НАУКА - Розділ 6. Правовий статус кваліфікаційних комісій суддів

" системі судів загальної юрисдикції сформовані і діють кваліфікаційні комісії суддів, повноваження яких визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України". З дня набрання останнім чинності (з 1 червня 2002 року) діючий раніше Закон України "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" від 02 лютого 1994 року втратив силу. В Законі України "Про судоустрій України" визначені:

• система кваліфікаційних комісій;

• порядок формування та повноваження кваліфікаційних комісій;

• порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів;

• повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Необхідність створення кваліфікаційних комісій, які є постійно діючими органами в системі судоустрою, насамперед викликана особливим статусом судді, як носія судової влади, наділеного повноваженнями шляхом здійснення правосуддя забезпечувати захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Для виконання завдань правосуддя суддя має бути незалежним від будь-якого впливу, в тому числі і на етапі добору на посаду судді та в процесі його професійного росту в судовій системі. Отже, першочергове значення має формування високо-професійного судового корпусу, який здатний кваліфіковано, сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя. Саме таке завдання мають кваліфікаційні комісії суддів на етапі відбору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді; визначення рівня фахової підготовленості професійного судді в період його роботи; при вирішенні питання про дисциплінарну відповідальність суддів та надання висновку про можливість звільнення судді з посади. В системі судоустрою сформовані та діють:

• кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

• кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

• кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

• Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів утворені в центрах апеляційних округів для господарських судів: в Дніпропетровську, Донецьку, Житомирі, Запоріжжі, Києві, Львові, Сімферополі, Одесі та Харкові. Створення кваліфікаційних комісій суддів в окремих регіонах (раніше вони діяли в кожній області) має на меті посилити їх об'єктивність при оцінці професійного рівня суддів і, особливо, при розгляді дисциплінарних проступків суддів. Разом з тим така організаційна структура кваліфікаційних комісій, як показують результати їх практичної діяльності, суттєво ускладнила роботу комісій, особливо при перевірці рівня фахової підготовки професійних суддів та при організації розгляду скарг на порушення суддями своїх обов' яз-ків при здійсненні правосуддя. Уже сьогодні вносяться пропозиції повернутись до системи кваліфікаційних комісій, яка діяла раніше і виправдала себе часом. Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. Вища кваліфікаційна комісія діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії входять 6 суддів, які обираються конференціями суддів відповідних судів, дві особи призначаються наказом Міністра юстиції України, дві особи призначаються відповідною обласною, міською радою за місцем розташування кваліфікаційної комісії, одна особа призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. До Вищої кваліфікаційної комісії суддів від суддівського корпусу з'їздом суддів обирається 7 суддів, дві особи, які не є народними депутатами, призначає Верховна Рада України, дві особи призначає Президент України, по одній особі призначають Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Міністр юстиції України. Строк повноважень кваліфікаційної комісії — три роки з дня її утворення. До складу кваліфікаційної комісії суддів не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів та їх заступники, а також члени Вищої ради юстиції. Робота в кваліфікаційних комісіях здійснюється на громадських засадах, тобто добровільно і без отримання винагороди. На час роботи в комісії члени комісії звільняються від виконання своїх службових обов'язків із збереженням середнього заробітку. Члени кваліфікаційної комісії суддів зі свого складу обирають голову комісії, його заступника та секретаря. На основі Типового Регламенту роботи кваліфікаційної комісії суддів, який затверджується Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України і Міністерством юстиції України, кожна кваліфікаційна комісія суддів приймає свій регламент, який встановлює порядок розгляду питань на засіданні кваліфікаційної комісії суддів. Кваліфікаційні комісії суддів:

1) перевіряють відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводять їх кваліфікаційне атестування і надають висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду судді; надають висновок про звільнення з посади судді;

2) проводять кваліфікаційну атестацію суддів відповідних судів і присвоюють суддям кваліфікаційні класи (не вище другого);

3) розглядають звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводять пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушують дисциплінарне провадження і вирішують питання про дисциплінарну відповідальність судді;

4) припиняють перебування у відставці суддів місцевих судів;

5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) дає висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного суду України, а також про звільнення зазначених суддів з посад;

2) перевіряє додержання кандидатами на посади суддів, зазначених у пункті першому, а також суддями вказаних судів вимог Конституції України та законів щодо їх статусу;

3) відповідно до закону проводить атестацію суддів вказаних судів і присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи;

4) розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддів апеляційних судів, проводить пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарні провадження та вирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів вказаних судів;

5) дає висновок про можливість обрання суддею безстроково;

6) розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комі- сій суддів;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Кваліфікаційні комісії проводять кваліфікаційну атестацію суддів, яка має на меті перевірити професійний рівень професійного судді (кандидата на посаду судді). За результатами атестації комісія приймає рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, про рекомендацію на посаду судді, в тому числі у суді вищого рівня. Залежно від рівня професійних знань, посади, стажу та досвіду роботи встановлено шість кваліфікаційних класів судді: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий класи. Строк перебування судді у кваліфікаційному класі встановлений від двох до п'яти років. Допускається дострокове присвоєння вищого кваліфікаційного класу. Пониження кваліфікаційного класу є одним із видів дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване до судді. Суддям, які мають кваліфікаційні класи, встановлені доплати до посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством України. Кваліфікаційні класи присвоюються: суддям Верховного Суду України — вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів — вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів — перший — третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів — другий — п'ятий кваліфікаційні класи. Атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендованою на посаду судді вперше, проводиться у формі кваліфікаційного іспиту. Кандидат спочатку виконує письмове завдання на одну з тем правового характеру, після чого на засіданні кваліфікаційної комісії проводиться співбесіда з кандидатом по виконаній ним письмовій роботі та ставляться запитання в усній формі для перевірки його знань у різних галузях права і правил судочинства. Крім того, кваліфікаційна комісія повинна вивчати та враховувати особисті та моральні якості кандидата на посаду судді. Залежно від результатів кваліфікаційного іспиту кваліфікаційна комісія приймає рішення про підготовленість кандидата до судової роботи і про рекомендацію його для призначення на посаду судді або про відмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційного іспиту протоколюється, а всі матеріали зберігаються в архіві як офіційні документи. Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Атестація професійного судді проводиться у формі усної кваліфікаційної співбесіди і стосується основних галузей права, наявності професійних знань у судді, необхідних для здійснення правосуддя і виконання ним посадових обов'язків. Водночас досліджуються матеріали, які стосуються фактичного здійснення суддею правосуддя. За результатами атестації кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення про присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу або залишення судді у раніше присвоєному класі; про рекомендацію кандидата на посаду судді у відповідному суді або про відмову в такій рекомендації. Комісія вправі відкласти атестацію (у разі недостатнього рівня професійних знань судді) на строк не більше шести місяців. Якщо після закінчення наданого строку комісія визнає недостатнім рівень професійних знань судді, вона дає висновок про звільнення його з посади. Своє рішення комісія направляє Вищій раді юстиції, яка наділена повноваженнями вносити подання Президенту України або Верховній Раді України про звільнення судді з посади. Рішення кваліфікаційної комісії суддів з питань атестації може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішення якої по суті атестації є остаточним. До суду воно може бути оскаржене лише у разі порушення встановленого законом порядку розгляду питання. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за порушення законодавства при розгляді судових справ; за порушення вимог щодо несумісності (суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої) та обов'язків судді, визначених у ст. 6 Закону України від 15 грудня 1992 року "Про статус суддів". Згідно з названим Законом судді зобов'язані:

• при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

• додержувати вимог, передбачених ст. 5 Закону України "Про статус суддів", службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

• не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарад-чої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

• не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду — щодо судді відповідного спеціалізованого суду), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України. Дисциплінарне провадження, тобто процедуру розгляду офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді, здійснюють кваліфікаційні комісії суддів щодо суддів місцевих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів України щодо суддів апеляційних судів і Вища рада юстиції щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України. Дисциплінарне провадження передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд та прийняття рішення відповідною комісією чи Вищою радою юстиції. Порядок здійснення дисциплінарного провадження у Вищій раді юстиції визначений у Законі України від 15 січня 1998 року "Про Вищу раду юстиції". Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності. До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

• догана;

• пониження кваліфікаційного класу. За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади. Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене протягом одного місяця до Вищої ради юстиції.

» Поиск

» Статистика

3.145.47.253

Онлайн всего: 1

Гостей: 1

Пользователей: 0

» Карта

» Форма входа

onli-films.at.ua	Главная Регистрация Вход

Приветствую Вас Гость \| RSS

Четверг, 25.04.2024, 11:52