onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:09
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЖИТЛОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА. ЗАХИСТ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН

1.  Загальна характеристика видів відповідальності за порушення житлового законодавства та її види.
2.  Поняття захисту в житловій сфері та його підстави.
3.  Нотаріальне посвідчення при укладенні угод про відчуження квартири (будинку).
4.  Адміністративний та судовий захист.
5.  Характеристика категорій спорів, які розглядаються в судовому порядку.  
6.  Особливості виконання рішень.

Методичні рекомендації  
1. Характеристика відповідальності за порушення житлового за­конодавства має розпочинатися з розкриття поняття та змісту право­порушень в житловій сфері, за які настає кримінальна, адміністра­тивна, цивільна відповідальність згідно із законодавством України. Підставами для настання відповідальності за порушення житлового законодавства є наявність вини в діях винних осіб. Конкретні види та склад відповідальності містяться в нормах цивільного, адміністра­тивного та кримінального законодавств. Водночас основну увагу слід приділи цивільно-правовій відпові­дальності. Слід зазначити, що цивільне право передбачає загальні та спеціальні форми відповідальності ст. 610-624, 1166, 1167 Цивільно­го кодексу, ст. 190 Житлового кодексу). Залежно від розподілу обо­в'язків варто навести випадки дольової, солідарної відповідальності. Слід зазначити, що право приватної власності громадян відпові­дно до Конституції є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений. В порядку дискусії необхідно пояснити, що у за­конодавстві зазначено підстави примусового відчуження об' єктів права приватної власності, в тому числі з мотивів суспільної необхі­дності на підставі і в порядку, які встановлені законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їхньої вартості (крім умов воєнного чи надзвичайного станів, коли можливе подальше відшко­дування); зіставити ці положення з Конституційними правами та сво­бодами людини та громадянина. Окремо варто розглянути ст. 56, 57 Закону України "Про влас­ність", що встановлюють майнову відповідальність державних ор­ганів за шкоду, заподіяну їхнім неправомірним втручанням у здій­снення власником і зазначеними особами правомочностей щодо во­лодіння, користування й розпорядження житлом. Під час обговорення можна торкнутися питання припинення пра­ва власності на будинок у зв'язку з вилученням земельної ділянки, порядку відшкодування збитків у цих випадках; обговорити порядок реалізації положення ст. 53 Закону "Про власність", згідно з яким власник житлового будинку має право на компенсацію, пов'язану зі зниженням цінності будинку, спричиненим діяльністю підприємств, організацій, у тому числі такою, що призвела до падіння рівня шумо­вої та екологічної захищеності території.
2. При розгляді поняття захисту в житловій сфері варто зазначи­ти, що захист необхідно розглядати як передбачені законодавством заходи з визнання порушення та поновлення цих прав і законних ін­тересів як наймачів державного житлового фонду, так і власників житла. Захист також включає заходи, спрямовані на припинення правопорушень і притягнення правопорушників до передбаченої за­коном відповідальності. Для розкриття засобів захисту слід звернутися до ст. 16 Цивільно­го кодексу і проаналізувати порядок визнання порушених прав; від­новлення становища, яке існувало до порушення права, і припинен­ня дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідношення; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збит­ків, а у випадках, передбачених законом або договором, — неустой­ки (штрафу, пені). Правовий захист являє собою передбачені законом заходи до пра­вопорушників, спрямовані на встановлення державними органами юридичних фактів, які порушують законні права та інтереси грома­дян. Поняття захисту можна розкрити в об'єктивному та суб'єктив­ному сенсах, зупинившись на моменті виникнення права на захист.  
3. При розгляді питання нотаріального посвідчення переходу пра- ва власності на житло в темі захисту житлових прав потрібно поясни- ти, що нотаріат виконує передусім попереджувально-охоронювальну функцію, завдяки їй відбувається фіксація юридичного факту набут- тя чи припинення прав на житло, що має юрисдикційне значення. Нотаріат слід розглядати через систему органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та їх повноваження. Визначаючи систему органів нотаріату, необхідно зазначити, що здійснення нотаріальних дій в Україні покладається на державних нотаріусів або тих, хто зай­мається приватною нотаріальною діяльністю (приватних нотаріусів). У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії здійсню­ються уповноваженими на це особами місцевих органів влади. Органи нотаріату здійснюють свої функції в житловій сфері відпо­відно до ст. 55 Закону України "Про нотаріат" та п. 48-53 Інструк­ції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 18 червня 1994 р. Здійснюючи правоохоронну функцію при посвідченні угод про відчуження житла нотаріуси перевіряють, чи відповідає зміст посвід-чуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового бу­динку, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на зазначене майно в осіб, які його відчужують. Крім правовстановлюючого документа на житло, якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає довідку-характери-стику бюро технічної інвентаризації, а в населених пунктах, де інвен­таризацію не проведено, — довідку виконавчого комітету відповід­ної ради, в якій викладено характеристику відчужуваної будівлі.
4. Слід зазначити, що згідно з Конституцією України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тому у випадках коли законодавством України передбачено право суб'єкта житлового права оскаржити рішення державного чи іншого органу, їхніх посадових осіб за підпорядкованістю, суб'єкти житло- вих відносин вправі вирішити порядок захисту своїх прав за підпо- рядкованістю чи шляхом звернення до суду з позовною заявою або скаргою. Серед органів, уповноважених розглядати житлові спори в адмі­ністративному порядку, слід назвати місцеві державні адміністрації та виконкоми місцевих рад. При цьому варто наголосити, що ці ор­гани можуть розв' язувати в адміністративному порядку більшість спорів, які виникають у житловій сфері між уповноваженими держав­ними органами та громадянами. В свою чергу, неправомірні рішен­ня виконкомів місцевих рад, місцевих державних адміністрацій, їхніх посадових осіб можуть бути предметом подальшого розгляду суду в порядку, визначеному ст. 236, 237 Цивільно-процесуального кодексу, встановленому для оскарження неправомірних дій органів державно­го управління і службових осіб, які обмежують права громадян. Для розкриття поняття судового захисту потрібно розкрити сис­тему судів загальної юрисдикції; пояснити, що в системі судів загаль­ної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди. Окремо слід висвітлити компетенцію Касаційного суду Украї­ни, Вищих судових органів, спеціалізованих судів та Верховного Су­ду України, зупинитися на питанні проблем становлення та органі­зації діяльності всіх ланок судової влади.
5. Для проведення характеристики категорій житлових спорів, що розглядаються в судовому порядку, їх слід класифікувати залежно від правових підстав виникнення: 
а) що випливають з Житлового ко- дексу України;
б) що випливають з права власності громадян на жит- ловий будинок (квартиру);
в) що випливають з житлово-кооператив- них відносин;
г) що випливають із захисту права приватної власності громадян.
При цьому правовий аналіз слід провадити за підвідомчістю та змістом позовних вимог:
а) за позовами юридичних осіб; 
б) за позо­вами громадян; 
в) за позовами уповноважених державних органів;
г) спорами між громадянами і членами їхніх сімей
(в тому числі ко­лишніми членами сім'ї) про порядок користування житлом; 
ґ) спора­ми між спадкоємцями, що мешкають в одній квартирі;
д) щодо захи­сту права приватної власності громадян. При позовах про витребування власником свого майна слід врахо­вувати, що згідно зі ст. 50 Закону "Про власність" власник у будь-яко­му разі має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чу­жого незаконного володіння.
6. При розгляді особливостей виконання судових рішень необхід- но зазначити, що виселення із займаного житлового приміщення до- пускається тільки з підстав і у порядку, передбачених законом. Такий порядок може бути передбачений у вигляді як кримінальної, так і ци­вільно-правової відповідальності. Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню у разі неви­конання їх у добровільному порядку. При цьому слід зазначити, що виконавче провадження включає сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших ор­ганів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Держав­ну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Так, відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу", примусове виконання рішень здійснюють дер­жавні виконавці районних, міських (міст обласного значення), ра­йонних у містах відділів державної виконавчої служби.
Державною виконавчою службою підлягають виконанню: 
1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах;
2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;
3) рішен­ня, ухвали, постанови господарських судів;
4) виконавчі написи но­таріусів тощо.
Основним заходом примусового виконання прийнятих рішень є звернення стягнення насамперед на майно боржника і лише в остан­ню чергу можливе звернення стягнення на житловий будинок, квар­тиру. Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квар­тир, будинків регулюються ст. 62, 66 Закону України "Про виконав­че провадження" та затвердженим наказом Міністерства юстиції Ук­раїни № 68/5 від 27 жовтня 1999 р. "Тимчасове положення про поря­док проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна".
Завдання до теми 12

Задача № 1. Житлово-експлуатаційна контора подала позов до громадянина Гирича про виселення. Позивач зазначав, що наймач житлового приміщення виїхала для проживання в Одесу, де служить син. Відповідно до Житлового кодексу України вони підлягають ви­селенню, але в добровільному порядку звільнити помешкання відмовляються.  
Контрольні питання  
1.  Чи має право ЖЕК подати такий позов і як необхідно розв'язати спір?
2.  Хто буде відповідачем цієї справи?
3.  Який порядок виселення тимчасових мешканців?

Задача № 2. Молодого спеціаліста за розподілом направлено на роботу із забезпеченням житлом. Оскільки за десять років сумлінної роботи квартиру йому не було надано, він звернувся до суду з позовом про зобов'язання надати йому помешкання.
Контрольні питання
1.  Чи має право працівник подати такий позов?  
2.  Чи обґрунтовані ці вимоги та чи підлягають вони судовому вирі­шенню?
3.  Як необхідно розв'язати спір?  

Задача №» 3. Громадянин Кам'яний звернувся до Печерського суду м. Києва з позовом до колишньої дружини про визнання її такою, що втратила право на житло у зв'язку з виїздом на постійне місце прожи­вання до Франції. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, зазначивши в ухвалі, що спори відповідно до ст. 125 Цивільно-процесуального кодексу розглядаються судами за місцем проживання відповідача. Кам'яний оскаржив ухвалу судді.
Контрольні питання
1.  Назвіть систему та структуру органів, уповноважених розглядати спори в житловій сфері.  
2.  Яке рішення і в якому порядку має прийняти вищий суд?
3.  Який порядок оскарження прийнятих рішень?  

Задача № 4. Житлово-експлуатаційна контора м. Обухів подала до суду позов до громадянки Борисенко про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймача однокімнатної квартири до неї само­правно вселилася відповідачка. Борисенко у позовній заяві зазначила, що вона вселилася в квар­тиру за згодою бабусі. Але ЖЕК просив постановити рішення про її виселення на підставі ст. 109 Житлового кодексу України. При цьо­му ЖЕК вказував, що за життя наймача Борисенко в квартирі не проживала, а вселилася в неї після смерті наймача, що можуть під­твердити свідки.
Контрольні питання
1.  В якому порядку розглядаються спори про виселення осіб, які са­мовільно зайняли житло?
2.  Чи має право на проживання в квартирі Борисенко, якщо так, то яким чином вона може підтвердити це право?  
3.  Складіть проект позовної заяви.

Задача № 5. Громадянка Заремба проживала з 1996 по 2000 р. з чоловіком у двокімнатній квартирі свекра. Свекор, інвалід І групи, невдовзі отримав нову квартиру. 1997 р. сім'я Заремби у складі трьох осіб приватизувала займане житло. 1998 р. у них народилася ще одна дитина, яку прописали в цій квартирі. Після розлучення чоловік про­дав належну йому частку в квартирі батькові, який невдовзі оселив­ся в ній зі своєю дружиною. Заремба звернулася до адвоката за ро­з'ясненням.
Контрольні питання
1.  На яких суб'єктів поширюється і з якого моменту виникає право на захист?  
2.  Чи має новонароджений право на захист і яким чином його мож­на здійснити?
3.  Чи правомірно було здійснено продаж частки житла?
4. Якими засобами має Заремба захистити належні їй права?
Дайте розгорнуті відповіді на ці запитання. Підготуйте проект позовної заяви з урахуванням проекту зустрічного позову чоловіка Заремби, свекра.  

Задача №» 6. У травні 1999 р. громадянка Примак подала позов до суду проти Львівського міськвиконкому про виселення з кооператив­ної квартири № 1. У позові позивачка зазначила, що їй разом з чоловіком з 1991 р. належать квартири № 1 та № 2 кооперативного будинку. Пай пов­ністю сплачено. Позивачка зазначала, що в постанові Львівського обласного суду від 13 листопада 1994 р. і вироку Шевченківського районного суду, за яким було засуджено її чоловіка, містилася вказі­вка про конфіскацію квартири № 1. У свою чергу Примак вимагала видачі свідоцтва про право влас­ності на квартири, а міськвиконком вирішив відселити сім'ю Примак з квартири № 1, яку займав засуджений. При розгляді справи було встановлено, що подружжя перебуває у шлюбі з 1990 р. Але чоловік Примак залишив сім'ю 1993 р. і став про­живати окремо. Житло збудовано 1986 р., але зареєстровано на ім' я Примак. У будинку проживає позивачка з двома дітьми. Після при­пинення шлюбних відносин подружжя не ділило житлову площу.
Контрольні питання  
1.  Які обставини необхідно з'ясувати для розв'язання справи?
2.  Чи має право на проживання в будинку Примак?
3.  Як вирішити справу? Підготуйте проект ухвали суду.    

Задача № 7. Через рік після фактичного припинення спільного життя з дружиною та три роки після розірвання шлюбу громадянин Коваленко дізнався, що дружина продала будинок, який вони прива­тизували під час спільного проживання.
Контрольні питання  
1.  На підставі яких правових норм Коваленко захистити порушені права?
2.  Чи має право Коваленко на захист своїх прав, посилаючись на норми Житлового кодексу?  
3.  З якого моменту у Коваленка виникає право на захист? Які термі­ни діють у житловому праві?  
4.  Складіть проект позовної заяви.  

Задача № 8. Громадянин Сірко придбав у громадянина Терешка трикімнатну квартиру, але через місяць звернувся із заявою про ро­зірвання договору, зауваживши, що продавець приховав від нього, що в квартирі прописані мати Терешка, яка проживає в селі, син, який перебуває на заробітках, а також те, що квартира потребує ре­монту. Терешко проти позову заперечував, посилаючись на те, що Сірко рік квартирував, а тому знав про всі права інших осіб на цю квартиру.
Контрольні питання
1.     Які обов'язки має громадянин Терешко?  
2.     Які права на житло мають тимчасово відсутні мешканці квартири?  
3.   Який позов має скласти Сірко і чи повинен суд розірвати договір?  

Задача № 9. Громадянин Новак мешкав в однокімнатній привати- зованій квартирі у м. Самборі. За вироком суду від 16 січня 1998 р. він був засуджений до п'яти років позбавлення волі та конфіскації майна.   Адвокат у зверненні до суду зазначив, що постановою від 20 квіт­ня 1999 р. Апеляційний суд Львівської області змінив вирок, призна­чивши міру покарання у вигляді трьох років виправних робіт без по­збавлення волі, і з вироку місцевого суду м. Львова, за яким було за­суджено Новака, виключено вказівку про конфіскацію квартири. За час перебування під вартою на квартиру було звернуто стяг­нення, і після її реалізації з прилюдних торгів видано ордер сім'ї гро­мадянки Баранової. Новак подав до суду позов про визнання ордера недійсним і висе­лення сім'ї Баранової.
Контрольні питання  
1.  Упродовж якого строку зберігається право на житло в разі тимча­сової відсутності громадян?  
2.  Чи підлягають задоволенню вимоги Новака, чи йому має бути виділене нове житло?  
3.  Спираючись на які норми права Новак може захистити свої пра­ва? Складіть проект позовної заяви та підготуйте проект рішення суду.
» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz