СУДОВА ФОТОГРАФІЯ
ПОНЯТТЯ,
ЗАВДАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ФОТОГРАФІЇ
Судова фотографія — метод криміналістичної техніки, що є системою
наукових положень, а також рекомендацій щодо застосування технічних засобів і
методів зйомки з метою розслідування злочинів.
Завдання
судової фотографії:
•
забезпечувати
технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та
дослідження матеріальних джерел доказової інформації;
• здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій і їх
результатів;
•
удосконалювати
наявні та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації та дослідження
доказів;
•
забезпечувати
принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу
дізнання.
Суб'єкти
застосування судової
фотографії:
• слідчий у процесі розкриття та розслідування злочинів;
•
оперативний
працівник під час виконання оперативно-розшу-кової роботи;
•
експерт
під час здійснення експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст;
•
представники
громадських організацій та окремі особи, які беруть участь в охороні
громадського порядку та безпеки.
Останні
не знають прийомів судової фотографії і застосовують звичайну відображувальну
зйомку подій, об'єктів, документів, осіб.
Судову фотографію прийнято поділяти на відображувальну (за
С Потаповим) і дослідну. Методи відображувальної судової фотографії призначені
для відображення матеріальних об'єктів і їх ознак, що сприймаються неозброєним
оком, а судово-дослідна фотографія дає змогу виявляти ознаки, які у звичайних
умовах побачити неможливо чи майже неможливо.
| 
