onli-films.at.ua
Вторник, 23.04.2024, 19:33
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні

Виникнення, розвиток і впровадження криміналістичних знань в Україні безпосередньо пов'язані з науковою та практичною діяль­ністю науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, кафедр криміналістики Київського, Одеського університетів, Хар­ківського юридичного інституту, а також діяльністю експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ (МВС) України. Вчені, які працювали й очолювали ці заклади (у Києві — С. Тихенко, у Харкові — М. Гроздинський та В. Колмаков), підготу­вали сузір'я молодих криміналістів, які становлять наукову школу українських криміналістів. Це В. Коновалова, А. Колесниченко, В. Лисиченко, М. Салтевський, Г. Матусовський, М. Сегай, В. Гон­чаренко. Нині в системі Міністерства юстиції України функціонують три інститути судових експертиз, одна криміналістична лабораторія і близько десяти філій, де виконують переважно такі експертизи:
•     криміналістичні — почеркознавча, авторознавча, судово-тра-сологічна, балістична, ідентифікація особи за ознаками зовніш­ності, фототехнічна, техніко-криміналістичне дослідження до­кументів, експертиза холодної зброї;
•     планово-економічні;
•     товарознавчі;  
•     технічні — пожежно- та автотехнічні, будівельні;
•     технологічні;
•     матеріалів, речовин, виробів, зокрема наркотичних речовин, металів і сплавів, фарб і лаків, пально-мастильних матеріалів, волокон, скла та кераміки, пластмас і полімерів;
•     фармацевтичні та фармакологічні;  
•     харчових продуктів;
•     грунтознавчі й судово-біологічні об'єктів рослинного й синте­тичного походження — листя, стебел, кори, пилку, насіння; тва­ринного походження — пір'я, шерсті, луски; продуктів перероб­ки рослин і тварин — хутра, шкіри, тканин; продуктів життє­діяльності — меду, смоли. Кров, екскременти, кісткові залишки та інші об'єкти тваринного походження також є об'єктами су­дово-біологічної експертизи. Останнім часом в теорії криміналістики та слідчої практики з'яви­лись нові види судових експертиз — судово-акустична (фоноскопіч-на, фонетична, електроакустична), одорологічна, експертиза ком­п'ютерної техніки та програмних засобів. Останні ще перебувають на стадії становлення та процесуальної регламентації. До МВС України входить мережа експертних криміналістичних підрозділів. У кожному обласному й міському управлінні МВС Ук­раїни функціонує науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, а в МВС України — Державний науково-дослідний експерт­но-криміналістичний центр. До основних завдань експертно-криміналістичних підрозділів на­лежать:
•     техніко-криміналістичне обслуговування органів дізнання та слідства криміналістичною технікою і подання практичної до­помоги у її застосуванні для збирання джерел доказів;
•     попереднє дослідження речових джерел інформації для органів дізнання;
•     судові експертизи;
•     виявлення причетних до вчиненого злочину осіб за допомогою криміналістичних обліків. Експертно-криміналістичні підрозділи МВС України виконують майже всі види криміналістичних експертиз, а також інші їх класи, що характерні для інститутів експертизи Міністерства юстиції Ук­раїни. Співробітники криміналістичних підрозділів МВС України мо­жуть бути експертами в суді чи фахівцями під час виконання слідчих дій. Експертні криміналістичні підрозділи є у Службі безпеки України та у військових округах Міністерства оборони України. Ці лаборато­рії виконують в основному попередні дослідження під час дізнання та попереднього слідства, а також окремі нескладні криміналістичні ек­спертизи. Переважну більшість судових експертиз за постановами органів дізнання та попереднього слідства виконують експертні уста­нови Міністерства юстиції України — науково-дослідні інститути су­дових експертиз (НДІСЕ), їх філії, науково-дослідні лабораторії судо­вих експертиз (НДЛСЕ), криміналістичні підрозділи системи МВС України. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Керів­никами й організаторами Київського кабінету судових експертиз до 1917 р., а потім і КНДІСЕ були відомі вчені С. Потапов, В. Фаворсь-кий, Ю. Сапожников, Б. Вахліс, В. Лисиченко, А. Сапун, І. Кононен-ко, В. Стринжа, які доклали багато зусиль для створення матеріаль­но-технічної бази інституту, розвитку та вдосконалення його струк­тури. В інституті функціонує дев'ять лабораторій і львівська філія. Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень є однією з провід­них в Україні. Значний внесок у роботу лабораторії зробили досвід­чені експерти-почеркознавці С. Цепенюк, Б. Липовський, З. Меленев-ська. Ця лабораторія відома дослідженнями з визначення стійкості ознак почерків залежно від часу та частоти, з якою вони зустрічають­ся; підписів і текстів з обмеженим графічним матеріалом. Лабораторія технічних досліджень документів, трасології та ба­лістики. У цій лабораторії розроблено і впроваджено нові методи дослідження барвників (Е. Брайчевська), друкованих форм (С. Пав­ленко), електронно-графічний метод для дослідження матеріалу паперу (Б. Киричинський), метод радіографії із застосуванням радіо­активних ізотопів (В. Лисиченко), метод реплік для отримання забар­влених прозорих копій слідів на кулях. Розробка проблем комплекс­ного дослідження та ситуаційного аналізу в судовій експертизі пов'я­зана з плідною діяльністю В. Бергера та Г. Прохорова-Лукіна. Лабораторія фізико-хімічних та біологічних досліджень розроб­лює і впроваджує точні фізико-хімічні методики дослідження мате­ріалів і речовин, лакофарбових покриттів. Фундаментальні досягнен­ня лабораторії узагальнені в монографічних дослідженнях Б. Гор­дона "Спектральний емісійний аналіз", колективу авторів на чолі з М. Зюськіним "Фотографічні та фізичні методи дослідження речових доказів". Фармацевтичні препарати, наркотична сировина, рослинні волокна, шерсть тварин та вироби з неї є об'єктами сучасних фізико-хімічних і біологічних методик дослідження. Лабораторія судово-автотехнічних досліджень застосовує нові аналітичні методики розв'язання ситуаційних завдань, що виника­ють на місцях дорожньо-транспортних пригод, розроблює основи транспортної трасології, проектує програми для автоматизації мето­дик автотехнічної експертизи. Фоноскопічна лабораторія виникла на базі лазерної, яка розробля­ла перспективні напрямки використання лазерної техніки у криміна­лістичній експертизі. Останнім часом лабораторія виконує ідентифі­каційні і діагностичні фоноскопічні експертизи. Тут удосконалюють сучасні методики й технічні комплекси дослідження звукових сиг­налів на магнітних носіях. Лабораторія пожежно-технічних досліджень перебуває на стадії становлення. Вона займається розробкою методів і технічних засобів дослідження слідів пожеж, речових джерел, що вилучаються на місці пожежі, а також слідів пально-мастильних матеріалів і вибухонебез­печних речовин. Лабораторія будівельних та товарознавчих досліджень, що орга­нізована останнім часом для виконання товарознавчих і будівельно-технічних експертиз, розробляє методики дослідження нових експертиз. Лабораторія судово-економічних досліджень виконує судово-бух­галтерські експертизи, розробляє нові методики виявлення ознак зло­чинів у діяльності банків, комерційних структур, державних і при­ватних підприємств; здійснює економічні експертизи; розробляє автоматизовані робочі місця (комплекси) для виконання судово-бух­галтерських експертиз. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. М. Бо-каріуса. У 1912 р. М. Бокаріус організував кабінет науково-судової експертизи у Харкові. У 1923 р. кабінет відновив роботу після пе­рерви. На той час він складався з відділів фізичних і хімічних, судо­во-медичних, макро- та мікроскопічних досліджень, ідентифікації осіб. У жовтні 1925 р. уряд України перетворив кабінет науково-су­дової експертизи на Харківський інститут науково-судової експерти­зи, директором якого призначив М. Бокаріуса. До інституту входи­ли такі відділи: ідентифікації, фотографічних, фізичних, хімічних та біологічних досліджень. Нині Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. М. Бокаріуса — один із провідних науково-дослідних експертних закладів, відомий далеко за межами України. У структурі інституту функціонує вісім лабораторій, відділ теорії судової експертизи і три відділення — Донецьке, Дніпропетровське та Кримське в Сімферо­полі. Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз (нині — Одеський науково-дослідний інститут наукової експертизи) була створена в 1914 р. як кабінет науково-судової експертизи при проку­ророві судової палати за типом Київського та Харківського кабі­нетів. Відомостей про його діяльність у дорадянський період дуже мало, але можна вважати, що кабінет подавав практичну допомогу органам розслідування і здійснював фізико-хімічні, біологічні, фото­графічні і почеркознавчі дослідження. Активна діяльність кабінету відновилась у радянський час, коли його було перетворено на кабінет науково-судової експертизи, підпо­рядкований НКЮ України, а його керівником Одеський губревком призначив професора М. Макаренка. У 1925 р. кабінет було перетво­рено на Інститут науково-судової експертизи, де функціонувало чо­тири відділи: ідентифікації, хімічних, біологічних і фотографічних досліджень. В інституті працювали відомі в галузі вчені судової медицини та юристи Д. Хмиров, М. Матвєєв, В. Малицький, О. Озецький, які зро­били великий внесок у становлення судової експертизи та криміна­лістики, зокрема у сфері балістики (М. Матвєєв), методики розсліду­вання (М. Макаренко), дослідження крові в ультрафіолетових проме­нях (Д. Хмиров).

    Контрольні питання
1.   Перші експертні установи в Росії.
2.   Розвиток криміналістики в Україні в ХІХ ст.
3.   Криміналістичні заклади, створені в Україні на початку ХХ ст.
4.   Процес розвитку криміналістики в Україні у ХХ ст.
5.   Експертно-криміналістичні підрозділи в Україні.

» Поиск
» Статистика

3.133.141.6

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтов - uCoz