СЛІДИ
НІГ
Сліди ніг
залишаються на місці вчинення практично будь-якого злочину, але через різні
причини їх не завжди можна виявити. Розрізняють сліди босих ніг, сліди взуття та сліди
ніг у шкарпетках (панчохах). За
слідами босих та вдягнених у шкарпетки (панчохи) ніг ототожнюють людину, а за
слідами ніг у взутті — взуття. При цьому досліджують статичні сліди,
які можуть бути об'ємними і поверхневими.
Поверхневі сліди бувають забарвленими та
незабарвленими. Забарвлені сліди за механізмом утворення поділяють на
сліди нашарування та відшарування. Незабарвлені сліди бувають маловидимі та
невидимі. Невидимі сліди босої ноги можуть бути потовими та потожировими, як і
сліди рук.
Забарвлені
сліди ніг можуть бути нанесені забарвленою речовиною, кров'ю, брудом та іншими
рідкими й сипкими (крейдою, борошном, пилом, цементом) речовинами,
утворюватися за рахунок відшарування з підошви взуття пластифікаторів,
мікрочастинок, які не можна розрізнити візуально, а також за рахунок
мікродеформації поверхні, що сприймає сліди. Зазначені сліди потрібно фіксувати
та моделювати за допомогою особливих прийомів. Об'ємні сліди теж бувають
комбінованими, тобто водночас ще й забарвленими якоюсь речовиною, наприклад
крейдою, вапном, цементом.
Велику
кількість слідів ніг, пов'язаних єдиним механізмом утворення та напрямом,
називають доріжкою. У ній відображаються особливості ходи, функціональні
та анатомічні ознаки людини. Для встановлення цих факторів досліджують напрям
руху, лінію ходи, довжину правого та лівого кроків, ширину кроку та кут
розвороту ступні. Ці елементи ретельно вимірюють і визначають кількісно в
сантиметрах і градусах. За ними можна встановити приблизний зріст і стать
особи, визначити, йшла вона чи бігла, з багажем чи без нього, а також професію,
захворювання, анатомічні аномалії рухового апарату.
Ці
відомості слідчий одержує під час огляду доріжки слідів на місці події за
участю спеціаліста. За одиничним слідом можна визначити розмір і вид взуття,
приблизний зріст людини.
Сліди ніг
фіксують фотографуванням, вимірюванням та описуванням, копіюванням і
моделюванням, вилученням слідів разом з об'єктом — носієм сліду.
Фотографування
одиничних слідів виконують
масштабним способом, а
доріжки слідів — панорамним.
В
одиничному сліді вимірюванням
фіксують його загальну довжину,
довжину й ширину підметки, каблука, проміжної частини. Під час описування крім
загальних ознак і розмірів визначають окремі індивідуальні ознаки: будову
малюнка підошви, ступінь зношення, ознаки ремонту низу взуття тощо.
Поширеним
способом фіксації об'ємних видимих слідів ніг є об'ємне моделювання, тобто виготовлення зліпків-копій з гіпсу, сірки,
вальц-маси (найчастіше з гіпсу). Порядок фіксації об'ємного та поверхневого
сліду ноги такий: вилучити сліди запаху; сфотографувати слід; виміряти та
описати; якщо слід комбінований, вилучити речовину, якою він забарвлений, і
виготовити зліпок.
Поверхневі
забарвлені сліди фотографують, вимірюють, описують, а потім переносять на
копіювальний матеріал (плівку, ошкуре-ну гуму) або вилучають разом з
предметом-носієм.
Об'ємні
сліди на сипких матеріалах фіксують за допомогою зліпків, дотримуючись під час
їх виготовлення загальних правил. Гіпсові зліпки виготовляють заливним, насипним
і комбінованим способами. Перед виготовленням зліпка заливним способом
на сипкому грунті сліди закріплюють розчином перхлорвінілової смоли в ацетоні,
розчином цукру, а також лаком для волосся. Після цього виготовляють зліпок.
Техніка виготовлення гіпсового зліпка заливним способом така. Зі сліду
видаляють воду та сторонні предмети; якщо слід неглибокий, його огороджують
металевою (картонною) стрічкою; розчин гіпсу наносять на весь слід; кладуть
арматуру, мотузку кінцями назовні і виливають залишок розчину гіпсу; через 15-20 хв після затвердіння зліпок акуратно піднімають і
змивають грунт водою. Не можна терти зліпок, щоб не пошкодити його. Потім до
кінців мотузки прикріплюють бирку, на якій роблять засвідчувальний напис, і
опечатують зліпок.
Насипний спосіб виготовлення зліпка полягає в тому, що слід припудрюють
гіпсом через сито, а потім засипають товстим шаром гіпсу, накривають ганчіркою
і через неї змочують гіпс до затвердіння. Комбінований спосіб
полягає в тому, що слід припудрюють шаром гіпсу товщиною приблизно 5 мм, потім заливають рідким гіпсом, поклавши перед цим
арматуру.
Невидимі
сліди взуття залишаються на папері, картоні, фанері, полірованих і пофарбованих
предметах. їх можна виявити, наносячи на поверхню магнітною щіткою порошок на
феромагнітній основі. Інколи такі сліди можна виявити за допомогою
люмінесценції та ультрафіолетових променів.
Інколи об'ємні сліди ніг містяться під водою, видалити
яку практично неможливо (наприклад, у калюжі, річці, ставку). Якщо шар води
над слідом досягає 10 см, то металевою чи пластиковою стрічкою огороджують
слід і відсмоктують воду грушею, а потім виготовляють зліпок заливним
способом. Якщо шар води досягає 5 см, то воду можна не відсмоктувати, а просто насипати
в неї гіпс до рівня загорожі, покласти арматуру, а потім знову досипати гіпс.
Гіпс у воді затвердіє, і зліпок можна вилучити. Якщо шар води становить 50100 см,
розчин гіпсу треба зробити густим і через гумову трубку вилити його в слід,
підводячи кінець трубки безпосередньо до сліду.
Об'ємні
сліди на снігу фіксують звичайними способами. Гіпсові зліпки виготовляють
насипним або комбінованим способом. Особливість виготовлення зліпків у цьому
разі полягає в тому, що перед виготовленням гіпсового розчину необхідно
охолодити воду до 0 °С. Подальша
техніка аналогічна описаній для фіксації об'ємних слідів на сипких матеріалах.
На розсипчастому снігу зліпки виготовляють тільки насипним способом, а на
вологому й густому — заливним.
|
