
розробляє методи й засоби здобування інформації з матеріальних та ідеальних
джерел. Для цього застосовуються знання з природознавчих і технічних наук —
фізики, хімії, біології, анатомії, фізіології, психології, судової медицини та
ін.
Зародилася криміналістика в
надрах кримінального процесу, тому на всьому шляху її розвитку простежується
безпосередній зв'язок з кримінально-процесуальним правом. Процесуальний закон є
формою реалізації криміналістичної техніки та слідчої тактики в методиці розслідування
конкретних видів злочинів. Тому збирають і досліджують докази тільки згідно з
КПК. Криміналістика, у свою чергу, також впливає на кримінальний процес.
Розроблювані нею тактичні прийоми одержання інформації (наприклад, слідчий
експеримент або перевірка показань на місці) часто стають основою для створення
нових процесуальних норм.
Зв'язок криміналістики з кримінологією полягає в тому,
що їх спільним завданням є профілактика злочинів. Дані кримінології використовують
для криміналістичної характеристики злочинів, а прийоми збирання
профілактичної інформації застосовують у кримінології.
Криміналістика
тісно пов'язана також з оперативно-розшуковою діяльністю. Цей зв'язок виражений
насамперед у прийомах, що використовуються, засобах виявлення та збирання
джерел доказової інформації, виявлення ознак злочину. Проте
оперативно-розшукова діяльність вирізняється мобільністю, негласністю
застосування технічних засобів і тактичних прийомів, унаслідок чого збирають
тільки орієнтовну інформацію, а не доказову. Для того щоб орієнтовна інформація
набула статусу доказової, її потрібно доказати процесуальними засобами. Під
час виконання слідчих дій застосовують багато оперативних технічних засобів.
|
