onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:06
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОВИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ У БУДИНКАХ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИХ КООПЕРАТИВІВ ТА МЖК

1.  Порядок організації та діяльності житлово-будівельного коопера­тиву.
2.  Прийом громадян до членів житлово-будівельного кооперативу.  
3.  Права і обов' язки членів житлово-будівельного кооперативу та членів їхніх сімей.
4.  Право власності на житлові приміщення в будинках житлово-бу­дівельних кооперативів.
5.  Особливості створення та діяльності МЖК.

Методичні рекомендації  
1. При розгляді першого питання необхідно зазначити, що поря­док організації житлово-будівельного кооперативу регулюється " Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу", затверд­женим постановою Ради Міністрів УРСР № 186 від 30 квітня 1985 р. Житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпе­чення житлом членів кооперативу і членів їхніх сімей шляхом будів­ництва багатоквартирного будинку (будинків), а у випадках, перед­бачених законодавством, одно- і двоквартирних житлових будинків садибного типу або багатоквартирного блочного будинку (будин­ків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомо­гою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та уп­равління цим будинком (будинками). Оскільки житлово-будівельні кооперативи організуються при ви­конавчих органах місцевих рад, підприємствах, установах і організа­ціях, то громадяни, які вступають до цього кооперативу, члени їхніх сімей повинні провадити загальні збори, на яких ухвалюються рішен­ня про організацію кооперативу. Рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їхніх сімей, що виявили ба­жання оселитися в будинку кооперативу, повинні затверджувати ви­конавчими органами районної, міської, районної в місті ради. Слід зазначити, що житлово-будівельний кооператив здійснює ек­сплуатацію і ремонт належного йому житлового будинку (будинків) та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперати­ву на засадах самооплатності. Але плата за користування тепловою й електричною енергією, газом, водопроводом і каналізацією в бу­динку кооперативу здійснюється за тарифами, встановленими для державного житлового фонду. У порядку дискусії варто розглянути напрями прискорення роз­в'язання житлової проблеми через розширення кооперативного жит­лового будівництва, зазначивши, що це потребує значного вдоскона­лення законодавства, яке регулює діяльність житлово-будівельних кооперативів.
2. Прийом громадян до членів житлово-будівельного кооперати­ву має свої особливості, оскільки це мають бути особи, котрі постій­но проживають у цьому населеному пункті і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або ма­ють право позачергового прийому. Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, подібний до обліку громадян, що бажають отримати житло державного житлового фонду, оскільки приймаються вони до членів кооперативу в порядку черговості, яка визначається за часом взяття на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного коопе­ративу (включення до списків осіб, які користуються правом першо­чергового вступу до кооперативу), але має певні особливості. Необхідно також визначити поняття молодіжного житлового ко­оперативу і порівняти його з особливостями створення молодіжних житлових комплексів, оскільки в обох випадках до них приймають­ся громадяни до 30 років. Правове становище громадян, які вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, визначається тим, що вони вва­жаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а гро­мадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперати­ву, — з дня затвердження виконавчими органами районної, міської, районної в місті рад рішення загальних зборів членів кооперативу. Особі, прийнятій до житлово-будівельного кооперативу, надається в безстрокове користування окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат відповідно до кількості членів сім' ї, суми пайового внеску та граничного розміру житлової площі. Слід розглянути дискусійне питання, за яким квартира, що нада­ється, має бути упорядкованою стосовно умов цього населеного пун­кту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Не припускається заселення однокімнатної квартири (однієї кімнати) особами різної статі, старшими дев'яти років, крім подружжя. Втім, нині кооперативне житлове будівництво ведеться за власні кошти, і ці умови визначаються платоспроможністю громадянина на момент будівництва кооперативу.
3. Права і обов'язки членів житлово-будівельного кооперативу та членів їхніх сімей мають свої особливості, і, розкриваючи, їх слід порівняти з правами власника житла. Член житлово-будівельного кооперативу має ті ж права, що і власник — володіє, користується і розпоряджається квартирою і має право щодо неї чинити будь-які дії згідно із законодавством про жит­лово-будівельні кооперативи, якщо ним повністю сплачено пайові внески. Він зобов'язаний дотримуватися правил користування при­міщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями: є співвласником на праві спільної (загальнопайової) власності допо­міжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і техніч­ного обладнання, що перебуває у спільному користуванні. Частка кожного власника квартири у майні, що перебуває у спільному кори­стуванні, пропорційна частці площі його квартири у загальній пло­щі. Тому слід зупинитися на відмінностях правового становища влас­ника житла в будинку ЖБК і пайовика.
4. При розгляді питання про право власності на житлові примі- щення в будинках житлово-будівельних кооперативів слід наголоси- ти, що примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР № 186 від 30 квітня 1985 р., передбачено, що власником кооперативної квартири є коопе- ратив. Члени останнього мають право користуватися квартирою і в разі вибуття з нього — отримати пайові внески. А згідно із Законом України "Про власність" власником квартири є громадянин, який повністю сплатив свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування. Ст. 13 зазначеного Закону передбачено, що це житло може бути об'єктом приватної власності. Щоб стати власником коо- перативної квартири як об'єкта приватної власності, необхідно обов'язково зареєструвати належне право власності в бюро технічної інвентаризації за місцем проживання. Реєстраційне свідоцтво про право власності на квартиру видається після повної виплати пайово­го внеску. Як зазначалося вище, у власність членів житлово-будівельних ко­оперативів згідно із Цивільним кодексом і Законом України "Про власність" переходять лише квартири. Об'єкти загального користу­вання (коридори, ліфти, дахи, підвали, сміттєпроводи, елементи ін­женерного обладнання тощо) залишаються у власності кооперативу. Законодавство про житлово-будівельну кооперацію не виходить з визнання наявності у кооперативних будинках квартир на праві власності громадян, а тому не регулює ці питання. Власники квартир за власні кошти покривають всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території, в тому чи­слі і податок на землю. Окремо варто зазначити, що нормативно-правові акти, які регу­люють житлові відносини членів житлово-будівельного кооперати­ву та майнові правовідносини, у деяких випадках вступають у су­перечність. Житловий будинок (будинки) належить житлово-будівельному кооперативу на праві спільної власності (крім квартир, за які пов­ністю сплачено пайові внески). Тому слід виявити ці суперечності у правовому регулюванні. Так, згідно із Законом України "Про власність" власником квар­тири є громадянин, який повністю сплатив свій пайовий внесок за надану йому квартиру. Постанова Пленуму Верховного Суду Украї­ни № 9 від 18 вересня 1987 р. "Про практику застосування судами за­конодавства про житлово-будівельні кооперативи" підтверджує цю позицію і визначає, що згідно із ст.15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю сплатив свій пайовий внесок за надану йому квартиру, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд — продавати, заповідати, об­мінювати, в тому числі на інше житлове приміщення у будинку дер­жавного або громадського житлових фондів чи іншого ЖБК, на жит­ловий будинок (частину будинку), що належить громадянинові на праві власності і чинити щодо неї інші угоди, не заборонені законом. Виходячи з цього, особа, якій відчужено членом ЖБК квартиру, має переважне право на вступ до цього кооперативу.  
5. Особливості створення та діяльності МЖК визначено Зако­ном України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", Постановою Кабінету Міністрів України № 1300 від 28 жовтня 1996 р. "Про вдосконалення шляхів розвитку молоді­жного житлового будівництва", Положенням про молодіжний жит­ловий комплекс, Постановою Кабінету Міністрів України № 1604 від 26 жовтня 2000 р. "Про затвердження положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", Постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 17 травня 1999 р. "Про вдоско­налення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння мо­лодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у спра­вах сім'ї та молоді". Слід розглянути принципи діяльності МЖК, по­рядок їх створення та діяльності відповідно до цих документів. Окремо слід визначити суб'єктів права на одержання державного пільгового довготривалого (терміном до 30 років) кредиту.
Завдання до теми 9  

Задача № 1. У січні 1995 р. громадянка Вишняк подала позов ко­лишньому чоловікові Гнідашу про поділ паю, визнання права влас­ності на квартиру і вселення. Позивачка зазначала, що під час шлю­бу з відповідачем у січні 1995 р. їм на сім' ю у складі чотирьох осіб було надано чотирикімнатну кооперативну квартиру. Членом коопе­ративу є відповідач. Хоча шлюб між ними було розірвано 1996 р., вони до 1998 р. жили з останнім однією сім'єю. Пай за квартиру по­вністю було сплачено 1997 р. Посилаючись на те, що відповідач пе­решкоджає користуватися зазначеною квартирою, позивачка проси­ла визнати за нею право на половину паю і квартири, виділити їй з урахуванням інтересів дітей кімнати площею 19, 10, 9 і 11 кв. м та все­лити її з дітьми у квартиру.
Контрольні питання  
1.  Чи можливо поділити зазначене житло і яким чином?  
2.  Як змінилася ситуація, якщо б у Вишняк були інші неповнолітні діти від іншого шлюбу?
3.  Чи вправі Гнідаш вимагати поділ паю?
4.  Яке рішення має ухвалити суд?  

Задача № 2. Громадянин Ковальов з колишньою дружиною Со­коловою та дочкою мешкав у кооперативній трикімнатній квартирі житловою площею 49 кв. м з 1985 р. Після розлучення 1995 р. Соко­лова з дочкою займала дві кімнати площею 37 кв. м, а Ковальов — ізольовану кімнату площею 12 кв. м. Пославшись на те, що його частка житлової площі становить 12 кв. м, а в квартирі є ізольована кімната житловою площею 16 кв. м, Ковальов звернувся до суду з позовом про зміну договору найму і виділення в його користування зазначеної кімнати. Заперечуючи проти позову, Соколова посилалася на те, що про­тягом чотирьох років після розлучення склався порядок фактичного користування квартирою, згідно з яким вона з дочкою стала прожи­вати у двох кімнатах, і, оскільки Ковальов користувався кімнатою площею 12 кв. м, вважала, що саме ця кімната має бути виділена в його користування.
Контрольні питання
1.  В яких випадках виділяється частка у спільному майні подружжя, а в яких визначається порядок користування житлом?  
2.  Чи заслуговують на увагу доводи Соколової?
3.  Чи впливає на розв'язання проблеми те, що квартира розташова­на в кооперативному будинку і пайові внески повністю сплачено?  

Задача № 3. У вересні 2000 р. громадянка Гудима звернулася до суду з позовом до громадянки Іщук про визнання частково не­дійсним свідоцтва про право на спадщину і про поділ кооперативної квартири. Позивачка зазначала, що 22 липня 1999 р. помер її батько, після якого відкрилася спадщина на паєнагромадження в ЖБК у сумі 5769 грн. На час смерті батька Гудими Іщук перебувала з ним у за­реєстрованому шлюбі. Обидві прийняли спадщину шляхом подачі заяв до нотаріальної контори у встановлені законом строки. Відпові­дачка обіцяла здійснити поділ спадщини в добровільному порядку, але обіцянку не виконала і 23 січня 2000 р. одержала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на все майно.
Контрольні питання
1.  Чи виникає право на кооперативне житло у Гудими, чи повинна вона вступати до ЖБК?
2.  Якими нормами законодавства регулюються ці правовідносини?
3.  Як розв' язати справу?    

Задача № 4. Правом на одержання державного пільгового довго­строкового кредиту користуються молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни, які згідно із законодавством України потребують поліп­шення житлових умов. Молода сім'я (дружина 25 і чоловік 35 років) мають отримати кредит на будівництво квартири в багатоповерхо­вому будинку. Контрольні питання 1.  Які умови кредитування? 2.  Які документи необхідні для одержання кредиту? 3.  Які права і обов'язки членів МЖК? 4.  Чи має право на отримання кредиту молода сім'я в цьому ви­падку? Задача № 5. Громадянка Раміна 2000 р. через біржу продала три­кімнатну кооперативну квартиру. У позові син до Раміної і третьої особи — біржи Десятинна — просив визнати за ним право власності на частину спірної квартири та визнати недійсним договір купівлі-продажу, посилаючись на те, що частина паєнагромаджень у ЖБК належала йому і у зв'язку з повною виплатою паю разом зі своєю матір'ю він став співвласником квартири, а тому мати не мала права без його згоди продавати її.
Контрольні питання
1.  Чи може кооперативне житло продаватися на біржі і за наявності яких документів?
2.  Яких вимог необхідно дотримуватися при продажу житла ЖБК?
3.  Як розв'язати справу?

Задача № 6. Громадянин Старовойт звернувся з позовом до суду про передачу йому житлового приміщення, що звільнилося в коопе­ративному будинку, вважаючи, що він має переважне право на його одержання. Але адміністрація кооперативу прийняла рішення про надання приміщення його сусідові.
Контрольні питання
1.  Визначіть зміст позовної заяви та документів, що обов'язково до­даються.  
2.  Чи підвідомчі суду спори між членами кооперативу?
3.  Яке рішення має бути ухвалено? Чи зміниться рішення у випадку, якщо пайові внески повністю сплачено?
» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz