ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОї ТЕХНІКИ
ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛІСТИЧНОї ТЕХНІКИ
У криміналістиці поняття
"криміналістична техніка" виникло для позначення сукупності технічних
пристроїв, пристосувань і матеріалів, які застосовують для виявлення, фіксації
і дослідження матеріальних джерел інформації. Основою виникнення і
застосування технічних засобів було досягнення природничих і технічних наук,
переважно фізики, хімії та біології, методи й засоби яких першими застосовували
у практиці розслідування злочинів. Методи й засоби природничих наук
застосовували для розв'язання вузьких завдань криміналістики. Так виникли
засоби й методи дослідження речових джерел інформації, що мають специфічну
криміналістичну спрямованість, а також поняття "криміналістична техніка"
для позначення не тільки сукупності технічних засобів (приладів, інструментів,
пристроїв і матеріалів), які застосовують для розкриття злочинів, а й системи
прийомів і методів їх ефективного застосування. Ця система теоретичних положень
утворила розділ криміналістики "Криміналістична техніка". Таке
двоєдине поняття криміналістичної техніки збереглося донині і є
найприйнятнішим.
Таким чином, у криміналістиці
склалася система концепцій, теоретичних постулатів, технічних засобів, знань і
методів, які застосовують для виявлення, дослідження й використання слідів
злочину з метою його розкриття та встановлення винного. Поняття "криміналістична
техніка" нині використовують у двох
значеннях: як розділ
криміналістики; як технічні засоби, а також їх сукупність і прийоми
використання у розслідуванні злочинів.
Криміналістична техніка як розділ
криміналістики — це сукупність наукових положень і рекомендацій щодо
застосування природничо-наукових методів і технічних засобів під час розкриття
злочинів.
Криміналістична техніка як розділ криміналістики має
певну систему. До
неї входять такі складові:
•
основи
криміналістичної техніки (загальні положення);
•
відеозапис,
судова фотографія та кінематографія;
•
трасологія;
•
судова
балістика;
•
техніко-криміналістичне
дослідження документів;
•
криміналістичне
дослідження письма;
•
ідентифікація
людини за ознаками зовнішності (судова габіто-логія);
•
кримінальна
реєстрація.
У другому
значенні криміналістична техніка — це сукупність (система)
спеціальних засобів і методів (у
тому числі суспільнонауко-вих), які застосовують для виявлення, фіксації,
дослідження, оцінювання та використання доказів під час розслідування
злочинів. Отже, криміналістична
техніка — це розділ криміналістики,
що становить систему теоретичних положень (концепцій, теорій) і створених на їх
основі технічних засобів і методів, застосовуваних для збирання, обробки,
дослідження, використання і подання криміналістичної інформації для
розслідування й попередження злочинів.
Завдання криміналістичної техніки:
•
розробка
технічних засобів і методів, що забезпечують залучення до процесу доказування
нових джерел криміналістичної інформації;
•
виявлення
та вилучення матеріальних слідів злочину:
•
з'ясування
механізму утворення слідів і причин взаємодії;
•
виявлення
властивостей, станів, групової належності й тотожності об'єктів — джерел
інформації;
•
обробка й
використання криміналістичної інформації для розслідування та попередження
злочинів;
•
розробка
прийомів і технічних засобів оцінювання та подання криміналістичної інформації
у правоохоронній діяльності.
Джерела криміналістичної техніки:
•
кримінально-процесуальний
закон;
•
потреби
слідчої та судової практики;
•
досягнення
природничих і технічних наук, які сприяють удосконаленню наявних і розробці та
впровадженню нових методів і засобів криміналістичної та спеціальної техніки.
|