onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:09
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ КРИМІНАЛІСТИКИ

Проблема класифікації методів криміналістики найбільше диску­тується в методології криміналістики як науки. Класифікаційні сис­теми криміналістичних методів наводяться в багатьох працях, зокре­ма Б. Шавера, С. Потапова, С. Митричева, А. Васильєва, В. Колма­кова, Р. Бєлкіна, М. Салтевського, І. Пантелєєва, В. Колдіна. Дис­кусії щодо цієї проблеми тривають. Останні досягнення науки та уза­гальнення досвіду практики свідчать, що в розв'язанні проблеми кла­сифікації методів криміналістики слід керуватися загальноприйня­тою класифікацією з урахуванням рівнів загальності дослідження: загальний, загальнонаукові та окремі, власне криміналістичні (часткові, або спеціальні). Така класифікація методів пізнання загальновизнана; її поділяють більшість вчених-криміналістів. Методи криміналістики істотно різняться (особливо окремі), бо у процесі судово-слідчої діяльності доводиться добувати та досліджу­вати доказову інформацію з різноманітних матеріальних та ідеаль­них відображень, застосовувати безліч технічних засобів і методів. Саме через це проблема класифікації має велике теоретичне та прак­тичне значення. У теоретичному плані класифікація методів конкретної науки свідчить про її зрілість, сформованість інструментарію дослідження її об'єкта. На практиці така класифікація дає змогу швидше орієнтува­тися в засобах пізнання та обирати методи й засоби дослідження, найекономічніші та найефективніші для досягнення поставленої мети. У навчальній та криміналістичній літературі наводяться що­найменше п'ять класифікацій криміналістичних методів, причому де­які з них є спірними.
1.   Петербурзька школа криміналістики виокремлює загальний метод матеріалістичної діалектики; загальнонаукові — спостережен­ня, порівняння, експеримент, вимірювання; окремі (спеціальні) — криміналістичної техніки, кібернетики, математики, соціологічні та психологічні.
2.   За класифікацією вузів системи МВС методи криміналістики поділяються на загальний — матеріалістичної діалектики; загально-наукові — спостереження, порівняння, експеримент, вимірювання, опис, моделювання; окремі — техніко-криміналістичні, тактико-кри-міналістичі, встановлення фактів і побудови висновків.
3.   Згідно з класифікацією І. Пантелєєва та М. Селіванова, методи криміналістики поділяються на загальний — матеріалістичної діа­лектики; загальнонаукові — спостереження, порівняння, опис, експе­римент, вимірювання, моделювання, ідентифікація; окремі (спеці­альні) — власне криміналістичні, природничих і технічних наук.  
4.   Національна Академія МВС України виокремлює загальний ме­тод — матеріалістичної діалектики; загальні (загальнонаукові) — спостереження, вимірювання, експеримент, порівняння, моделюван­ня, математичні та кібернетичні, логічні (аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, аналогію), групу психологічних та природничо-наукових методів, які використовують для розв'язання криміналістичних зав­дань розслідування злочинів; окремі, конкретно-наукові, або спе­ціальні, — криміналістичну ідентифікацію та встановлення групової належності (групофікацію), групу методів збирання криміналістич­ної інформації з матеріальних джерел, експертного дослідження ма­теріальних відображень, встановлення фактів і розслідування окре­мих видів злочинів, групу методів попередження злочинів криміна­лістичними засобами. У запропонованій класифікації подано розгорнутий перелік, по-перше, загальних методів, до яких належать логічні та психологічні методи, а також група методів природничих і технічних наук, які широко застосовують у структурі часткових методів як пізнавальні прийоми; по-друге, часткових методів, які, крім двох — криміналіс­тичної ідентифікації та криміналістичного встановлення групової на­лежності, подано у вигляді груп, всередині яких також можлива кла­сифікація. Наприклад, до групи методів збирання інформації з мате­ріальних джерел належать польові методи виявлення, фіксації та попереднього дослідження слідів-відображень слідчим на місці події та в його кабінеті. Група методів експертного дослідження джерел ін­формації характеризується складністю технічних засобів, які потребу­ють стаціонарних умов, а фахівці — глибшої та вужчої спеціалізації в конкретній сфері знань. Проте ця класифікація проблематична, бо за сучасного науково-технічного розвитку дати вичерпний перелік ме­тодів майже неможливо, до того ж з'являються нові методи. 5. М. Яблоков і В. Колдін запропонували чотиричленну класифі­кацію криміналістичних методів. Вона відрізняється від загальновиз­наної у криміналістиці класифікації та є дискусійною. її автори спро­бували відмежувати окремі (часткові) методи від спеціальних. До загальних методів вони зараховують діалектику; до загальнонау-кових — спостереження, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, опис, порівняння, аналогію, абстракцію, моделювання, експеримент; до ок­ремих (часткових) — математичні, кібернетичні, вимірювання, гео­метричні, моделювання, фізичні, хімічні, антропологічні, антропо­метричні та соціологічні; до спеціальних — власне криміналістичні (техніко- та структурно-криміналістичні) і запозичені з інших наук для дослідження криміналістичних об'єктів. Навряд чи можна вважа­ти цю класифікацію коректною внаслідок її термінологічної неточ­ності та зміщення понять загального та конкретного. Отже, методи пізнання можна класифікувати так.
1.   Загальним називають метод пізнання взагалі будь-яких об'єктів природи та суспільного життя. Він називається так тому, що має най­вищий рівень загальності. В основі загального методу лежить філо­софське знання. Першою формою пізнання була антична філософія. Найвище досягнення цього періоду — логіка Аристотеля. Розвинуті пізніше основні закони діалектики та категорії діалектичної логіки (закон переходу кількості в якість, єдності протилежностей, окремо­го та цілого, тотожності, загального зв'язку) використовують як інструмент пізнання природи й суспільства. Тому матеріалістична діалектика та її категорії становлять загальний інструмент пізнання, тобто загальний метод.
2.   Загальнонаукові методи застосовують не до всіх об'єктів, що пізнаються, а тільки до окремих груп, систем. У криміналістиці до загальнонаукових методів зараховують спостереження, порівняння, експеримент, опис, моделювання, ідентифікацію та ін.  
3.   Окремі, або спеціальні, методи використовують в одній науці або в кількох суміжних. Наприклад, окремі методи криміналістики (фотографічні, дактилоскопічні, сигналетичні та ін.) часто застосову­ють у теорії оперативно-розшукової діяльності, а метод криміналі­стичної ідентифікації — у теорії доказів і доказуванні взагалі. Окремі методи мають бути науковими, надійними, економічними, безпечни­ми та етичними.  
» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz