onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:13
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

  МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛІСТИКИ
ПОНЯТТЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД КРИМІНАЛІСТИКИ

Метод будь-якої науки — це система прийомів пізнання законо­мірностей, що є її предметом. Найзагальніші закони розвитку при­роди, суспільства та мислення пізнають за допомогою діалектич­ного матеріалізму, який є всезагальним методом пізнання. На його основі формуються методи наступного рівня, які застосовують у пі­знанні закономірностей усіх галузей наук, які також мають універ­сальний характер. Це загальнонаукові методи пізнання — спостере­ження, вимірювання, порівняння, експеримент. На наступному рівні (за теорією пізнання) перебуває група найчисленніших і різномані­тних методів окремих галузей науки — спеціальних (окремих), які мають вужчу сферу застосування, але так само важливі для розвит­ку науки. Матеріалістична діалектика — загальна методологія, теоретич­ний фундамент усіх галузей знання, зокрема юридичного, складовою якого є криміналістика. Діалектика як теорія пізнання виконує три основні функції: світоглядну, гносеологічну і методологічну. Світоглядна функція передбачає розробку системи наукових по­глядів на світ, наприклад переконання, що у природі все взаємопов'я­зане, усі явища та факти доступні пізнанню і будь-який злочин зали­шає сліди, які допомагають розкрити його. Науковий світогляд дає змогу краще орієнтуватися в навколишньому середовищі, правильно оцінювати конкретні соціальні явища, проникати в їх суть і активно впливати на їх появу та розвиток. Переконання, що будь-яка проти­правна дія може бути пізнана й попереджена, створює впевненість громадян і правоохоронних органів у тому, що злочинність як со­ціальне явище може бути ліквідована завдяки не тільки каральній діяльності, а й профілактичній роботі. Гносеологічна функція розкриває суть пізнавальної діяльності й закони, на основі яких вона здійснюється. Знання законів і законо­мірностей пізнавальної діяльності допомагає цілеспрямовано діяти в реальних ситуаціях, планувати кінцевий результат, а процес, скажі­мо, розслідування злочинів зробити більш творчим, доцільним, керо­ваним. Методологічна функція діалектики як теорії пізнання полягає в орієнтації людей в їх предметно-змінювальній (перетворювальній) діяльності. Будь-який суб'єкт у пізнавальній діяльності так чи інакше перетворює, змінює дійсність: інженер конструює новий прилад, слідчий розкриває злочин, лікар лікує хворого, селянин обробляє землю тощо. Грунтуючись на законах діалектики, суб'єкт створює прийоми й засоби для пізнання та діяльності в конкретній галузі знання, які є для цієї галузі окремою методологією. У широкому розумінні методологія — це система ідей і вчень про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання. Методо­логія криміналістики репрезентується вченням про методи пізнання під час розслідування злочинів. Криміналістичний метод відображає об'єктивні закономірності, принципи, прийоми, способи, за допомогою яких визначають на­прямки теоретичного та практичного дослідження джерел криміна­лістичної інформації у процесі розслідування злочинів. Філософською основою криміналістики є діалектична логіка, на базі якої розробляють методи криміналістики, створюють окремі теорії, що обгрунтовують ці методи і вказують шляхи їх запровад­ження у практику криміналістичного дослідження як пізнавальної діяльності. Важко переоцінити методологічне значення для кримі­налістики положень формальної логіки — науки про форми мислен­ня, закони, прийоми та операції якої належать до діалектичної логі­ки, є складовою загального методу пізнання. Найістотніше вони впливають на формування та практичне застосування прийомів кри­міналістичної тактики, зокрема методів організації та планування розслідування злочинів. Криміналістика використовує логічні зако­ни тотожності, суперечності та виключення третього й такі прийоми логічного пізнання, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, гіпотеза, узагальнення, систематизація, класифікація, а також різні форми абстрактного мислення. Широко використовують у сучасному науковому пізнанні, у тому числі й у криміналістиці, системно-структурний метод — спосіб пізнання та індивідуалізації (розпізнання) об'єкта дослідження на основі опису його структурних ознак. Суть цього методу полягає в тому, що об'єкт досліджується як елемент певної системи, що перебу­ває в різноманітних і численних структурних зв'язках, які також все­бічно досліджуються. Спеціальні методи криміналістики є системно-структурними, адже кожний з них визначає процедуру прийомів та технічних засобів дослідження конкретного виду об'єктів. Застосову­ють спеціальні методи переважно в експертній практиці, а також для ідентифікації об'єктів пам'яті (уявних образів). Першим з криміналістів до діалектики як теорії пізнання звернув­ся професор С. Потапов. Він писав, що діалектика ставить перед на­уковим дослідженням завдання: як зрозуміти та відобразити дійс­ність — реальний предмет у його реальних відношеннях. Висловивши загалом правильне теоретичне положення, С. Пота­пов звів методологію науки до методу ідентифікації як методології криміналістики. Звичайно, ця концепція зазнала критичного аналізу, бо методологію науки не можна замикати на одному окремому ме­тоді, яким є ідентифікація. Метою методології є дослідження й аналіз методів і засобів, за допомогою яких пізнають об'єктивну реальність як на теоретичному, так і на емпіричному рівні. Вузьке й однобічне розуміння криміналістичної методології піддав серйозній критиці дослідник Р. Бєлкін [2], який запропонував власне визначення понят­тя загальної теорії криміналістики. Він довів, що методологія кримі­налістики є системою принципів, теоретичних концепцій, категорій і понять, методів і зв'язків, які застосовуються в ній. До її складу вхо­дять учення про механізм злочину, закономірності збирання, дослід­ження, оцінювання та використання доказів, а також окремі (част­кові) теорії (такі як криміналістична ідентифікація, вчення про ме­ханізм слідоутворення, спосіб учинення злочину тощо).  
» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz