Прийняття
документів на зберігання
Ця
нотаріальна дія на практиці зустрічається рідко. Суб'єктами такої нотаріальної
дії можуть бути фізичні та юридичні особи. Приймати на зберігання документи мають
право державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси та консульські
установи. Порядок прийняття документів на зберігання регулюється ст. 96, 97
Закону. Документи приймаються за описом, що складається у двох примірниках,
один з яких видається заінтересованій особі, а другий залишається у нотаріуса.
Опис підписують нотаріус і особа, яка звернулася за вчиненням цієї нотаріальної
дії. В описі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здала
документи, її адреса, найменування документа, що здається на зберігання, на чиє
ім'я його видано і ким, номер документа, дата його видачі, строк зберігання. На підставі п. 186
Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [23] нотаріус може прийняти документи без опису, якщо вони належно
упаковані у присутності нотаріуса. Упаковка має бути скріплена печаткою
і підписом нотаріуса, а також
особи, яка здала документи на зберігання. Про прийняття документів на
зберігання нотаріус видає особі свідоцтво, де зазначаються такі дані:
• повне найменування і адреса юридичної особи;
• термін зберігання документів;
• номер за реєстром;
• сума державного мита чи оплати вчинення нотаріальної
дії;
• підпис і печатка нотаріуса.
Нотаріус
відповідає за зберігання документів протягом зазначеного строку.
Прийняті
документи зберігаються в залізних шафах або сейфах, які опечатує нотаріус.
Документи, що прийняті на зберігання, повертаються на вимогу особи, яка їх
здала на зберігання, або на вимогу уповноважених нею осіб за умови пред'явлення
свідоцтва та примірника опису.
|
