onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:40
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

Приватна нотаріальна діяльність

Закон України "Про нотаріат", що був прийнятий у 1993 р., змінив організаційну структуру побудови нотаріату в Україні. Основним про­гресивним положенням Закону було створення інституту приватного нотаріату. Це поклало початок нотаріальної реформи, мета якої поля­гала у створенні нотаріату, адекватного ринковій економіці демокра­тичної держави. З часу прийняття зазначеного Закону у правовому житті суспіль­ства з'явився новий суб'єкт нотаріальної діяльності — приватно прак­тикуючий нотаріус. Приватний нотаріус здійснює діяльність від імені держави, що делегує йому спеціальні повноваження і наділяє його відповідними правами та обов'язками. Приватний нотаріус не перебу­ває у штаті державного апарату, а організовує свою діяльність само­стійно. Для того щоб стати приватним нотаріусом, необхідно одержати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю і зареєст­рувати приватну нотаріальну діяльність в установленому законом порядку. Згідно із ст. 24 Закону приватну нотаріальну діяльність реєструють Головне управління Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, управління юстиції областей, міст Києва і Севастополя на підставі Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності [21]. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності почалася з часу вве­дення в дію Закону України "Про нотаріат" — 1 січня 1994 р. Посвід­чення про реєстрацію цієї діяльності видавалися відповідними управ­ліннями юстиції у 15-денний строк з дня надходження заяви від заін­тересованої особи. Відмовляти у реєстрації приватної нотаріальної діяльності заборонялося. Згідно з Указом Президента України "Про врегулювання діяль­ності нотаріату в Україні", який набрав чинності з 1 жовтня 1998 р., кількість приватних нотаріусів у межах нотаріального округу визна­чає Міністерство юстиції України залежно від чисельності населення в окрузі, на підставі аналізу статистичних даних про діяльність нота­ріусів у різних регіонах України. Якщо Міністерство юстиції України встановило для конкретного нотаріального округу певну кількість приватних нотаріусів (а така кількість або й більше вже зареєстрова­на), управління юстиції має право відмовити заінтересованій особі в реєстрації приватної нотаріальної діяльності. У разі позитивного вирішення питання про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності управління юстиції у 15-денний строк з момен­ту одержання заяви про реєстрацію такої діяльності видає реєстрацій­не посвідчення. Про видане реєстраційне посвідчення управління юс­тиції повідомляє податкову інспекцію за місцем розміщення робочого місця нотаріуса. У реєстраційному посвідченні приватної нотаріальної діяльності зазначаються прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, територія діяль­ності приватного нотаріуса (нотаріальний округ) і адреса розміщення його робочого місця. Нотаріальний округ визначає управління юстиції за заявою нота­ріуса відповідно до адміністративно-територіального поділу України. У містах, що мають районний поділ, округом діяльності нотаріуса є територія відповідного міста, де повинно розміщуватись робоче місце нотаріуса. У разі зміни адреси робочого місця нотаріус зобов'язаний у п'ятиденний строк повідомити про це орган юстиції для внесення змін у реєстраційне посвідчення щодо адреси робочого місця, а управлін­ня юстиції повідомляє про ці зміни податкову інспекцію. Після отримання реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов'язаний у тримісячний строк розпочати нотаріальну діяльність. Якщо він порушить цей строк, за рішенням управління юстиції вида­не йому реєстраційне посвідчення може бути анульоване. На підставі реєстраційного посвідчення нотаріус виготовляє пе­чатку із зображенням Державного герба України (відповідно до Ука­зу Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Ук­раїни" [15]), зазначенням посади, свого прізвища, імені та по батькові, а також нотаріального округу і відкриває розрахунковий та інші ра­хунки в установах банку. На відміну від державного приватний нотаріус несе особисту відповідальність за заподіяну шкоду. Шкоду, яку може заподіяти особі приватний нотаріус внаслідок власних незаконних дій або не­дбалості, він відшкодовує в повному розмірі. Згідно зі ст. 28 Закону для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди протягом тримісячного строку, встановленого ст. 24 Закону, приватний нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування до­говір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу в розмірі стократної мінімальної заробітної плати. У разі витрачення коштів на відшкодування заподія­ної шкоди приватний нотаріус зобов'язаний протягом одного року по­повнити страхову заставу до встановленого розміру. Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку. Приватний нотаріус зобов'язаний повідомити управління юстиції про те, що має намір припинити виконання своїх обов'язків на строк понад тиждень, оскільки управління юстиції здійснює контроль за за­конністю виконання приватними нотаріусами їхніх обов'язків. Замі­щення приватного нотаріуса можливе тоді, коли він має намір тимча­сово, на строк понад тиждень, припинити виконання своїх обов'язків. Приватний нотаріус може укласти угоду з іншим приватним нотаріу­сом про його заміщення. Про укладення такої угоди він зобов'язаний повідомити управління юстиції. Заміщення приватного нотаріуса оз­начає можливість виконання обов'язків одного приватного нотаріуса іншим із цього самого нотаріального округу на підставі укладеної угоди чи наказу управління юстиції. При цьому нотаріус, якого замі­щують, не має права виконувати службові обов'язки на встановлений строк заміщення. Припинення приватної нотаріальної діяльності регулює ст. 30 Закону. Із припиненням приватної нотаріальної діяльності реєстрацій­не посвідчення приватного нотаріуса анулюється і особа перестає ним бути. У ч. 1 ст. 30 Закону зазначено перелік випадків, коли приватна нотаріальна діяльність припиняється. Цей перелік вичерпний і не підлягає розширеному тлумаченню. Приватна нотаріальна діяльність припиняється в таких випадках:
•   за поданням приватним нотаріусом письмового клопотання про припинення своєї діяльності;  
•   у разі анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
•   коли приватний нотаріус не уклав угоду службового страхуван­ня або не вніс страхову заставу для забезпечення відшкодування шкоди, що передбачається ст. 28 Закону, або не поповнив страхо­ву заставу до встановленого розміру;
•   якщо приватний нотаріус без поважних причин не виконує своїх обов'язків протягом двох місяців і не повідомив про це управлін­ня юстиції;
•   у разі невідповідності приватного нотаріуса обійманій посаді або виконуваній роботі через стан здоров'я, що на тривалий час пере­шкоджає нотаріальній діяльності. Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, у місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинених ним нотаріальних дій, до державного нотаріального архіву. Законодав­ство містить також положення про призупинення приватної нотаріаль­ної діяльності. Таке можливе лише у разі припинення права власності чи права користування приміщенням, яке є робочим місцем приватно­го нотаріуса. Призупинити нотаріальну діяльність може особисто но­таріус, який подає відповідну заяву до управління юстиції не пізніше одного тижня після закінчення прав на приміщення, або управління юстиції за наявності таких відомостей. Нотаріальна діяльність вва­жається відновленою з моменту внесення відповідних змін до реєстра­ційного посвідчення щодо нової адреси робочого місця приватного но­таріуса. Контроль за законністю виконання приватними нотаріусами їхніх обов'язків здійснюється відповідними управліннями юстиції. Згідно із ст. 31 Закону за вчинення нотаріальних дій приватні нота­ріуси справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом і громадянином або посадовою особою. З набранням чинності Указу Президента України "Про впорядку­вання справлення плати за вчинення нотаріальних дій" [16] розмір плати за вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом не може бути менший від розміру ставок державного мита, яке справляється державним нотаріусом за аналогічні нотаріальні дії. Гроші, які при­ватний нотаріус одержує за вчинення нотаріальних дій, є його дохо­дом. Але відповідно до вимог Указу Президента "Про врегулювання діяльності нотаріату в України" [15] діяльність приватного нотаріуса не може бути визнана підприємницькою, що спрямована на одержан­ня прибутку. З доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством. Приватний нотаріус має право відкрити контору, укладати цивіль­но-правові та трудові договори, а також відкривати розрахункові та інші рахунки в установах банку.
» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz