onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:40
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про статус суддів (Відомості Верховної Ради України (ВВРУ). — 1993. — № 8. — Ст. 56) (Вводиться в дію Постановою ВР № 2863-ХІІ (2863-12) від 15.12.92, ВВРУ, 1993, № 8, ст.57) (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3913-ХІІ (3913-12) від 02.02.94, ВВР, 1994, № 22, ст.142 № 4015-ХІІ (4015-12) від 24.02.94,   ВВР, 1994, № 26, ст.203) (Додатково див. Постанову ВР № 4016-ХІІ (4016-12) від 24.02.94, ВВР, 1994, № 26, ст.214) (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 358/95-ВР від 05.10.95,   ВВР, 1995, № 34, ст. 268 № 1145-ХІУ (1145-14) від 08.10.99, ВВР, 1999, № 50, ст.434 № 1381-ХІУ (1381-14) від 13.01.2000, ВВР, 2000, № 10, ст.79 № 1459-ІІІ (1459-14) від 17.02.2000, ВВР, 2000, № 13, ст.102 № 1857-ІІІ (1857-14) від 06.07.2000, ВВР, 2000, № 38, ст.322 № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.2001, ВВР, 2001, № 33, ст.180) (Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2002 (у005р710-02) від 20.03.2002) Цей Закон визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції (888-09) і законів України, охорони прав і свобод громадян.

Глава I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття1. Суддя — носій судової влади  
1. Професійні судді (далі — судді) та залучені у визначених зако- ном випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя неза- лежно від законодавчої та виконавчої влади. (Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)  
2. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати право- суддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конститу- ційному Суді України та судах загальної юрисдикції. (Частина друга статті 1 в редакції Закону № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 2. Повноваження суддів Судді мають необхідні для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України. 

Стаття 3. Незалежність суддів
1.  Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалеж­ними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні.
2.  Гарантії незалежності суддів встановлюються цим Законом, а також Конституцією України.
3.  Держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпе­чення суддів і судів.  

Стаття 4. Законодавство про статус суддів  
1.  Статус суддів Верховного Суду України та інших судів загаль- ної юрисдикції визначається цим Законом. (Частина перша статті 4 в редакції Закону № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)  
2.   Статус суддів Конституційного Суду України визначається За­коном України "Про Конституційний Суд" (2400-12).
3.   Особливості статусу суддів господарських судів визначаються Законом України "Про господарські суди" (1142-12). (Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)
4.   Особливості статусу суддів військових судів визначаються спе­ціальним законом.  
5.   Трудові відносини суддів (крім суддів військових судів), не вре­гульовані цим Законом, визначаються законодавством України про працю.

Стаття 5. Вимоги, що ставляться до судді Суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представ­ницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, вико­нувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. (Стаття 5 в редакції Закону № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.) Стаття 6. Обов 'язки суддів Судді зобов'язані: —   при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та зако­нів України, забезпечувати повний, всебічний та об' єктивний роз­гляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; —   додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону, службової дисципліни та розпорядку роботи суду; - не розголошувати відомості, що становлять державну, вій­ськову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші ві­домості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рі­шення про закрите судове засідання; —  не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередже­ності та незалежності.

Глава II ОБРАННЯ СУДДІВ 

Стаття 7. Право на зайняття судової посади  
1.  На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п' яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. (Частина перша статті 7 в редакції Закону № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)
2.  Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 ро- ків, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п' ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді. (Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)
3.  Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п' ять років на посаді судді. (Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)  
4.  Суддею Верховного Суду України може бути громадянин Ук- раїни, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну ос- віту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому чис- лі не менш як п'ять років на посаді судді. (Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)
5.   Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, вказаного у частині 1 цієї статті, є складання кваліфікаційно­го екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відпо­відний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.
6.   Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Консти­туційного Суду України, господарських та військових судів, визна­чаються Конституцією України (888-09), Законами України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР), "Про господарські суди" (1142-12) та іншими законами України. (Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)
7.  Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Стаття 8. Добір кандидатів у судді  
1.  Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами скла­дання кваліфікаційного екзамену.  
2.  При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалеж­но від походження, соціального та майнового стану, расової та націо­нальної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних пере­конань та інших обставин.
3.  Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, перед­баченим статтею 7 цього Закону, має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді.  
4.  Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються від­повідними кваліфікаційними комісіями суддів. Якщо особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену, повторне його складання допускається не раніше як через рік. Ре­зультати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. (Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми № 3913-12 від 02.02.94 р., № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)
5.  Кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційний екза­мен і, з урахуванням його результатів, дає висновок про рекоменда­цію на посаду судді.  
6.  Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандида­тів, які виявили найкращі знання у кількості, необхідній для замі­щення вакантних посад.
7.  Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду суд­ді за браком вакантних посад, мають бути враховані кваліфікацій­ною комісією як кандидати на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.
8.  Після закінчення строку повноважень суддя, крім суддів Кон­ституційного Суду України, за його заявою повинен бути рекомен­дований на цю ж посаду на черговий строк за відсутності обставин, передбачених статтями 37 та 41 цього Закону, які є підставами для звільнення судді з посади. (Частина восьма статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)  

Стаття 9. Обрання (призначення) суддів  
1.    Судді Конституційного Суду України призначаються Прези­дентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів Украї­ни відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Закону Украї­ни "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР).
2.    Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Ра­дою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п'ять років Прези­дентом України. (Стаття 9 в редакції Закону № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 10. Присяга судді Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає при­сягу такого змісту: (Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.) "Урочисто при­сягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об' єктивним і спра­ведливим". Присяга судді складається перед Президентом України. (Частина друга статті 10 в редакції Закону № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)  

Глава III ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ 

Стаття 11. Забезпечення незалежності суддів
1. Незалежність суддів забезпечується: — встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зу­пинення їх повноважень та звільнення з посади (Абзац другий части­ни першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.); — особливим порядком присвоєння військових звань суддям вій­ськових судів; — передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; — таємницею прийняття судового рішення і забороною її розго­лошення; — забороною під загрозою відповідальності втручання у здій­снення правосуддя; — відповідальністю за неповагу до суду чи судді; — правом судді на відставку; — недоторканністю суддів; — створенням необхідних організаційно-технічних та інформа­ційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпе­ченням суддів відповідно до їх статусу; — особливим порядком фінансування судів; — системою органів судового самоврядування.  
2. Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. (Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)  
3. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правово- го захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим. (Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 12. Недопустимість втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя  
1.  Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відпові- дальність згідно із законом. (Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)
2.  Суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, не інакше як у випад- ках і порядку, передбачених законом.

Стаття 13. Недоторканність суддів
1.  Судді — недоторканні. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, ко­респонденцію, належне йому майно і документи.  
2.  Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затри­маний чи заарештований до винесення обвинувального вироку су­дом. (Частина друга статті 13 в редакції Закону № 1145-ХІУ (1145-14) від 08.10.99 р.)
3.  Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочи­ну, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган в порядку провадження у справах про адмі­ністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчи­ненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільне­ний після з'ясування його особи.
4.  Проникнення в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшу­ку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особис­тий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, ре­чей і документів можуть провадитись тільки за вмотивованим рі­шенням суду, а також за згодою судді в разі прийняття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів забезпе­чення безпеки. (Пункт 4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-ХІУ (1381-14) від 13.01.2000 р., № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)
5.  Кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду Украї- ни та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається у першій інстанції апеляційним судом. (Частина п'ята статті 13 в редакції Закону № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)
6.  Підсудність справи визначається Головою Верховного Суду України або його заступником. При цьому справа не може розгляда- тись тим судом, у якому обвинувачений працював суддею.  

Стаття 14. Відповідальність за неповагу до суду або судді Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Стаття 15. Припинення повноважень судді 1. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:  
1)  закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2)  досягнення суддею шістдесяти п'яти років;  
3)  неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­ров'я;  
4)  порушення суддею вимог щодо несумісності;
5)  порушення суддею присяги;  
6)  набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7)  припинення його громадянства; 8)  визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9)  подання суддею заяви про відставку або про звільнення з поса­ди за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі його смерті. (Частина перша статті 15 в редакції Закону № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)
2. Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припи­нення повноважень судді. (Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3913-12 від 02.02.94 р., № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)  
3. Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку по­винен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім' я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу, який призна­чив або обрав суддю. В разі неподання у встановлений термін осо­бистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку. (Статтю 15 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3913-12 від 02.02.94 р.; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.) Глава IV КВАЛІФІКАЦІЙНІ КОМІСІЇ СУДДІВ

Стаття 16. Законодавство про кваліфікаційні комісії суддів Формування суддівського корпусу здійснюється через кваліфіка­ційні комісії суддів. Система кваліфікаційних комісій суддів, їх склад, порядок формування і повноваження, а також інші питання їх діяльності визначаються відповідним законом. (Статті 16-24 замінено однією статтею 16 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.) Глава V СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ (Назва глави У в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.) 

Стаття 25. Органи суддівського самоврядування Для вираження інтересів суддів як носіїв судової влади ними ут­ворюються органи суддівського самоврядування. Суддівське самов­рядування здійснюється через конференції суддів місцевих та апеля­ційних судів, збори суддів Верховного Суду України, Вищого спеці­алізованого суду України і з'їзд суддів України. (Статті 25-30 замінено однією статтею 25 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-ІІІ (2534-14) від 21.06.01 р.)

Глава VI ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ

Стаття 31. Підстави дисциплінарної відповідальності суддів  
1. Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення: —   законодавства при розгляді судових справ; —   вимог, передбачених статтею 5 цього Закону; —   обов'язків, вказаних у статті 6 цього Закону.
2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дис- циплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Стаття 32. Види дисциплінарних стягнень  
1.  До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення: догана; пониження кваліфікаційного класу. (Абзац четвертий частини першої статті 32 виключено на підста­ві Закону № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)
2.  За кожне з порушень, вказаних у статті 31 цього Закону, накла­дається лише одне дисциплінарне стягнення.  
3.  За наслідками дисциплінарного провадження відповідна квалі­фікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про вне­сення подання про звільнення судді з посади. (Статтю 32 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 33. Порушення дисциплінарного провадження За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді по­рушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів. (Стаття 33 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 34. Підстави для порушення дисциплінарного провадження 
1. Підставами для порушення дисциплінарного провадження що­до судді можуть бути: подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян; подання голови відповідного суду, посадових осіб державних ор­ганів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування; (Абзац третій частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.) повідомлення в засобах масової інформації.
2. Не можуть бути підставами для порушення дисциплінарного провадження заяви та повідомлення, що не містять відомостей про наявність підстав, передбачених статтею 31 цього Закону, а також анонімні заяви та повідомлення.

Стаття 35. Розгляд дисциплінарної справи  
1. Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рі- шенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії. (Частина перша статті 35 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.)  
2.  Після закінчення перевірки матеріали справи передаються до комісії, яка розглядає їх у десятиденний строк і приймає рішення.
3.  Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав при­тягнення судді до дисциплінарної відповідальності, голова відповід­ної комісії або комісія припиняють дисциплінарне провадження та повідомляють про це заінтересованих осіб. Рішення про припинення дисциплінарного провадження, прийняте головою комісії, може бу­ти переглянуто комісією на вимогу одного з членів комісії.
4.  Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Неявка цього судді на засідання комісії без поважних причин не перешкод­жає розгляду справи. Хід та результати засідання комісії фіксуються в протоколі, який підписується головуючим на засіданні та особою, що вела цей протокол. (Частину п'яту статті 35 виключено на підставі Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.)
5. Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дис- циплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії. (Частина п'ята статті 35 в редакції Законів № 3913-12 від 02.02.94 р., № 2534-Ш (2534-14) від 21.06. 01 р.)

Стаття 36. Строки для застосування і зняття дисциплінарного стягнення  
1.   Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасо­вої непрацездатності судді або перебування його у відпустці.  
2.   Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стяг­нення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Понов­лення кваліфікаційного класу проводиться в загальному порядку.
3.   Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути дос­троково знято відповідною комісією за поданням голови суду, а дис­циплінарне стягнення, накладене на голову суду, — за поданням го­лови вищого суду. (Статтю 37 виключено на підставі Закону № 2534-Ш (2534-14) від 21.06.01 р.)  

Стаття 38. Зупинення повноважень судді  
1.  Повноваження судді можуть бути зупинені у зв'язку з: — пред'явленням судді обвинувачення у вчиненні злочину; —  розглядом дисциплінарної справи з підстав, визначених у стат­ті 5 цього Закону; —  порушенням щодо нього процедури імпічменту Верховною Ра­дою України.
2. Верховна Рада України зупиняє повноваження судді і дає згоду на його затримання чи арешт у випадках, передбачених Конституці- єю України (254к/96-ВР) та цим Законом. (Абзац перший частини другої статті 38 в редакції Закону № 1857-III (1857-14) від 06.07.2000 р.) Голова кваліфікаційної комісії суддів одночасно з порушенням дисциплінарної справи з підстав, передбачених пунктом 4 статті 37 цього Закону, надсилає судді, щодо якого порушується справа, попе­редження про можливість звільнення його з посади. Протягом семи днів з дня порушення дисциплінарного провадження з підстав, заз­начених у частині 1 цієї статті, кваліфікаційна комісія суддів на сво­єму засіданні розглядає і вирішує питання про зупинення повнова­жень судді. Рішення про зупинення повноважень надсилається та­кож голові відповідного суду, який в день отримання цього рішення повідомляє суддю про зупинення його повноважень.  
3.    З моменту повідомлення про зупинення повноважень суддя усувається від здійснення своїх службових обов'язків із збереженням заробітної плати.
4.    Зупинення повноважень судді втрачає силу в разі винесення виправдувального вироку суду, закриття кримінальної справи щодо цього судді з реабілітуючих підстав, припинення дисциплінарного провадження, винесення кваліфікаційною комісією суддів рішення про недоцільність звільнення судді з посади.

дальше 1-2
» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz