onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:19
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ВИСЕЛЕННЯ З ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

1.  Припинення прав наймачів на житлове приміщення у зв'язку з ка­пітальним ремонтом будинку.
2.  Підстави втрати громадянами права користування житлом. 3.  Виселення без надання іншого помешкання.
4.  Виселення з наданням іншого житла.

Методичні рекомендації
1. Слід розглянути припинення прав наймачів на квартиру у зв'яз- ку з капітальним ремонтом будинку з урахуванням положень, що ви- значають умови, за яких дозволяється переобладнання і переплану- вання житлових приміщень, правові наслідки відмови наймодавця, наймача чи членів його сім'ї у згоді на переобладнання чи переплану- вання, порядок вирішення спору відповідно до умов, визначених ст.100 Житлового кодексу. Також слід розглянути правові наслідки у випадку самовільного переобладнання чи перепланування житлового чи підсобного при­міщень. Разом з цим варто розглянути випадки проведення ремонту без виселення наймача. При розгляді вимог, що ставляться до житлових приміщень, необ­хідно розглянути умови надання і вимоги, що ставляться до маневро­вого фонду. Окрім того, потрібно пояснити ряд питань щодо прав і законних інтересів наймачів після проведення капітального ремонту, детально проаналізувавши вимоги ст. 102 Житлового кодексу.
2. Підстави втрати громадянами права користування житловим приміщенням визначені у ст. 109-117 Житлового кодексу та рядом підзаконних нормативних документів. Крім цього, ст. 107 Житлово- го кодексу визначені права наймача житлового приміщення на ро- зірвання договору найму, а ст. 108, 109 Житлового кодексу встанов­люють гарантії дотримання прав громадян при розірванні договору найму на вимогу наймодавця. Необхідно зупинитися на особливостях виселення з житлово-буді­вельного кооперативу, житла соціального призначення, а також на випадках, передбачених ст.71 Житлового кодексу та порядку її засто­сування.
3. Оскільки виселення громадян без надання іншого житлового приміщення можливе також у випадках порушення правил співжит- тя, визнання ордера недійсним внаслідок самоправного зайняття житлового приміщення, варто кожній підставі приділити особливу увагу, враховуючи те, що при розгляді такої підстави, як порушення правил співжиття, слід скористатися положенням пункту 17 Поста- нови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", який визначає умови та порядок висе- лення. В деяких випадках осіб, які підлягають виселенню без надан- ня іншого помешкання за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано замість виселення здійснити обмін займаного приміщення на інше житло. У разі визнання в судовому порядку ор- дера на житлове приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого помешкання. А у випадку неправомірних дій службових осіб їм надається житло, яке вони займали раніше. Слід зазначити, що термін користування самовільно зайнятим житловим приміщенням не надає будь-яких прав на нього, але в ок­ремих випадках житлові органи фактично вступають у договірні від­носини з особою, що самовільно вселилась на житлову площу (від­кривають їй особистий рахунок, приймають квартирну плату та пла­ту за комунальні послуги тощо).
4. Виселення з наданням іншої квартири можливе за таких обста- вин: 
1) будинок підлягає знесенню, загрожує обвалом, підлягає пере- обладнанню в нежитловий;
2) припинення трудових відносин. Особливою підставою є припинення трудових відносин. Відпові­дно до ч. 1 ст. 114 Житлового кодексу з наданням іншого житла мо­же бути виселено робітників і службовців (разом з особами, які про­живають з ним), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного госпо­дарства, які надали житлове приміщення у зв' язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину.
Завдання до теми 6  
 
Задача № 1. Сім'ї громадянина Опенька на підставі рішення дер­жавної адміністрації м. Умані було видано ордер на квартиру у відомчому будинку. Як з'ясувалося пізніше, перед одержанням квар­тири подружжя Опеньків подарувало належний їм за правом влас­ності будинок братові дружини Смолію. Прокурор міста подав позов про визнання ордера недійсним і виселення.
Контрольні питання 
1. В яких випадках ордер може бути визнаний недійсним і які пра­вові наслідки настають?  
1.  Як вирішити спір?  
2.  У разі задоволення вимог — яким органом і яке помешкання може бути надане для виселення?

Задача № 2. Громадянка Грошева подала позов до колишнього чоловіка про виселення без надання іншого житлового приміщення на підставі ст. 116 Житлового кодексу України за систематичне пору­шення правил співпроживання, зазначаючи, що після розірвання шлюбу він систематично пиячить, вчиняє сварки і бешкетує, а вжиті заходи попередження з боку органів внутрішніх справ позитивних результатів не дали. Заперечуючи проти позову, Грошев посилався на те, що колиш­ня дружина, намагаючись вижити його з двокімнатної квартири, сама провокувала сварки, на розбір яких викликала працівників міліції, які обмежувалися бесідами. При цьому від нього ніхто не вимагав пояснень у письмовій формі і не попереджав про можли­вість виселення без надання помешкання. Позивачка, крім того, ухиляється від обміну займаного приміщення, хоч він пропонував кілька варіантів.
Контрольні питання
1.  На яких підставах допускається виселення громадян із наданням або без надання іншого житла?
2.  Чи поширюються ці правила на власників житла?
3.  Як слід розв'язати спір?

Задача № 3. Житлово-експлуатаційна контора № 416 м. Києва 2000 р. подала позов до громадянки Колєвої про виселення з кварти­ри, посилаючись на те, що після смерті наймачки відповідачка зали­шилася в ній і відмовилася від добровільного виселення. Заперечуючи проти позову, Колєва стверджувала, що до своєї знайомої вселилася 10 років тому, перебувала на її утриманні як ін­валід з дитинства, вони вели спільне господарство. У проханні про­писати її до квартири 1999 р. було відмовлено через відсутність ро­динних стосунків. Вважаючи, що відповідно до ст. 64, 65 Житлового кодексу України вона набула самостійного права на житлову площу, Колєва просила задовольнити її зустрічні вимоги і відмовити в по­зові про виселення.
Контрольні питання  
1.  В яких випадках допускається виселення громадян із займаного ними помешкання?
2.  Які обставини слід з'ясувати для вирішення спору?
3.  Як розв'язати спір? Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача №» 4. Громадянка Шевчук подала позов до колишнього чо­ловіка про визнання його таким, що втратив право на житло на під­ставі ст. 71 Житлового кодексу, вважаючи, що він без поважних при­чин майже рік не проживає у квартирі. Вона стверджувала, що відпо­відач перейшов на місце проживання до іншої жінки, з якою вступив у фактичний шлюб, і тому втратив право на житлову площу на під­ставі ст. 107 Житлового кодексу. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що у квартирі він не проживає вимушено у зв'язку з перешкодами, що їх чинить позивачка, і з метою уникнення сварок і скандалів. Відпові­дач заперечував постійне проживання в іншої жінки, подавши до су­ду договір піднайму, згідно з яким він займає одну кімнату в цій квартирі.
Контрольні питання
1.  На який строк зберігається право на житло у тимчасово відсутніх громадян? Чи є з цього правила винятки?  
2.  Чи зміниться рішення, якщо подружжя Шевчуків приватизувало займане житло?
3.  Як правильно вирішити справу?

Задача № 5. У листопаді 1998 р. ЖЕК №2 м. Луцька подав позов до громадянина Кравця про виселення. Позивач посилався на те, що згідно з рішенням виконкому Луцької міської ради від 4 серпня 1998 р. громадянинові Борисенку було видано ордер на заняття квар­тири, проте вселитися в неї той не може, оскільки там без законних підстав проживає сім'я Кравця. У зв'язку з цим ЖЕК просив задо­вольнити позов. Заперечуючи проти цього позову, Кравець подав Луцькому міськвиконкому і Борисенку позов про визнання права на житло й визнання ордера недійсним. Кравець зазначав, що спільним рішенням адміністрації і профко­му ВО "Волинь-будматеріали" від 4 грудня 1990 р. він як працівник названого об'єднання був поставлений на облік для поліпшення жит­лових умов. Після призначення на посаду директора його взято за місцем роботи на облік громадян, які потребують поліпшення житло­вих умов, з грудня 1990 р. під № 1. Після завершення будівництва відомчого будинку Кравець вселився у належне йому житло. 29 листопада 1997 р. Кравця було звільнено з роботи. Міськви­конком відмовив йому у видачі ордера з тих підстав, що він, прожи­ваючи в Луцьку, не вправі був перебувати на квартирному обліку і що цю квартиру викупив міськвиконком. 10 жовтня 1998 р. ордер на право зайняття спірної квартири був виданий Борисенку. Посилаю­чись на те, що він проживає у спірній квартирі з 1997 р., Кравець про­сив суд задовольнити його позовні вимоги.
Контрольні питання  
1.  Чи можливо, виходячи з цих умов, визнати за Кравцем права на спірну квартиру?  
2.  Чи правомірно було видано ордер?  
3.  Яке рішення повинен винести суд?
4.  Чи зміниться рішення суду, якщо буде визнано, що сім' я Кравця володіє житловим будинком за правом власності?

Задача №» 6. У лютому 1995 р. громадянка Поливода подала позов громадянці Снітко щодо виселення, посилаючись на те, що 1989 р. дозволила відповідачці лише тимчасово проживати у своїй одно­кімнатній квартирі. Однак відповідачка вийшла заміж, привела в квартиру свого чоловіка і виселитися добровільно відмовилася. Снітко подала зустрічний позов щодо визнання за нею права на жит­лову площу у спірній квартирі, посилаючись на те, що вона вселила­ся до Поливоди як член її сім'ї в установленому законом порядку.
Контрольні питання
1.  Чи має право наймач вимагати примусового виселення членів своєї сім'ї?
2.  Які особи належать до категорії тимчасових мешканців?
3.  Чи має право на проживання чоловік Снітко?  
4.  Який позов повинен задовольнити суд? Обґрунтуйте відповідь.  

Задача №» 7. У червні 1999 р. громадянка Воробйова подала позов громадянинові Воробйову про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, і на підставах, передба­чених ст. 107 Житлового кодексу. Позивачка зазначала, що в люто­му 1994 р. її сім'ї з п'яти чоловік було виділено чотирикімнатну квар­тиру у Володимирі-Волинському. У серпні 1998 р. їхній шлюб із відповідачем було розірвано в судовому порядку, після чого він заб­рав особисті речі й виїхав на постійне місце проживання до Полтави. Заперечуючи проти позову, Воробйов подав зустрічний позов Во-робйовій про зміну умов договору найму помешкання. Він зазначав, що прописаний і проживає у спірній квартирі з колишньою дружи­ною та неповнолітньою дочкою. Після розірвання шлюбу між ним і позивачкою склалися неприязні стосунки, вона почала перешко­джати йому в користуванні квартирою і не бажає розв' язати це пи­тання в добровільному порядку. Крім того, він пояснив у судовому засіданні, що виїжджав до Полтави не на постійне місце проживання, а у зв' язку з трудовим договором і ніколи не втрачав інтересу до квартири.
Контрольні питання
1.  В яких випадках допускається виселення громадян з квартири державного житлового фонду?  
2.  Чи втратив право на помешкання державного житлового фонду Воробйов?
3.  Який позов повинен задовольнити суд?    

Задача №» 8. У березні 2000 р. громадянка Шпак подала позов гро­мадянинові Михальцю про визнання його таким, що втратив право на прожиття у двокімнатній квартирі, і виселення. Позивачка зазна­чала, що в березні 1999 р. вона зареєструвала шлюб із відповідачем, а в травні того ж року обміняла дві однокімнатні квартири, наймача­ми яких вони були кожен окремо, на спірну двокімнатну. Оскільки після обміну Михалець у вказану квартиру не вселився, а повернувся жити до своєї першої дружини, вона у серпні 1999 р. ро­зірвала шлюб з ним. Після розірвання шлюбу Михалець у стані алко­гольного сп'яніння відвідував квартиру, вчиняв сварки, бійки, виби­вав вхідні двері. Посилаючись на відсутність відповідача у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, позивачка проси­ла задовольнити її вимоги на підставі ст. 71, 116 Житлового кодексу. Контрольні питання
1.  Що розуміється під терміном "збереження житлових приміщень"?  
2.  Які дані, що підтверджують обрання стороною іншого постійно­го місця проживання, необхідно брати до уваги?
3.  Чи вбачаються в цій ситуації підстави для задоволення позову?

Задача № 9. Громадянка Антошина з сином 10 років проживала в будинку державного житлового фонду, що підлягав знесенню, і зай­мала одну кімнату в загальній квартирі площею 17 кв. м. Для відселення їй надана однокімнатна ізольована, із дотриман­ням усіх санітарних умов, квартира площею 19 кв. м, і у зв'язку з від­мовою одержати її житловий орган подав позов про примусове висе­лення.  
Контрольні питання  
1.  Що таке норма житлової площі?
2.  Яким умовам має відповідати надане житлове приміщення? Чи зміниться рішення, якщо Антошина проживає з дочкою?  
3.  В яких випадках норма житлової площі має правове значення? Чи вплине зазначена обставина на розв'язання проблем про обмін чи зміну договору найму?
» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz