СУДОВА БАЛІСТИКА
ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ І ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОї БАЛІСТИКИ
Балістика (від
грецьк. ЬаІНо — кидаю) — наука про рух снаряда (куль, шроту) вогнепальної зброї
в повітрі (зовнішня балістика) та в каналі ствола зброї (внутрішня).
Призначенням вогнепальної зброї є надання снаряду руху та заподіяння за його
допомогою пошкоджень певному об'єкту.
Протиправне
застосування вогнепальної зброї дуже небезпечне, бо може мати тяжкі наслідки
для життя та здоров'я людей і створює загрозу одночасного завдання тілесних
ушкоджень багатьом особам. Вогнепальна зброя може бути засобом вчинення
злочину, і в цьому разі постає потреба у виявленні всіх обставин кримінальної
справи, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї. Ці завдання можна
розв'язати тільки за допомогою спеціальних знань із судової балістики — розділу криміналістики, який вивчає ручну
вогнепальну зброю та сліди її застосування для одержання доказової інформації.
Судову балістику застосовують у сфері діяльності органів дізнання, попереднього
слідства, прокуратури та суду для боротьби зі злочинністю.
Значний
внесок у розвиток судової балістики зробили В. Черва-ков, С. Кустанович, Б. Комаринець, Ю. Кубицький та ін. Вони
визначають її зміст як вивчення закономірностей пострілу та дії зброї і
розробку на цій основі науково-технічних методів і засобів виявлення, фіксації
та дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, стріляних куль, гільз,
шроту, картечі, пижів, слідів пострілу та явищ, що супроводжують постріл, з
метою розслідування та попередження злочинів.
Судова
балістика тісно пов'язана з іншими розділами криміналістики, передусім
трасологією та судовою фотографією. У ній широко
застосовують фізичні та хімічні
методи дослідження, за допомогою яких визначають, наприклад, якісно-кількісний
склад шроту, сліди металізації на пошкоджених снарядами об'єктах.
Судова медицина вивчає
вогнепальні ушкодження
на тілі людини. У питаннях дослідження
вогнепальних
ушкоджень судова медицина і балістика тісно взаємопов'язані.
Справді, вирішення багатьох питань щодо вогнепальних
ушкоджень (напряму пострілу, його дистанції, взаємного розташування
потерпілого та зброї під час пострілу, послідовності пострілів, можливості
здійснення пострілу в себе тощо) може бути повним і достовірним тільки за умови
здійснення комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи.
Науково-технічною
основою судової балістики є військово-технічні науки, які вивчають будову,
конструювання вогнепальної зброї та боєприпасів, дію снаряда вогнепальної зброї
на перешкоду, явища, що відбуваються в каналі ствола під час пострілу, рух
снаряда після виходу його зі ствола зброї. На основі цих даних визначають дію
механізмів зброї та відповідно виникнення слідів на стріляних кулях і гільзах,
пробивну силу кулі, виникнення та формування додаткових ознак пострілу на перешкоді.
Застосування
вогнепальної зброї для вчинення злочину супроводжується утворенням речових доказів — джерел доказової інформації.
•
зброї і її
частин — магазина,
щік, рукоятки; приладдя до зброї — шомпола, протирки, кобури, чохла; тайників для зберігання
зброї — книги, бруска дерева з виїмками;
•
боєприпасів,
гільз, куль, шроту, капсулів, пижів, прокладок;
•
матеріалів
та інструментів для виготовлення та спорядження боєприпасів;
•
вибухових
речовин — пороху та його компонентів;
•
кульових,
дробових пробоїн та пошкоджень на перешкодах — вм'ятин, тріщин, розривів;
•
слідів-відображень
на гільзах, кулях, шротах, прокладках і пижах.
Крім
виникнення речових доказів процес застосування вогнепальної зброї
супроводжується явищами, які мають криміналістичне значення, — полум'ям і
звуком пострілу.
Однак не
завжди перелічені речові докази є об'єктами судово-балістичних досліджень.
Так, відбиток пальця на рукоятці пістолета є об'єктом дактилоскопічної, а не
балістичної експертизи. Питання про тотожність слідів мастила в тайнику, де
зберігалася зброя, з тим, яким змащений конкретний екземпляр зброї, вирішують
за допомогою хімічного аналізу складу мастила. А питання, чи перебував магазин, виявлений на місці
злочину, у рукоятці
конкретного
пістолета, вирішують трасологічним дослідженням.
Речові
докази є об'єктами судово-балістичних досліджень лише тоді, коли на них є
суттєві ознаки, які відображають дію зброї та слідів її застосування і
досліджуються у зв'язку з пострілом або його можливістю [16].
До об'єктів судово-балістичних досліджень належать.
•
зброя та
її складові частини;
•
боєприпаси,
стріляні кулі та гільзи, шрот, капсулі, пижі, прокладки;
•
вибухові
речовини (порох);
•
сліди дії
снаряда вогнепальної зброї на вражених перешкодах;
•
сліди
впливу на вражену перешкоду явищ, що супроводжують постріл;
•
сліди
продуктів згоряння заряду.
Пізнання
особливостей і ознак названих об'єктів, виявлення закономірностей утворення
слідів зброї є предметом
судової балістики.
Знання
судової балістики та її практичне застосування дає слідчому змогу одержувати
докази про використання вогнепальної зброї під час вчинення злочину.
|
