onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:18
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

Г


Галузь права система юридичних норм, що регулюють певну сферу суспільних відно­син специфічним методом правового регулю­вання.

Галузеві принципи права керівні засади, що виражають найважливіші сторони і зміст визначеної галузі права і тільки їй притаманні.

Гарантії законності система матеріаль­них і нематеріальних умов і засобів, які за­безпечують реальність законності. Види га­рантій законності: економічні, політичні, іде­ологічні, спеціальні (правові).

Гарантії прав і обов'язків — умови та кон­кретні засоби, які забезпечують фактичне здійснення прав і свобод людини та виконан­ня покладених на неї обов'язків.

Гетьманщина — політично-державний уст­рій в Україні в період з 1648-го по 1764 рік. У 1663 р. Гетьманщина була поділена на Право­бережну і Лівобережну. Починаючи з 1700 р., після скасування Польщею козацтва на Право­бережжі, Г. існувала лише на лівому березі Дніпра. Столиці Г. — Чигирин, Батурин, Глу-хів. Усі форми центральних та місцевих органів адміністрації та суду Г. підпорядковувалися ви­борному принципу. Управляв Г. гетьман, який формально обирався на загальній козацькій Раді, а згодом призначався або затверджувався царським урядом. У 1722-му і 1734-1750 рр. тимчасово, а 1764 р. остаточно скасовано ца­ризмом посаду гетьмана, а 1781 р. Г. ліквідова­но і замінено на загальнодержавний устрій Ро­сійської імперії.

З 29 квітня 1918 р. до листопада цього ж року в Україні діяв гетьманський уряд на чолі з П. Скоропадським.

Геноцид — винищення окремих груп насе­лення певної країни або загарбання країни з расових, національних або релігійних мо­тивів.

Герб України — закріплений у законо­давстві офіційний умовний знак, який через графічне та кольорове зображення окремих фігур і символів виражає коло певних ідей політичного характеру та символізує сувере­нітет держави.

Гіпотеза — складова частина норми права, що визначає умови, за наявності яких суб' єкти права повинні здійснювати свої права й обо-в' язки, визначені в диспозиції цієї норми.

Гласність судового розгляду — один із конституційних принципів кримінального процесу, який полягає в тому, що розгляд ци­вільних і кримінальних справ у всіх судах Ук­раїни провадиться у відкритих для всіх гро­мадян, які досягли 16 років, засіданнях суду. Преса та інші засоби масової інформації мо­жуть висвітлювати хід і результати цих засі­дань та вільно коментувати їх (ст. 20 КПК).

Грабіж — відкрите викрадення державно­го, колективного чи індивідуального майна громадян. Грабіж може бути поєднаний з на­сильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою засто­сування такого насильства (ст. 186 КК).

Громадські організації добровільні об' єднання людей, утворені для досягнення їхніх особистих і громадських цілей, діючі на засадах самофінансування, самоврядування і самоокупності.

Громадянин — особа, яка перебуває у юридичному взаємозв' язку з певною держа­вою, що знаходить свій вираз у наявності в особи відповідного громадянства.

Громадянство України постійні правові взаємовідношення особи та Української дер­жави, які знаходять свій вияв у їхніх взаємних правах та обов'язках. Право на громадянст­во є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство. Українська дер­жава забезпечує охорону прав, свобод та ін­тересів своїх громадян як усередині країни, так і за її межами. (Див. Закон України "Про громадянство України").

Громадянське суспільство — спільність вільних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можли­вості бути власником, користуватися еконо­мічною свободою і надійним соціальним за­хистом, а також брати участь у політичному житті.

Гонорар авторський винагорода, що за авторським правом виплачується авторам за використання їхніх літературних творів, творів мистецтва, технічних винаходів тощо.

Господарські спори правові спори, що виникають між суб'єктами господарської діяльності при укладенні й виконанні госпо­дарських договорів, а також спори про відшкодування збитків, спричинених нена­лежним виконанням чи невиконанням ос­танніх.


Д


Давність позовна строк для судового за­хисту права за позовом особи, право якої по­рушено.

Дарування безоплатна передача однією стороною (дарувальником) іншій стороні (обдарованому) за її згодою майна у влас­ність (ст. 717 ЦК).

Демократія соціальна народовладдя, влада більшості населення країни, що здійс­нюється через політичну систему (організа­цію) суспільства з дотриманням основних прав усіх його членів.

Декрет — правовий акт Кабінету Міністрів України, із застосуванням якого реалізуються делеговані парламентом пов­новаження законодавчої влади (у випадках, передбачених законодавством).

Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєне право­порушення (делікти).

Демократичний режим здійснення дер­жавної влади з повним дотриманням основ­них прав людини. При цьому забезпечуються легальні можливості вільного виявлення і вра­хування інтересів усіх груп населення через де­мократичні інститути (вибори, референдуми тощо) і вільної діяльності різноманітних гро­мадянських об' єднань, що представляють інтереси громадян і впливають на формування та здійснення державної політики.

Демократична республіка форма дер­жавного устрою, за якого формальне право участі у виборах вищих органів влади нале­жить населенню країни, яке досягло визначе­ного віку.

День прав людини встановлений ООН на честь прийняття 1948 р. Загальної декла­рації прав людини. Відзначається в Україні щорічно 12 грудня, як у багатьох інших краї­нах світу.

Департизація — заборона створювати осе­редки політичних партій в органах державної влади, прокуратури, збройних силах, на дер­жавних підприємствах, в установах, організа­ціях; припинення діяльності вже існуючих партійних осередків у цих органах.

Депутат — повноважний та відповідаль­ний представник народу у парламенті країни чи виборців свого виборчого округу та насе­лення регіону у відповідних місцевих Радах народних депутатів. Депутат покликаний ви­ражати й захищати суспільні інтереси та інте­реси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції представницького органу.

Депутатська група — об'єднання депу­татів законодавчого (представницького) органу за територіальними, партійними та іншими ознаками для досягнення певної мети і ефективного виконання депутатських пов­новажень.

Депутатські комітети і комісії (постійні й тимчасові) — утворюються в парламенті, у місцевих Радах народних депутатів з числа обраних депутатів, маючи своїм завданням підготовку законопроектів, рішень місцевих Рад і розгляд інших питань, що входять до компетенції представницьких органів зако­нодавчої влади і самоврядування, контроль за втіленням у життя прийнятих ними за­конів, рішень та інших правових актів.

Депутатська недоторканість — встановле­на законом гарантія недопущення притягнен­ня депутата до кримінальної, адміністратив­ної чи іншої відповідальності без згоди на це відповідного представницького органу.

Депутатські повноваження визначаються Конституцією та законами України для депу­татів усіх рівнів, а також наказами виборців.

Держава — організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально-неоднорідному суспільстві, яка, зберігаючи його цілісність та безпеку, здійснює керівниц­тво ним в інтересах цієї частини, а також уп­равління загальносуспільними справами.

Держава соціальної демократії організа­ція політичної влади трудящих — власників, що становлять більшість суспільства, яка, ке­руючи суспільством відповідно до їх волі, за­безпечує реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації та народу, а також задоволення соціальних потреб на загально­людських засадах свободи, справедливості і солідарності.

Держава соціально-демократичної орієн­тації — організація політичної влади біль­шості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин, груп та перехід до створення умов, потрібних для реального і безперешкодного здійснення основних прав людини, прав націй (народу) та прогресу сус­пільства на засадах соціальної демократії.

Державна влада — як ознака держави ха­рактеризується суверенністю, універсальні­стю і загальністю примусового впливу на по­ведінку людей.

Державна дисципліна — точне дотриман­ня всіма організаціями та громадянами вста­новленого державою порядку діяльності дер­жавних органів, підприємств, установ, орга­нізацій, посадових осіб по виконанню покла­дених на них обов'язків. Формами державної дисципліни є планова, фінансова, договірна, штатна, технологічна, службова та ін.

Державна зрада — умисно вчинене грома­дянином України діяння на шкоду сувереніте­ту, територіальній недоторканості, оборо­ноздатності або державній безпеці України, перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, шпигунство, допомога іноземній державі чи організації або їх пред­ставникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Державна реєстрація підприємства — акт, з моменту підписання якого підприємство на­буває статусу юридичної особи.

Державне правління — спосіб організації вищої державної влади. Д. п. характеризує по­рядок утворення, структуру і правове поло­ження органів державної влади та встановле­ний порядок їхніх взаємовідносин. Визначаль­ною ознакою Д. п. є правовий статус глави держави. Види сучасного Д. п.: президентська республіка, парламентська республіка, на-півпрезидентська республіка, парламентська монархія, дуалістична монархія.

Державне обвинувачення — в криміналь­ному процесі діяльність уповноважених зако­ном органів та осіб, що полягає у доведенні вини особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності. В суді України державне обвинувачення підтримує прокурор.

Державний кордон — лінія, що визначає межі сухопутної і водної території України. Вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, є кордоном повітряного простору і надр України.

Державно-правовий режим — сукупність засобів, прийомів реалізації державної влади, що відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і авторитар­них засад. Групи правових режимів: демокра­тичний, недемократичний (авторитарний, тоталітарний та інші).

Державний режим спосіб здійснення дер­жавної влади певними методами й засобами.

Державний устрій — спосіб поділу держа­ви на певні складові частини та розподіл вла­ди між нею та цими складовими частинами.

Державні інспекції — спеціальні державні органи, що здійснюють нагляд і контроль за дотриманням усіма суб'єктами встановлених відповідними правовими актами правил — санітарних, пожежних, ветеринарних та ін.

Дієздатність закріплена законом здат­ність суб'єктів права (людей, їхніх об'єднань або спільностей) дотримуватися своїми діями своїх суб'єктивних прав та юридичних обо-в' язків.

Джерело підвищеної небезпеки в цивіль­ному праві діяльність, пов'язана з вико­ристанням технічних засобів, матеріалів, предметів, устаткування тощо, які створю­ють підвищену небезпеку для оточення.

Дискримінаційна норма — норма, яка по­збавляє особу певних загальновизначених прав.

Дізнання початкова форма попередньо­го розслідування. Основна функція Д. про­ведення оперативно-розшукових заходів та невідкладних слідчих дій з метою виявлення ознак злочину та осіб, які його здійснили.

Диспозиція складова частина норми права, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється, забороняється, рекомендується проведення певних дій.

Дія злочинна активна, суспільно небез­печна, заборонена кримінальним законом, усвідомлена вина поведінки особою, яка за­подіяла шкоду об'єктам, що перебувають під охороною кримінального закону.

Добровільна відмова від злочину оста­точна, з власної волі, з будь-яких мотивів від­мова від завершення злочину при усвідом­ленні можливості доведення його до кінця.

Довірена особа — особа, яка в період ви­борчої кампанії по виборах до Рад народних депутатів має завдання ознайомити виборців з кандидатом в депутати відповідної Ради, ве­сти за нього передвиборчу агітацію.

Довіреність — письмове уповноваження, дане довірителем іншій особі (довіреному) для засвідчення певних прав перед третіми особами.

Договір міжнародний угода між двома або кількома державами чи іншими суб'єкта­ми міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права і обов'язки в політичних, еко­номічних чи інших відносинах.

Донос завідомо неправдивий повідом­лення відомостей суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання про здійснення злочину, який реально не був скоєний.

Допит у кримінальному процесі слідча або судова дія, яка полягає в одержанні і зак­ріпленні (фіксації) усних відомостей (свід­чень) про істотні для цієї справи обставини.

Дорадче опитування (консультативний ре­ферендум) —провадиться з метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих пи­тань загальнодержавного та місцевого зна­чення.

Дотримання норми права — форма реалі­зації права, яка полягає в утриманні від скоє­ння діяння, забороненого нормами права.

Дрібне хуліганство нецензурна лайка в громадських місцях, образлива поведінка у ставленні до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян (ст. 173 КАП).

Дублікат другий примірник документа, що має ту ж силу, що й оригінал.


Е


Екологічне право — система юридичних норм (галузь права), яка регулює суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища і раціонального ви­користання природних ресурсів.

Експертиза судова дослідження пи­тань, що мають важливе значення для пра­вильного вирішення судової справи, яке здійснюється експертом (спеціалістом з пев­ної галузі знань) відповідно до процесуаль­ного законодавства.


Ж


Житловий кодекс України єдиний зако­нодавчий акт, що регулює житлові відносини в Україні, пов'язані з гарантіями і забезпечен­ням права громадян держави на житло. Ко­декс передбачає правові заходи по належно­му використанню та забезпеченню житлово­го фонду усіх форм власності.

Житлові пільги передбачені житловим законодавством пільги і переваги для окре­мих категорій громадян при забезпеченні житловими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду і фонду житлово-будівельних кооперативів, при визначенні розміру плати за комунальні послуги тощо.

Житлове право — система правових норм, що регулюють умови і порядок надання жит­лових приміщень громадянам, умови корис­тування і розпорядження ними, а також зміни в користуванні цими приміщеннями і припи­нення цього права.

Житловий фонд певна сукупність жит­лових будинків, а також житлових при­міщень в інших будівлях (нежитлових), які знаходяться на території України і призна­чені для проживання громадян.

» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz