ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ПРАВ
НА ЖИТЛО В ДЕРЖАВНОМУ ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ
1. Загальна характеристика законодавства про реалізацію
прав громадян на житло державного житлового фонду. 2. Право на одержання житлового приміщення у будинках державного
житлового фонду.
3. Правова характеристика ордера на квартиру.
Методичні
рекомендації
1. Для загальної характеристики законодавства про
реалізацію прав громадян на житло державного житлового фонду насамперед слід
звернутися до постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської
ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. " Про затвердження правил
обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових
приміщень в Українській РСР". Цей основний нормативний акт, прийнятий на
розвиток Житлового кодексу, регулює облік громадян, які потребують поліпшення
житлових умов (квартирний облік), і надання їм у безстрокове користування
приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених
для постійного проживання.
Особливості
забезпечення житлом громадян у будинках житлово-будівельних кооперативів
регулюються ст. 134 Житлового кодексу Української РСР, Примірним статутом
житлово-будівельного кооперативу (затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР № 186 від
10 квітня 1985 р.) та Правилами обліку громадян, які бажають вступити
до житлово-будівельного кооперативу (затверджені постановою Ради Міністрів
УРСР і Укрпрофради № 228 від 5 червня 1985 р.). Доцільно визначити співвідношення Житлового кодексу з іншими нормативними актами.
Порядок забезпечення житловою площею військовослужбовців
регулюється Житловим
кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України
"Про соціальний
і правовий
захист військовослужбовців та членів
їх сімей" та рядом підзаконних нормативних
документів, зокрема: Тимчасовим положенням про порядок забезпечення житловою
площею в Прикордонних військах України; Порядком забезпечення житловою площею в
Збройних силах України; Порядком забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців
і службовців Цивільної оборони України; наказом Національної гвардії № 315 від
12 листопада
1997 р.
"Про затвердження Положення про порядок забезпечення житловою площею в
Національній гвардії України" тощо.
2. На початку розгляду другого питання слід зазначити,
що право на
одержання житлового приміщення у безстрокове користування мають лише громадяни,
які потребують поліпшення житлових умов. Далі необхідно визначити, що
квартирний облік здійснюється і за місцем проживання, і за місцем роботи.
При цьому потрібно зазначити, що на квартирний облік
беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, визначити умови,
необхідні для взяття на квартирний облік, зміст, форму заяви та інших
документів тощо. При розгляді порядку обліку громадян слід приділити увагу
моменту прийняття на квартирний облік, оскільки черговість на отримання
житлової площі визначається за часом взяття на облік. Для розгляду всього комплексу питань
потрібно розглянути також правові підстави зняття громадян з квартирного
обліку.
Під час обговорення можна звернути увагу на умови
надання житлових приміщень громадянам за місцем проживання і вказати на певні
неузгодженості, оскільки інститут прописки скасовано, а в житловому праві
залишається положення, за яким житло надається громадянам, котрі постійно
мешкають у цьому населеному пункті.
Особливу увагу варто приділити пільговим умовам
надання житлового приміщення визначеним категоріям громадян, які мають право
на отримання житла в порядку
загальної черги, в порядку першочергового надання житлових приміщень та поза
чергою.
Окремо необхідно зупинитися на вимогах, що ставляться
до житлових приміщень державного житлового фонду.
Важливе практичне значення має питання надання
житлових приміщень у квартирі, де проживає двоє або більше наймачів. Необхідно
пояснити право наймача на приєднання звільненої іншим наймачем житлової площі,
що регулюється ст. 54 Житлового кодексу.
Надання житлового приміщення
можливе за
умови забезпечення (оскільки таке приміщення
надається громадянинові на всіх членів сім' ї, котрі
перебувають
разом з ним на квартирному обліку) 13,65 кв. метрами житлової
площі однієї особи, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян
житловою площею в цьому населеному пункті.
Водночас
слід розглянути випадки, коли житлове приміщення може бути надане з
перевищенням зазначеного максимального розміру. До того ж слід врахувати, що
останнім часом застосовується норма загальної житлової площі виходячи з розміру
21 кв. м.
3. На
завершення слід зупинитися на правовій природі ордера як єдиної правової
підстави на вселення громадянина з його сім' єю у житлове приміщення державного
житлового фонду. Необхідно визначити орган, що видає ордер, термін його дії,
порядок визнання його недійсним. Варто запропонувати розглянути інші можливі
підстави для отримання квартири.
Завдання
до теми 4
Задача № 1. Громадянин Гончаров із сім'єю з чотирьох осіб перебував на обліку для
поліпшення житлових умов під першим номером, а родина Подолянця з п'яти осіб
також перебувала на обліку, але під третім номером. При розподілі житлової
площі ордер на трикімнатну квартиру було видано Подолянцю як такому, що більше
потребує поліпшення житлових умов.
Гончаров
подав позов про визнання виданого Подолянцю ордера недійсним і виселення,
вважаючи, що видано його з порушенням ст. 43 Житлового Кодексу України про
черговість надання громадянам квартир.
Заперечуючи
проти позову, Подолянець зазначав, що він із сім'єю зовсім не має житла,
мешкає у непристосованому приміщенні, тому діти часто хворіють, а
Гончаров проживає в однокімнатній
квартирі, тому з урахуванням цих обставин квартиру надано йому обґрунтовано.
Контрольні
питання
1. Який порядок забезпечення громадян житлом державного
житлового фонду?
2. Чи зміниться ситуація, коли з'ясується, що Подолянець
є учасником бойових дій?
3. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 2. Громадянин Рогульський працював в Адміністрації
Президента України, де був прийнятий на квартирний облік 12 вересня 1992 р. на
загальних підставах. 1995 р. він перейшов на роботу до Київської міської
адміністрації, що підпорядковується Адміністрації Президента України, де у
вересні 1995 р. отримав на себе і дружину кімнату житловою площею 14 кв. м у
загальній квартирі. У травні 1997 р. Рогульський переводом повернувся на роботу
до Адміністрації Президента України. В червні 1997 р. він подав заяву про надання
йому ізольованої площі, посилаючись на те, що його сім'я збільшилася у зв'язку
з народженням близнюків.
Крім того, він порушував питання
про надання йому квартири позачергово на тій підставі, що він належить до II
категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Контрольні
питання 1. З якого часу Рогульський вважається прийнятим на
квартирний облік?
2. Чи має він право отримати квартиру позачергово?
3. Яким вимогам має відповідати квартира, яку він
отримає?
4. Назвіть випадки збереження черговості при переведенні
на іншу роботу.
Задача № 3. Комбінат дитячого харчування подав 1998 р. позов до
громадянина Рогози про визнання недійсним договору найму житлового приміщення і
виселення, зазначаючи, що житлово-комунальний відділ комбінату без рішення
керівництва та профспілкового комітету 1993 р. уклав договір найму на
двокімнатну квартиру з відповідачем.
Заперечуючи проти позову, Рогоза
посилався на те, що договір найму з ним укладено відповідно до вимог чинного
законодавства. Він сумлінно протягом п'яти років виконував обов'язки за договором,
сплачував квартирну плату, зробив
ремонт. Контрольні
питання
1. Який порядок надання житла у відомчому житловому
фонді?
2. Чи дотримано вимог чинного законодавства при наданні
житла гр. Рогозі? 3. Чи обов'язкова згода профспілкового комітету для
отримання житла?
4. Які рішення повинен винести суд?
Задача № 4. Громадянка Романюк за місцем роботи перебувала на
черзі як інвалід I групи для отримання житлової площі з 1989
р. У червні 2000 р. її з квартирного обліку було знято у зв'язку з
виїздом її сина на інше постійне місце проживання. Вона залишилася в однокімнатній
квартирі одна і за нормами житлової площі житлом забезпечена.
Вважаючи, що за станом здоров'я вона має право на
додаткову житлову площу і з урахуванням того, що з обліку її зняли безпідставно,
Романюк оскаржила судове рішення.
Контрольні
питання 1. Чи має право на поліпшення житлових умов Романюк?
2. В якому порядку має вирішуватись її спір?
3. Яке рішення необхідно ухвалити?
Задача № 5. Громадянин Максимов із сім'єю проживав у квартирі в
Києві. У зв'язку з переїздом до Білої Церкви і одержанням там квартири здав
займану в Києві квартиру житловим органам.
Через деякий час син Максимова, який навчався в
аспірантурі в Одесі, подав позов до суду про визнання виданого батькові ордера
і його вселення в квартиру в Києві недійсним, посилаючись на те, що своєї згоди
на переїзд до Білої Церкви він не давав, а до ордера на житлову площу був
вписаний батьком без його відома. Контрольні
питання
1. Які особи можуть бути вписані до ордера на отримання
квартири?
2. Чи підлягають задоволенню вимоги сина? Чи зміниться
ситуація, якщо квартира була приватизована на ім'я батька?
3. Чи може виданий ордер у цьому випадку бути визнаний
недійсним? 4. У разі якщо суд визнає позовні вимоги обґрунтованими,
яку оселю і ким буде надано?
Задача № 6. Виробниче об'єднання "Турбодув", вважаючи
надання сім'ї громадянина Позднякова квартири на підставі розпорядження директора шахти і
керівництва об' єднання незаконним, подало позов про виселення. Заперечуючи проти позову,
Поздняков посилався на те, що будь-яких не відповідних дійсності відомостей про
потребу в поліпшенні житлових умов він не подавав, квартира надана йому як
кадровому працівнику, а попереднє житло лишилося сім'ї дочки, яка заперечує
проти вселення і подала позов про визнання його з дружиною такими, що втратили право на
житлову площу у зв'язку з непроживанням на ній
більше року. Контрольні
питання
1. Які громадяни, що потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік?
2. На якій правовій підставі здійснюється вселення у
відомчий житловий фонд?
3. Як вирішити спір?
Задача № 7. Перебуваючи на обліку для поліпшення житлових умов,
громадянин Ворохта до однокімнатної квартири прописав матір, яка мешкала у
власному будинку в селі, але була вписана сином до ордера на одержання
квартири. Протягом шести місяців мати на нову житлову площу не прописалася.
Заперечуючи проти визнання одержаного ордера недійсним
і виселення, Ворохта зазначав, що надана йому квартира навіть без урахування
проживання матері за своєю площею перебуває в межах встановленої ст. 47 Житлового кодексу України норми житлової площі (по 12,1
кв. м на кожного члена сім'ї).
Контрольні
питання
1. Чи зобов'язані всі члени сім' ї, вписані до ордера,
прописатися на новому місці проживання і протягом якого часу?
2. Які правові наслідки настають, якщо не всі члени сім'ї
пропишуться за новою адресою?
3. Яке рішення може ухвалити суд?
Задача № 8. Громадянинові Петренку, обраному головою районної
ради на підставі ст. 46 Житлового кодексу України, поза чергою надане житлове
приміщення на сім'ю з чотирьох осіб, яке він невдовзі приватизував.
Після укладення шлюбу його сином та народження двох
дітей розмір площі, що припадає на кожного члена сім'ї, став таким, що виникла
потреба у поліпшенні житлових умов.
Після обрання на таку ж посаду в іншому районі Петренко
звернувся до державної адміністрації району із заявою про забезпечення його
квартирою поза чергою, як це передбачено ст. 46 Житлового кодексу України.
Заяву Петренка задоволено не було, оскільки пільгами,
передбаченими ст. 46 Житлового кодексу України, він уже скористався при
обранні на посаду першого разу, а подальше поліпшення житлових умов може бути здійснене в загальному порядку.
Контрольні
питання
1. Хто має право на позачергове отримання квартири?
2. Яким вимогам має відповідати житло, що надається? Чи
зміняться вимоги до житла приватного житлового фонду?
3. Чи правильною є відмова в поліпшенні житлових умов?
Задача № 9. Громадянин Довженко подав позов до державної адміністрації
району міста та до громадянина Стирти про визнання ордера недійсним та
виселення його сім'ї з квартири.
Позивач зазначав, що 1 вересня 1998 р. на підставі рішення державної адміністрації від 3 липня 1998 р. він одержав ордер на квартиру,
і в березні 1999 р. по закінченні
опоряджувальних робіт у квартирі його сім'я збиралася туди вселитися.
10 жовтня 1998 р. рішенням цієї ж державної
адміністрації на цю квартиру було видано ордер Стирті, який позивач просив
визнати недійсним.
Відмовляючи в позові Довженкові, суд послався на те,
що наймо-давець вправі до заселення квартири скасувати або змінити своє рішення,
що Довженко не мешкав у спірній квартирі і не уклав з житловим органом
договору найму, не реалізувавши тим самим право на вселення.
Оскаржуючи рішення, Довженко посилався на те, що після
одержання ордера він з дружиною не вселявся, оскільки в будинку не працював
ліфт та не було гарячого водопостачання.
Контрольні
питання
1. Які права надає ордер на квартиру?
2. Чи правильно вирішено спір судом?
3. Які юридичні дії мають здійснити члени сім'ї наймача
при вселенні?
Задача № 10. Громадянка Рудик та члени її родини подали позов до
Київського заводу "Укрточмаш", виконкому Шевченківської ради м. Києва та до громадянина Чурикова про визнання
недійсним ордера, виданого останньому, і надання йому житлового приміщення, що
звільнилося.
Позивачка зазначала, що її сім' я з п' яти осіб у
загальній квартирі займає дві кімнати площею 31,9
кв. м. У цій же квартирі звільнилися кімнати площею 27,6 кв. м. Усі ці кімнати раніше складали
одну чотирикімнатну квартиру.
Всупереч будівельним правилам
і санітарним нормам
її було
переобладнано на дві
ізольовані квартири. Оскільки
завод "Укрточмаш", на балансі якого перебуває будинок, відмовив у
приєднанні звільнених кімнат, виконком Шевченківської районної ради за рішенням
адміністрації та профкому заводу видав ордер на їх заселення сім'ї Чурикова.
Контрольні
питання
1. Який порядок надання житлового приміщення, в якому
мешкають двоє або більше наймачів, що звільнилося?
2. Які правові наслідки настають у разі самовільного
переобладнання чи перепланування житлового приміщення?
3. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 11. Леонідов подав позов до АТ "Козак" про
визнання права на житлове приміщення і вселення.
Позивач зазначив, що їхня сім'я з чотирьох осіб (він,
батьки і молодший брат) проживала у двокімнатній квартирі, що належить відповідачеві.
Батьки шлюб розірвали, і матері 1996 р. було надано двокімнатну квартиру, до якої вона
вселилася з молодшим сином. Оскільки двокімнатної квартири на двох осіб не
надавали, мати зарахувала до членів своєї сім'ї і його, позивача — на той час неповнолітнього (народився 1982
р.). Незважаючи на те, що його було вписано
до ордера на нову квартиру, він
залишився проживати з батьком, а в грудні 2000 р. був призваний звідти на
строкову військову службу. Того ж місяця його батько помер.
Посилаючись на те, що відповідач не визнав за ним
права на житлову площу у спірній квартирі і перешкоджає його вселенню, позивач
просив суд задовольнити позов.
Контрольні
питання
1. Які правові підстави вселення в квартиру?
2. З якого моменту і яким чином здійснюється право на
отримання нової квартири? 3. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 12. Громадянин Паливода, що працював старшим майстром на
АТ "Київміськбуд", за домовленістю з адміністрацією підприємства
переїхав із сім'єю з двох осіб до трикімнатної квартири у новозбудованому
будинку. На переселення він отримав письмовий
дозвіл заступника директора з підписом голови профспілкового комітету.
Контрольні
питання
1. Чи припускається укладення договору найму на підставі
такого документа?
2. Які юридичні факти необхідні для виникнення права на
житло?
3. Якими нормами регулюються зазначені правовідносини?
| 
