onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:08
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ПРАВ НА ЖИТЛО В ДЕРЖАВНОМУ ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ

1.  Загальна характеристика законодавства про реалізацію прав гро­мадян на житло державного житлового фонду.
2.  Право на одержання житлового приміщення у будинках держав­ного житлового фонду.
3.  Правова характеристика ордера на квартиру.

Методичні рекомендації
1. Для загальної характеристики законодавства про реалізацію прав громадян на житло державного житлового фонду насамперед слід звернутися до постанови Ради Міністрів УРСР і Української рес­публіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. " Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР". Цей основний нормативний акт, прийнятий на розвиток Жит­лового кодексу, регулює облік громадян, які потребують поліпшен­ня житлових умов (квартирний облік), і надання їм у безстрокове ко­ристування приміщень у будинках державного і громадського жит­лового фонду, призначених для постійного проживання. Особливості забезпечення житлом громадян у будинках житлово-будівельних кооперативів регулюються ст. 134 Житлового кодексу Української РСР, Примірним статутом житлово-будівельного коопе­ративу (затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР № 186 від 10 квітня 1985 р.) та Правилами обліку громадян, які бажають всту­пити до житлово-будівельного кооперативу (затверджені постано­вою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 228 від 5 червня 1985 р.). Доцільно визначити співвідношення Житлового кодексу з іншими нормативними актами. Порядок забезпечення житловою площею військовослужбовців регулюється Житловим кодексом з урахуванням особливостей, вста­новлених Законом України "Про соціальний і правовий захист вій­ськовослужбовців та членів їх сімей" та рядом підзаконних норма­тивних документів, зокрема: Тимчасовим положенням про порядок забезпечення житловою площею в Прикордонних військах України; Порядком забезпечення житловою площею в Збройних силах Украї­ни; Порядком забезпечення житловими приміщеннями військово­службовців і службовців Цивільної оборони України; наказом На­ціональної гвардії № 315 від 12 листопада 1997 р. "Про затверджен­ня Положення про порядок забезпечення житловою площею в Національній гвардії України" тощо.
2. На початку розгляду другого питання слід зазначити, що пра­во на одержання житлового приміщення у безстрокове користування мають лише громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Далі необхідно визначити, що квартирний облік здійснюється і за місцем проживання, і за місцем роботи. При цьому потрібно зазначити, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, визначити умови, необхідні для взяття на квартирний облік, зміст, форму заяви та інших документів тощо. При розгляді порядку обліку громадян слід приділити увагу моменту прийняття на квартирний облік, ос­кільки черговість на отримання житлової площі визначається за ча­сом взяття на облік. Для розгляду всього комплексу питань потрібно розглянути також правові підстави зняття громадян з квартирного обліку. Під час обговорення можна звернути увагу на умови надання житлових приміщень громадянам за місцем проживання і вказати на певні неузгодженості, оскільки інститут прописки скасовано, а в жит­ловому праві залишається положення, за яким житло надається гро­мадянам, котрі постійно мешкають у цьому населеному пункті. Особливу увагу варто приділити пільговим умовам надання жит­лового приміщення визначеним категоріям громадян, які мають пра­во на отримання житла в порядку загальної черги, в порядку першо­чергового надання житлових приміщень та поза чергою. Окремо необхідно зупинитися на вимогах, що ставляться до жит­лових приміщень державного житлового фонду. Важливе практичне значення має питання надання житлових при­міщень у квартирі, де проживає двоє або більше наймачів. Необхід­но пояснити право наймача на приєднання звільненої іншим найма­чем житлової площі, що регулюється ст. 54 Житлового кодексу. Надання житлового приміщення можливе за умови забезпечення (оскільки таке приміщення надається громадянинові на всіх членів сім' ї, котрі перебувають разом з ним на квартирному обліку) 13,65 кв. метрами житлової площі однієї особи, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в цьому насе­леному пункті. Водночас слід розглянути випадки, коли житлове приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного максимального роз­міру. До того ж слід врахувати, що останнім часом застосовується норма загальної житлової площі виходячи з розміру 21 кв. м.
3. На завершення слід зупинитися на правовій природі ордера як єдиної правової підстави на вселення громадянина з його сім' єю у житлове приміщення державного житлового фонду. Необхідно виз­начити орган, що видає ордер, термін його дії, порядок визнання його недійсним. Варто запропонувати розглянути інші можливі під­стави для отримання квартири.
Завдання до теми 4  

Задача № 1. Громадянин Гончаров із сім'єю з чотирьох осіб пере­бував на обліку для поліпшення житлових умов під першим номером, а родина Подолянця з п'яти осіб також перебувала на обліку, але під третім номером. При розподілі житлової площі ордер на трикімнат­ну квартиру було видано Подолянцю як такому, що більше потребує поліпшення житлових умов. Гончаров подав позов про визнання виданого Подолянцю ордера недійсним і виселення, вважаючи, що видано його з порушенням ст. 43 Житлового Кодексу України про черговість надання громадя­нам квартир. Заперечуючи проти позову, Подолянець зазначав, що він із сі­м'єю зовсім не має житла, мешкає у непристосованому приміщенні, тому діти часто хворіють, а Гончаров проживає в однокімнатній квартирі, тому з урахуванням цих обставин квартиру надано йому обґрунтовано.
Контрольні питання  
1.  Який порядок забезпечення громадян житлом державного житло­вого фонду?  
2.  Чи зміниться ситуація, коли з'ясується, що Подолянець є учасни­ком бойових дій?
3.  Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 2. Громадянин Рогульський працював в Адміністрації Президента України, де був прийнятий на квартирний облік 12 верес­ня 1992 р. на загальних підставах. 1995 р. він перейшов на роботу до Київської міської адміністрації, що підпорядковується Адміністрації Президента України, де у вересні 1995 р. отримав на себе і дружину кімнату житловою площею 14 кв. м у загальній квартирі. У травні 1997 р. Рогульський переводом повернувся на роботу до Адмініст­рації Президента України. В червні 1997 р. він подав заяву про на­дання йому ізольованої площі, посилаючись на те, що його сім'я збільшилася у зв'язку з народженням близнюків. Крім того, він порушував питання про надання йому квартири позачергово на тій підставі, що він належить до II категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Контрольні питання
1.  З якого часу Рогульський вважається прийнятим на квартирний облік?
2.  Чи має він право отримати квартиру позачергово?
3.  Яким вимогам має відповідати квартира, яку він отримає?  
4.  Назвіть випадки збереження черговості при переведенні на іншу роботу.  

Задача № 3. Комбінат дитячого харчування подав 1998 р. позов до громадянина Рогози про визнання недійсним договору найму житлового приміщення і виселення, зазначаючи, що житлово-кому­нальний відділ комбінату без рішення керівництва та профспілково­го комітету 1993 р. уклав договір найму на двокімнатну квартиру з відповідачем. Заперечуючи проти позову, Рогоза посилався на те, що договір найму з ним укладено відповідно до вимог чинного законодавства. Він сумлінно протягом п'яти років виконував обов'язки за догово­ром, сплачував квартирну плату, зробив ремонт.
Контрольні питання  
1.  Який порядок надання житла у відомчому житловому фонді?  
2.  Чи дотримано вимог чинного законодавства при наданні житла гр. Рогозі?
3.  Чи обов'язкова згода профспілкового комітету для отримання житла?
4.  Які рішення повинен винести суд?

Задача № 4. Громадянка Романюк за місцем роботи перебувала на черзі як інвалід I групи для отримання житлової площі з 1989 р. У червні 2000 р. її з квартирного обліку було знято у зв'язку з виїздом її сина на інше постійне місце проживання. Вона залишилася в одно­кімнатній квартирі одна і за нормами житлової площі житлом забез­печена. Вважаючи, що за станом здоров'я вона має право на додаткову житлову площу і з урахуванням того, що з обліку її зняли безпідстав­но, Романюк оскаржила судове рішення. Контрольні питання
1.  Чи має право на поліпшення житлових умов Романюк?  
2.  В якому порядку має вирішуватись її спір?
3.  Яке рішення необхідно ухвалити?

Задача № 5. Громадянин Максимов із сім'єю проживав у квартирі в Києві. У зв'язку з переїздом до Білої Церкви і одержанням там квар­тири здав займану в Києві квартиру житловим органам. Через деякий час син Максимова, який навчався в аспірантурі в Одесі, подав позов до суду про визнання виданого батькові ордера і його вселення в квартиру в Києві недійсним, посилаючись на те, що своєї згоди на переїзд до Білої Церкви він не давав, а до ордера на житлову площу був вписаний батьком без його відома.
Контрольні питання  
1.  Які особи можуть бути вписані до ордера на отримання квартири?  
2.  Чи підлягають задоволенню вимоги сина? Чи зміниться ситуація, якщо квартира була приватизована на ім'я батька?
3.  Чи може виданий ордер у цьому випадку бути визнаний недійс­ним?
4.  У разі якщо суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, яку осе­лю і ким буде надано?

Задача № 6. Виробниче об'єднання "Турбодув", вважаючи надан­ня сім'ї громадянина Позднякова квартири на підставі розпоря­дження директора шахти і керівництва об' єднання незаконним, по­дало позов про виселення. Заперечуючи проти позову, Поздняков посилався на те, що будь-яких не відповідних дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов він не подавав, квартира надана йому як кадровому працівнику, а попереднє житло лишилося сім'ї дочки, яка заперечує проти вселення і подала позов про визнан­ня його з дружиною такими, що втратили право на житлову площу у зв'язку з непроживанням на ній більше року.
Контрольні питання  
1.  Які громадяни, що потребують поліпшення житлових умов, бе­руться на облік?  
2.  На якій правовій підставі здійснюється вселення у відомчий жит­ловий фонд?
3.  Як вирішити спір?

Задача № 7. Перебуваючи на обліку для поліпшення житлових умов, громадянин Ворохта до однокімнатної квартири прописав ма­тір, яка мешкала у власному будинку в селі, але була вписана сином до ордера на одержання квартири. Протягом шести місяців мати на нову житлову площу не прописалася. Заперечуючи проти визнання одержаного ордера недійсним і ви­селення, Ворохта зазначав, що надана йому квартира навіть без ура­хування проживання матері за своєю площею перебуває в межах встановленої ст. 47 Житлового кодексу України норми житлової пло­щі (по 12,1 кв. м на кожного члена сім'ї).
Контрольні питання
1.  Чи зобов'язані всі члени сім' ї, вписані до ордера, прописатися на новому місці проживання і протягом якого часу?  
2.  Які правові наслідки настають, якщо не всі члени сім'ї пропишу­ться за новою адресою?
3.  Яке рішення може ухвалити суд?

Задача № 8. Громадянинові Петренку, обраному головою район­ної ради на підставі ст. 46 Житлового кодексу України, поза чергою надане житлове приміщення на сім'ю з чотирьох осіб, яке він невдовзі приватизував. Після укладення шлюбу його сином та народження двох дітей роз­мір площі, що припадає на кожного члена сім'ї, став таким, що ви­никла потреба у поліпшенні житлових умов. Після обрання на таку ж посаду в іншому районі Петренко звер­нувся до державної адміністрації району із заявою про забезпечення його квартирою поза чергою, як це передбачено ст. 46 Житлового кодексу України. Заяву Петренка задоволено не було, оскільки пільгами, передба­ченими ст. 46 Житлового кодексу України, він уже скористався при обранні на посаду першого разу, а подальше поліпшення житлових умов може бути здійснене в загальному порядку. Контрольні питання
1.  Хто має право на позачергове отримання квартири?  
2.  Яким вимогам має відповідати житло, що надається? Чи змінять­ся вимоги до житла приватного житлового фонду?
3.  Чи правильною є відмова в поліпшенні житлових умов?

Задача № 9. Громадянин Довженко подав позов до державної ад­міністрації району міста та до громадянина Стирти про визнання ор­дера недійсним та виселення його сім'ї з квартири. Позивач зазначав, що 1 вересня 1998 р. на підставі рішення дер­жавної адміністрації від 3 липня 1998 р. він одержав ордер на кварти­ру, і в березні 1999 р. по закінченні опоряджувальних робіт у квар­тирі його сім'я збиралася туди вселитися. 10 жовтня 1998 р. рішенням цієї ж державної адміністрації на цю квартиру було видано ордер Стирті, який позивач просив визнати недійсним. Відмовляючи в позові Довженкові, суд послався на те, що наймо-давець вправі до заселення квартири скасувати або змінити своє рі­шення, що Довженко не мешкав у спірній квартирі і не уклав з жит­ловим органом договору найму, не реалізувавши тим самим право на вселення. Оскаржуючи рішення, Довженко посилався на те, що після одер­жання ордера він з дружиною не вселявся, оскільки в будинку не пра­цював ліфт та не було гарячого водопостачання.
Контрольні питання  
1.  Які права надає ордер на квартиру?  
2.  Чи правильно вирішено спір судом?  
3.  Які юридичні дії мають здійснити члени сім'ї наймача при все­ленні?

Задача № 10. Громадянка Рудик та члени її родини подали позов до Київського заводу "Укрточмаш", виконкому Шевченківської ра­ди м. Києва та до громадянина Чурикова про визнання недійсним ордера, виданого останньому, і надання йому житлового приміщен­ня, що звільнилося. Позивачка зазначала, що її сім' я з п' яти осіб у загальній квартирі займає дві кімнати площею 31,9 кв. м. У цій же квартирі звільнилися кімнати площею 27,6 кв. м. Усі ці кімнати раніше складали одну чо­тирикімнатну квартиру. Всупереч будівельним правилам і санітар­ним нормам її було переобладнано на дві ізольовані квартири. Ос­кільки завод "Укрточмаш", на балансі якого перебуває будинок, від­мовив у приєднанні звільнених кімнат, виконком Шевченківської районної ради за рішенням адміністрації та профкому заводу видав ордер на їх заселення сім'ї Чурикова. Контрольні питання
1.  Який порядок надання житлового приміщення, в якому мешка­ють двоє або більше наймачів, що звільнилося?  
2.  Які правові наслідки настають у разі самовільного переобладнан­ня чи перепланування житлового приміщення?
3.  Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 11. Леонідов подав позов до АТ "Козак" про визнання права на житлове приміщення і вселення. Позивач зазначив, що їхня сім'я з чотирьох осіб (він, батьки і мо­лодший брат) проживала у двокімнатній квартирі, що належить від­повідачеві. Батьки шлюб розірвали, і матері 1996 р. було надано дво­кімнатну квартиру, до якої вона вселилася з молодшим сином. Оскі­льки двокімнатної квартири на двох осіб не надавали, мати зарахувала до членів своєї сім'ї і його, позивача — на той час непов­нолітнього (народився 1982 р.). Незважаючи на те, що його було впи­сано до ордера на нову квартиру, він залишився проживати з бать­ком, а в грудні 2000 р. був призваний звідти на строкову військову службу. Того ж місяця його батько помер. Посилаючись на те, що відповідач не визнав за ним права на жит­лову площу у спірній квартирі і перешкоджає його вселенню, пози­вач просив суд задовольнити позов.  
Контрольні питання  
1.  Які правові підстави вселення в квартиру?  
2.  З якого моменту і яким чином здійснюється право на отримання нової квартири?
3.  Яке рішення повинен ухвалити суд?  

Задача № 12. Громадянин Паливода, що працював старшим май­стром на АТ "Київміськбуд", за домовленістю з адміністрацією під­приємства переїхав із сім'єю з двох осіб до трикімнатної квартири у новозбудованому будинку. На переселення він отримав письмовий   дозвіл заступника директора з підписом голови профспілкового ко­мітету. Контрольні питання
1.  Чи припускається укладення договору найму на підставі такого документа?  
2.  Які юридичні факти необхідні для виникнення права на житло?
3.  Якими нормами регулюються зазначені правовідносини?
» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz