onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:40
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ГРОМАДЯНАМИ ЖИТЛОМ ДЕРЖАВНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

1.  Договірно-правове регулювання забезпечення житлом у держав­ному житловому фонді.
2.  Договір піднайму житлового приміщення.
3.  Збереження права на житлове приміщення за громадянами у разі їхньої тимчасової відсутності.
4.  Бронювання житлових приміщень.
5.  Обмін житловими приміщеннями у державному і колективному житлових фондах.  
6.  Квартирна плата.

Методичні рекомендації
1. При розгляді питання договірно-правового регулювання забез­печення житлом у державному житловому фонді необхідно зазначи­ти, яким чином громадяни отримують квартири у безстрокове кори­стування. Хоча житлові правовідносини є одним з видів цивільних майнових правовідносин, але виникають з приводу користування наданим громадянинові житловим приміщенням державного житло­вого фонду. Тож слід визначити істотні умови договору найму та на­вести його правову характеристику відповідно до Типового догово­ру найму житла у будинках державного та комунального житлового фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 22 червня 1998 р. Оскільки сторонами договору найму є наймодавець, наймач і чле­ни його сім'ї, то права й обов'язки сторін мають розподілятися. Тому варто окремо зупинитися на визначенні прав та обов'язків сторін за договором найму відповідно до Цивільного та Житлового кодексів України. Ст. 63 Житлового кодексу України визначає предмет договору житлового найму, тому в порядку дискусії слід звернутися до визна­чення понять і аналізу термінів "квартира", "житлове приміщення", " житловий будинок", " житлова кімната". Можна назвати об' єкти, що не можуть бути самостійним договором найму. Оскільки договір найму житлового приміщення може бути змінений, слід зупинитися на особливих умовах і правових підставах таких змін. Окремо необхідно розглянути питання правового становища тим­часових мешканців, визначити порядок та умови їх вселення, строки проживання, порядок їх виселення, випадки, коли тимчасове прожи­вання громадян не припускається.
2. Оскільки наймач житлового приміщення вправі за згодою чле­нів сім'ї, які мешкають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайм житлове приміщення, то своє право здавати у піднайм таке приміщення наймачі реалізують шляхом укладання договору піднай­му. Тому варто дати правову характеристику та визначити сторони договору піднайму, його істотні умови, предмет, термін дії, інші зви­чайні умови договору. В порядку дискусії можна порушити питання про розмір плати за користування житловими приміщеннями за до­говором піднайму, що встановлюється угодою сторін, але за житло­вим законодавством не може перевищувати розмір квартирної пла­ти, що сплачується наймачем за надане приміщення (частину при­міщення), і відповідної частки його витрат з оплати комунальних послуг. До того ж слід пояснити, що законодавством передбачено дві умови, за якими прямо заборонено здавати житлові приміщення дер­жавному житловому фонду у піднайм:
1) якщо в результаті вселення піднаймача розмір житлової площі, що припадатиме на кожну особу, яка мешкає у цьому приміщенні, буде меншим від установленого для надання житлових приміщень;
2) якщо в квартиру, в якій мешкають двоє або більше наймачів, вселяється як піднаймач особа, котра стра­ждає на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі. Для договору піднайму житлового приміщення характерні особ­ливі підстави до припинення і розірвання його, і це питання необхід­но розглядати за правовими чинниками: недодержання встановлено­го порядку здачі житлового приміщення в піднайм; спливання термі­ну договору піднайму; випадки дострокового розірвання договору та випадки, якщо договір піднайму укладено без зазначення терміну. При цьому слід зазначити, що піднаймач квартири вправі за згодою членів своєї сім'ї у будь-який час розірвати договір піднайму.  
3. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім'ї наймача викладено у ст. 71, а їхні права і обов'язки — у ст. 78 Житлового кодексу, які визначають випадки збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За загальним пра­вилом, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї жит­лове приміщення зберігається за ними протягом шести місяців. Але цей термін може бути продовжено. Це питання слід розглядати з ура­хуванням положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", яка визначає, що в разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше житлове приміщення в тому ж населеному пункті договір найму житлового приміщення вважа­ється розірваним з дня вибуття. Потрібно розглянути випадки, коли житлове приміщення збері­гається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї по­над шість місяців. Слід зазначити, що однією з гарантій дотримання прав громадян на житло є те, що наймач і члени його сім'ї не визнаються такими, що втратили право на житлову площу, на підставі ст.71 Житлового ко­дексу, якщо про це не винесено судове рішення.
4. Бронювання житлового приміщення слід розглядати відповідно до ст. 73-78 Житлового кодексу та "Правил бронювання житлових приміщень", затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР № 342 від 9 вересня 1985 р., розпорядження Кабінету Міністрів України № 44-р. від 24 січня 1997 р. "Про бронювання та придбання житлових приміщень для осіб, які мають право на громадянство при поверненні в Україну". Варто пояснити правові підстави тимчасової охорони прав гро­мадян у випадку їхньої тимчасової відсутності, і випадки коли жит­ло не підлягає тимчасовій охороні. Далі слід розглянути коло прав та обов'язків осіб, які бронюють житлове приміщення, що охоплюють умови, необхідні для бронювання, строки забезпечення охорони прав та їх підстави. 6. Розгляд питання щодо обміну житла у будинках державного і громадського житлових фондів і фонду житлово-будівельних коопера- тивів варто провадити, спираючись на ст. 79-89 Житлового кодексу та затверджені Постановою Ради Міністрів УРСР № 31 від 31 січня 1986 р. "Правила обміну житлових приміщень в Українській РСР", що нині діють. Тому доцільно провести порівняльний аналіз договорів заміни та обміну житла, виявити їхні спільні та характерні риси. При цьому зупинитися на предметі договору, сторонах, порядку оформлення об­міну житлових приміщень, правових підставах і порядку проведення примусового обміну житла. Оскільки згода про обмін помешкання набирає чинності з момен­ту одержання ордерів і є єдиною підставою для вселення до житлово­го приміщення, що обмінюється, то варто знову звернутися до особ­ливостей документа, що надає право на обмін житла. Згода, яка ле­жить в основі обміну, за юридичною природою є різновидом цивільної угоди, що набуває юридичної сили тільки після отримання ордерів, тому до неї застосовуються всі правила цивільного законо­давства про умови дійсності угод і визнання їх недійсними (ст. 41-61 Цивільного кодексу) та випадків, коли обмін житла вважається та­ким, що не відбувся. Варто навести випадки обміну житлових при­міщень, проведеного з порушенням вимог чинного законодавства України, за якими він вважається недійсним. 7. При розгляді питання розміру плати за житло необхідно вказа­ти, що, за загальним правилом, він узгоджується між сторонами, а для державного житлового фонду визначається нормативними акта­ми. При визначенні квартирної плати враховуються площа при­міщень, що здаються, фактичні витрати власника житла на обслуго­вування та ремонт будинку, сума відшкодування власникові вартості житла та інші витрати. При цьому орендодавці (власники квартир) зобов'язані подавати податковій інспекції декларацію про доходи від житла, переданого в оренду. Власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника бу­динку плату за обслуговування і ремонт будинку. Наймачі квартир (кімнат) державного житлового фонду вносять плату за найм житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міні­стрів України. Але відповідно до Декрету Кабінету Міністрів Украї­ни № 11-92 від 15 грудня 1992 р. "Про зміну порядку оплати за кори­стування житловим приміщенням" дію ст. 66 Житлового кодексу Ук­раїни, яка передбачала плату за користування житлом, зупинено. Водночас плата за комунальні послуги відповідно до ст. 68 Житлово­го кодексу має вноситись щомісячно. Необхідно визначити правові наслідки прострочення внесення вказаної плати з урахуванням положень Закону України від 13 лис­топада 1996 р. "Про тимчасову заборону стягнення з громадян Ук­раїни пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги". Варто зупинитись на розмірі платні за користування помешкан­ням у будинках різних житлових фондів і пільгах окремим категорі­ям громадян щодо оплати житла та комунальних послуг і зокрема на субсидуванні державою громадянам оплати житла. Субсидії надаються для відшкодування сім' ям витрат на оплату житла і комунальних послуг в Україні, які діють паралельно з інши­ми пільгами і не скасовують їх. Порядок надання субсидій регу­люється Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21 жовт­ня 1995 р. "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутово­го палива"(в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1050 від 22 вересня 1997 р.).
Завдання до теми 5  

Задача № 1. Громадянка Козак подала до суду позов про визнан­ня права на кімнату у квартирі, наймачем якої є її свекруха, і вселен­ня. Позовні вимоги Козак обґрунтувала тим, що вселилася у спірну квартиру в зв'язку з укладенням шлюбу з сином відповідачки. Після розірвання шлюбу їй стали перешкоджати користуватися житловою площею, тому вона просила задовольнити позовні вимоги. Заперечуючи проти позову, свекруха посилалася на те, що згоди на постійне проживання невістки у квартирі вона не давала, у квар­тирі остання не була прописана і тому права на проживання в ній не набула.
Контрольні питання
1.  Чи має право громадянка Козак на вселення у спірне житло?
2.  Чи зміниться ситуація у випадку, якщо Козак матиме прописку в іншому будинку?
3.  Як розв'язати спір?
4.  Варіант: після вселення за рішенням суду в спірну оселю Козак одружилася і в неї народилася дитина. Чи має вона право вимага­ти вселення свого нового чоловіка?  

Задача № 2. Громадянин Дацюк подав 2000 р. позов до суду про приєднання однієї кімнати у комунальній квартирі і надання йому звільненої в трикімнатній квартирі кімнати площею 12 кв. м, оскіль­ки він зі своєю сім'єю в цій квартирі займає дві кімнати і потребує поліпшення житлових умов. Відмовляючи в наданні зазначеної кімнати, місцева адміністрація послалася на те, що позивач унаслідок обміну житлової площі 1997 р. погіршив свої житлові умови і тому правила ст. 54 Житлового кодек­су України на нього не поширюються.
Контрольні питання
1.  Який порядок надання житлового приміщення, що звільнилося?  
2.  Чи зміниться ситуація, якщо квартира була побудована для однієї сім'ї, але самовільно перепланована?
3.  Як розв'язати спір?

Задача №» 3. У зв'язку з розірванням шлюбу громадянин Кирилець звернувся до житлових органів із заявою про зміну умов договору найму житла, яке займав із колишньою дружиною і дочкою. Він за­значив, що спірна квартира площею 27 кв. м має ізольовані кімнати, одну з яких площею 7 кв. м він просить виділити йому. Відмовляючи у задоволенні заяви, державна адміністрація району послалася на те, що за розміром кімната не відповідає частині житло­вої площі, що припадає на нього у квартирі, тож з урахуванням не­значного розміру підсобних приміщень рішення щодо зміни умов до­говору найму приймати недоцільно.  
Контрольні питання
1.  Чи правильною є відмова в задоволенні заяви Кирильця?
2.  Чи впливає розмір кімнати на рішення і в яких випадках?
3.  Як діяти в подібній ситуації?

Задача № 4. У травні 2000 р. громадянка Лугова звернулася до суду з позовом до громадянина Новикова з сім' єю про визнання їх такими, що втратили право користування житловою площею, і ви­знання недійсним свідоцтва про право власності. Позивачка зазнача­ла, що спірну квартиру отримав її чоловік. Вона вселилася туди в бе­резні 1994 р., коли між нею та її чоловіком було зареєстровано шлюб. У квітні 1995 р. у них з чоловіком народилася дочка, і оскільки спірна квартира була волога та невпорядкована, вони переїхали тим­часово до її батьків. У квартирі залишилася мати наймача, з її згоди туди вселилися сестра, її чоловік та їхня дитина. Усі вони були про­писані у спірній квартирі. Коли 1 лютого 2000 р. її чоловік помер, відповідачі, скористав­шись пропискою, переоформили особовий рахунок на Новикову з сім'єю і приватизували квартиру. Позивачка зазначала, що вона вселялася в квартиру як член сім' ї наймача і набула рівного з ним права користування житловою пло­щею. Відповідачі в зустрічній позовній заяві зазначали, що Лугова все­лилась у квартиру не в установленому порядку і не набула права на проживання.
Контрольні питання  
1.  Який порядок вселення в квартиру?  
2.  Чи було порушено право наймача на вселення інших осіб у займа­не ним приміщення?
3.  Чи порушені права на проживання Лугової, якщо вона ще з 1990 р. була прописана в іншій квартирі?

Задача № 5. Павлишин звернувся до суду з позовом до Олекса-шенко щодо визнання права користування житлом і вселення у квар­тиру. Позивач посилався на те, що, перебуваючи з 1987 р. з Олекса-шенко у фактичних шлюбних відносинах, проживав у квартирі як член сім'ї. З грудня 1993 р. у зв'язку з погіршенням стосунків відпо­відачка почала чинити перешкоди в користуванні квартирою, тому позивач просив задовольнити позов.
Контрольні питання
1.  Який порядок вселення членів сім'ї наймача, піднаймача?
2.  Чи є прописка правоустановчим юридичним фактом?
3.  Чи зміниться рішення суду у випадку, коли Павлишин прописа­ний у приватному будинку своєї матері?

Задача № 6. Громадянка Алієва подала позов до своєї дочки Вер-нидуб про примусовий обмін квартири. Позивачка зазначала, що 1988 р. з дочкою та її дочкою (онукою) вселилась у порядку обміну в двокімнатну квартиру житловою пло­щею 29,62 кв. м з метою об'єднання в одну сім'ю. Після цього відпові­дачка з дочкою почали створювати неможливі умови для сумісного проживання, ображали її, били. Обміняти квартиру відповідачка відмовляється. За запропонованим варіантом примусового обміну вона має переселитися в кімнату площею 28 кв. м у комунальній квар­тирі, а відповідачка з дочкою — в однокімнатну ізольовану квартиру житловою площею 19,5 кв. м.
Контрольні питання
1.  Чи має право Алієва вимагати примусового обміну квартири?
2.  За яких умов обмін житлових приміщень не припускається?
3.  Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 7. У березні 1998 р. громадяни Васильєва і Сотник звер­нулися з позовом до громадянки Сергєєвої та членів її сім'ї про виз­нання недійсним обміну житлових приміщень. Позивачі зазначали, що мешкали разом у чотирикімнатній квартирі в Луганську. У жовт­ні 1996 р. з дозволу міськвиконкому вони здійснили обмін цього жит­ла на дві однокімнатні квартири, в яких мешкали відповідачі. Отри­мавши обмінні ордери, Васильєва вселилася у кв. № 14 кварталу Пів­денний, а Сотник — у кв. № 168 по вул. Смоленській, 3. Після вселення позивачі виявили приховані недоліки, які не були помітні під час огляду перед обміном, зокрема щілини на стиках, у зв' язку з чим квартира Сотника волога. Крім того, відповідачі не виконали своїх зобов' язань, пов'язаних з ремонтом приміщень. Посилаючись на те, що вони уклали зазначену угоду внаслідок помилки, позивачі просили суд визнати угоду недійсною та повернути сторони до попе­реднього стану.
Контрольні питання
1.  Які правовідносини виникають при обміні житла і якими норма­тивними документами вони регулюються?
2.  За яких умов припускається обмін квартири?  
3.  Чи буде визнано ордер на обмін житла за наведених обставин не­дійсним?
4.  Чим відрізняються договори обміну та міни житла?

Задача №» 8. Громадяни Чирська і Чирський звернулися до викон­кому Боярської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення. Позивачі зазначали, що вони сім'єю з чотирьох осіб мешкають у двокімнатній квартирі житловою площею 28,5 кв. м з ізольованими кімнатами. Після розірвання шлюбу Чирська із сином стала проживати у кімнаті площею 11,9 кв. м, а Чирський з дочкою — у кімнаті площею 16,6 кв. м. Обоє звернулися до виконкому міської ради з проханням змінити умови договору найму і укласти з кожним з них окремий договір на фактично займані приміщення.
Контрольні питання
1.  Чи має право колишнє подружжя вимагати надання житлового приміщення у межах належної їм частки житлової площі?
2.  Чи вважається така зміна договору найму житла штучним погір­шенням житлових умов?  
3.  Чи зміниться рішення у випадку якщо будинок — приватна власність подружжя?
4.  Як розв'язати спір?

Задача №» 9. Громадянин Прищепа звернувся до суду з позовом до громадянки Філімонової, її матері та неповнолітньої дочки, ЖЕО Кі-ровського району м. Донецька про зміну умов договору найму жит­лового приміщення. У позові було вказано, що 1990 р. на сім'ю з чо­тирьох осіб, у тому числі й позивача, була надана трикімнатна з ізо­льованими кімнатами квартира. Посилаючись на те, що між ним і Філімоновою, її матір'ю та неповнолітньою дочкою в червні 1995 р. склалися неприязні стосунки, які перешкоджають нормальному ко­ристуванню житлом, позивач просив виділити йому ізольовану кімнату площею 11,5 кв. м, а відповідачам — інші дві. Посилаючись на те, що в лютому 1999 р. Прищепа добровільно залишив спірну квартиру і не проживає в ній понад шість місяців без поважних причин, вони просили про задоволення їхніх вимог на під­ставі ст.71 Житлового кодексу.
Питання  
1.  Чи має Прищепа право на зміну умов договору найму?  
2.  Упродовж якого часу за тимчасово відсутніми громадянами збе­рігається право на житло?
3.  Яким вимогам має відповідати квартира, що виділяється?  
4.  Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 10. Громадянка Найдьонова подала позов до громадян­ки Ломакіної про зміну договору найму житлового приміщення — трикімнатної квартири площею 38,7 кв. м, де проживала з дитиною та відповідачкою. Посилаючись на те, що при користуванні кварти­рою виникають конфлікти, просила поділити приміщення, виділив­ши їй з дитиною дві кімнати, кожна по 10,9 кв. м, а матері — кімнату площею 16,9 кв. м.
Контрольні питання  
1.  Які правові підстави передбачені для зміни договору найму квар­тири державного житлового фонду?
2.  У яких випадках зміна договору найму не припускається?  
3.  Чи підлягають задоволенню вимоги Найдьонової?
4.  Яким чином змінилася б ситуація, якщо будинок належить при­ватному житловому фонду?  

Задача № 11. Громадянин Андреєв подав позов до громадянина Поліщука про зміну договору найму квартири. Позивач зазначав, що він з колишньою дружиною Поліщука і дво­ма дітьми — неповнолітньою дочкою та дорослим сином — живуть у трикімнатній квартирі (кімнати площею 19,68, 11,0 і 10,0 кв. м). Після припинення подружнього життя спільне проживання стало неможли­вим. Тому він просив виділити в його особисте користування кімна­ту площею 10,0 кв. м із залишенням кухні, комірки, ванної з туалетом у спільному користуванні та укладенням окремого договору найму житлового приміщення.
Контрольні питання
1.  Чи можливо за даної ситуації укласти два договори найму?  
2.  При укладенні окремих договорів найму які житлові приміщення можуть бути закріплені на праві особистого і спільного користу­вання?
3.  Чи має Андреєв право на приватизацію окремої кімнати?
4.  Яке рішення повинен ухвалити суд?  

Задача № 12. Громадянка Самарчук подала позов до Хмельниць­кого міськвиконкому про визнання права на квартиру. Позивачка зазначала, що в липні 1997 р. уклала шлюб з громадянином Гаври-люком, який був наймачем двокімнатної квартири в Хмельницько­му. Після цього вона вселилась до нього в квартиру, проживали од­нією сім' єю, вели спільне господарство до дня його смерті в січні 2000 р. Посилаючись на те, що відповідач не визнає її права на зазна­чену квартиру, позивачка просила задовольнити позов. Хмельницьке міське управління житлово-комунального госпо­дарства подало зустрічний позов до Самарчук про виселення, поси­лаючись на те, що остання в спірній квартирі не прописана і не про­живала, була наймачем іншої квартири. Оскільки Самарчук само­стійного права на спірне помешкання не набула, вона після смерті наймача підлягає виселенню.
Контрольні питання  
1.  Які особи є членами сім'ї наймача?
2.  Яка різниця між пропискою і місцем проживання?  
3.  Яке правове значення має реєстрація шлюбу для визначення жит­лових прав громадян?
4.  Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 13. В липні 1994 р. громадянка Світланова звернулася до суду з позовом до громадянина Горобця про примусовий обмін трикімнатної квартири. Позивачка зазначала, що після розірвання шлюбу з Горобцем спільне проживання з ним стало неможливим, і просила в порядку примусового обміну переселити відповідача в кім­нату готельного типу площею 12,9 кв. м, тоді б вона з двома непов­нолітніми дітьми перейшла у двокімнатну квартиру площею 28,2 кв. м, а наймачі цих житлових приміщень з'їхались би у спірну квартиру.
Контрольні питання
1.  Що таке примусовий обмін житла і в яких випадках він припус­кається?  
2.  Які інтереси мешканців мають бути враховані при примусовому обміні?
3.  Які обставини має встановити суд для оцінки варіантів обміну?  
4.  Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 14. У двокімнатну квартиру, що складається з ізольова­них кімнат площею 20 та 10 кв. м, за ордером вселилися батько й син. У зв'язку з одруженням сина у цю квартиру з додержанням правил, передбачених ч. 1 ст. 65 Житлового кодексу, вселилася невістка най­мача. Між цими трьома особами була домовленість, що молоде под­ружжя займатиме лише кімнату площею 20 кв. м.
Контрольні питання
1.  Чи має рівні права на користування житловою площею невістка?  
2.  Що таке угода на право користування житлом і в якій формі вона укладається?
3.  Як має вирішити справу суд у випадку, якщо батько заперечує проти вселення невістки?
» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz