onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:25
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Цивільного процесуального кодексу України такі зміни: 1. Статтю 5 викласти у такій редакції:
"Стаття 5. Порушення цивільної справи в суді Суд приступає до розгляду цивільної справи: 1)   за заявою особи, яка звертається за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів; 2)   за заявою прокурора та інших осіб, які вправі у випадках, пе­редбачених законом, звертатися до суду на захист прав та свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадсь­ких інтересів. У справах позовного провадження подаються позовні заяви, у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і в справах окремого провадження — скарги і заяви". 2.  Статтю 15 викласти у такій редакції: "Стаття 15. З'ясування судом обставин справи на засадах змагаль­ності Обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах зма­гальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведен­ня перед судом їх переконливості. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює не­обхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин спра­ви: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'яз­ки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуаль­них дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, передбачених цим Кодексом. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і прийнятті рішення суд є незалежним від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб". 3.  Доповнити статтею 151 такого змісту: "Стаття 151. Межі судового розгляду Суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, зазначених в статті 5 цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які бе­руть участь у справі, доказів. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряд­жається своїми вимогами на свій розсуд, не порушуючи при цьому прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Таким правом користуються і особи (за винятком недієздатних і обмежено дієздат­них), в інтересах яких заявлені вимоги". 4.  Статтю 16 викласти у такій редакції: "Стаття 16. Склад суду Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції здійснюється в складі трьох суддів або суддею одноособово. Розгляд справ у апеляційній інстанції здійснюється судом у складі трьох суддів, головуючий з яких визначається в установленому за­коном порядку. Розгляд справ у касаційній інстанції здійснюється не менше як трьома суддями судової палати Верховного Суду України чи коле­гією суддів судової палати Верховного Суду України у випадках, визначених цим Кодексом. При перегляді рішення або ухвали за нововиявленими обстави­нами суд діє в тому ж кількісному складі, в якому їх було ухвалено, якщо інше не передбачено цим Кодексом". 5.  Статтю 17 викласти у такій редакції: "Стаття 17. Порядок вирішення питань судом Усі питання, що виникають при розгляді справи, вирішуються суддями більшістю голосів, а при одноособовому розгляді справи — суддею. При вирішенні кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім. Суддя, не згодний з рішенням більшості, може письмово виклас­ти окрему думку. Окрема думка приєднується до справи, але в судо­вому засіданні не оголошується. Справа з окремою думкою судді, викладеною під час розгляду справи в місцевому суді або в апеляційному суді в першій інстанції, надсилається відповідно голові суду апеляційної або касаційної інстанції після закінчення місячного строку, якщо рішення у справі не було оскаржено або на нього не було внесено окреме подання. Про справу з окремою думкою члена відповідної судової палати в апеляційних судах або Верховного Суду України доповідають в той самий строк голові відповідного апеляційного суду чи Голові Верховного Суду України. Справа з окремою думкою голови апеляційного суду в той самий строк надсилається Голові Верховного Суду України". 6.  Статтю 21 викласти у такій редакції: " Стаття 21. Заборона повторної участі судді в розгляді справи Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може розглядати цю ж справу в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також брати участь у її новому розгляді у першій інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може розглядати цю ж справу в суді касаційної чи пер­шої інстанції, а також не може брати участь у новому розгляді спра­ви після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді касаційної інстанції, не може розглядати цю ж справу в суді першої чи апеля­ційної інстанції". 7.  Статтю 22 викласти у такій редакції: "Стаття 22. Порядок вирішення заявленого відводу У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заяв­лено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується судом, який розглядає справу, в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали". 8.  Статтю 23 викласти у такій редакції: "Стаття 23. Наслідки задоволення заяви про відвід У разі відводу судді, яким справа розглядається одноособово, справа розглядається в тому ж суді іншим суддею. У разі відводу судді або всього складу суду, яким справа розгля­дається у складі трьох суддів, справа розглядається в тому ж суді в складі трьох суддів суддями, які не відведені у справі. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 21 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Ко­дексом". 9.  У статті 25: у назві слова "товариським і" виключити; у частині першій слова "товариськими і" та "Положенням про товариські суди і" виключити. 10.  Частину другу статті 41 доповнити реченням такого змісту: "Свідок має право відмовитися від надання свідчень в установлених законом випадках". 11.  Статтю 98 викласти у такій редакції: "Стаття 98. Особи, які беруть участь у справі Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, прокурор, органи держав­ної влади та місцевого самоврядування у передбачених цим Кодек­сом випадках, особи, які за законом діють на захист прав і свобод інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження та справах, що виникають з адміністратив­но-правових відносин". 12.   У статті 115 виключити слова "товариський чи". 13.   Главу 13 виключити. 14.   Назву глави 14 викласти у такій редакції: "Глава 14. УЧАСТЬ У ПРОЦЕСІ ПРОКУРОРА, ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУ­ВАННЯ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗА ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗА­ХИЩАТИ ПРАВА І СВОБОДИ ІНШИХ ОСІБ" 15.  Статтю 121 викласти у такій редакції: "Стаття 121. Завдання та форми участі У випадках, передбачених законом, прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи мо­жуть звертатися до суду із заявами на захист прав і свобод інших осіб. Прокурор, органи державної влади та органи місцевого самовря­дування можуть бути залучені судом до участі у справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення покладених на них обов'язків. Участь прокурора, зазна­чених органів у процесі для надання висновків у справі є обов'язко­вою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне". 16.  Статтю 122 викласти у такій редакції: "Стаття 122. Процесуальні права прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким законом нада­но право захищати права і свободи інших осіб Зазначені в статті 121 цього Кодексу органи та інші особи, що порушують справу в суді в інтересах інших осіб, користуються про­цесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права на укладення мирової угоди. Відмова зазначених органів й інших осіб від поданої заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав та свобод якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи для вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, то суд залишає заяву без розгляду". 17.  У статті 123: у назві слово "міжобласному" виключити; частину четверту викласти в такій редакції: "Підсудність справ у першої інстанції, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, на особливо режимних об'єктах, розташованих на території України, визначається Верховним Судом України". 18.  У назві й частині другій статті 124 слова "міжобласний суд" виключити. 19.   Пункт 5 частини другої статті 136 виключити. 20.   У пункті 11 статті 143 слова "або товариського" виключити. 21.   Статтю 161 виключити. 22.   У статті 178 слова "чи товариського" виключити. 23.   Статтю 192 виключити. 24.   У статті 194: частину четверту викласти у такій редакції: "Прокурор, уповноважені органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особи, яким законом надано право захищати права і свободи інших осіб, виступають у судових дебатах першими"; у частині п'ятій слова "Органи державного управління" заміни­ти словами "Органи державної влади та органи місцевого самовря­дування"; частину шосту і сьому виключити. 25.  Главу 21 викласти у такій редакції: "Глава 21. ФІКСУВАННЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ ТА ПРО­ТОКОЛИ Стаття 198. Фіксування судового процесу Судом здійснюється повне фіксування судового процесу техніч­ними засобами. Про кожне судове засідання, а також про кожну окрему процесу­альну дію, вчинену поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол. У протоколі судового засідання відображаються всі істотні мо­менти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії. У протоколі зазначаються: 1)  рік, місяць, число і місце судового засідання; 2)  час початку судового засідання або проведення окремої проце­суальної дії; 3)  назва суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання, прокурора; 4)  справа, що розглядається, повна і точна назва сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5)  відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, представ­ників, адвокатів, експертів, спеціалістів, перекладачів або їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судових повісток; 6)   відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які бе­руть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7)   усі розпорядження головуючого та ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, а також відомості про оголошення ух­вал, постановлених у нарадчій кімнаті, дані про застосування тех­нічних засобів фіксування судового процесу; 8)   заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, хід їх обговорення; 9)   основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на постав­лені йому додаткові запитання; пояснення спеціалістів та роз'яснен­ня висновків прокурора або органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, залучених для цього до справи;   10)  подані в судовому засіданні докази, звуко- і відеозаписи, хід дослідження доказів, а у разі, якщо докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів, звуко- і відеозаписів; 11)  зміст судових дебатів; 12)  відомості про оголошення рішення, ухвали; 13)  роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, змісту рішення, ухвали, порядку і строку їх оскарження, пра­ва та порядку подачі заяви про виготовлення обгрунтування вис­новків суду, а також права на ознайомлення з протоколом судового засідання та подачу на нього зауважень; 14)        час закінчення судового засідання в даній справі. Стаття 199. Порядок складання і оформлення протоколів Протоколи складає секретар у судовому засіданні або при вчи- ненні окремої процесуальної дії поза засіданням. Протоколи викладаються письмово. Протокол повинен бути оформлений в строк не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання, а протоколи про окремі проце­суальні дії — не пізніше наступного дня після їх проведення. У виняткових випадках по особливо складних справах складен­ня та підписання протоколу може бути здійснено в строк не пізніше десяти днів після закінчення судового засідання. Стаття 200. Зауваження на протокол судового засідання та їх роз­гляд Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неправильностей або неповноти змісту. Стаття 201. Розгляд зауважень на протокол Головуючий розглядає зауваження на протокол і в разі згоди із зауваженнями посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце прове­дення судового засідання. Розглянувши зауваження, суд постанов­ляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду. Зауваження на протокол повинні бути розглянуті не пізніше п'я­ти днів з дня їх подання. Зауваження на протокол приєднуються до справи, в тому числі, коли їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого". 26.  Доповнити Кодекс статтею 2021 такого змісту: "Стаття 2021. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення При ухваленні рішення суд приймає рішення щодо: 1)   наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; 2)   наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження; 3)   правовідносин, зумовлених встановленими фактами; 4)   правової норми, яка регулює ці правовідносини; 5)   задоволення позову чи відмови в його задоволенні; 6)   розподілу судових витрат між сторонами; 7)   наявності підстав для негайного виконання судового рішення; 8)   наявності підстав для скасування заходів щодо забезпечення позову". 27.  Статтю 203 викласти у такій редакції: "Стаття 203. Зміст рішення У рішенні суду зазначаються: 1)   час та місце його постановлення; 2)   назва суду, що його ухвалив; 3)   прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання; 4)   сторони та інші особи, які брали участь у справі; 5)   вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений вик­лад пояснень інших осіб, які брали участь у справі; 6)   встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини; 7)   наявність порушення прав і свобод, за захистом яких спрямо­ване звернення до суду, чи невиконання зобов'язань або інші підста­ви щодо задоволення вимог; 8)   назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за яки­ми вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керу­вався; 9)   висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення. За письмовою заявою, що подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі, суд у десятиденний строк з дня заявлення вимоги обгрунто-вує висновки суду в окремому процесуальному документі, оформле­ному відповідно до вимог цієї статті". 28.   Частину четверту статті 209 виключити. 29.   Пункт 6 статті 227 виключити. 30.   Статтю 231 викласти у такій редакції: "Стаття 231. Умови набрання чинності рішенням суду Рішення суду, якщо воно не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження або на апеляцій­не подання. У разі подання апеляційної скарги рішення суду наби­рає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції. Після набрання рішенням чинності сторони та треті особи з са­мостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть заяв­ляти в суді ті ж позовні вимоги з тих же підстав, а також оспорюва­ти в іншому суді вже встановлені судом факти. У випадках, коли справу розглянуто за заявою осіб, визначених пунктом другим частини першої статті 5 цього Кодексу, рішення суду, що набрало чинності, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання чинності рішенням, яким з відповідача стя­гуються періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначення розміру платежів, їх тривалість чи припинення, то кож­на сторона вправі шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Рішення, які не підлягають апеляційному оскарженню, набира­ють чинності негайно після їх проголошення". 31. Статтю 240 виключити. 32.  У частині другій статті 248 слово "касаційному" замінити сло- вом "апеляційному", а друге речення — виключити. 33.  Розділ IV викласти у такій редакції: "Розділ IV. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ Глава 40. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ Стаття 289. Суди апеляційної інстанції Судами апеляційної інстанції є суди, визначені Законом України "Про судоустрій України". Стаття 290. Право апеляційного оскарження Сторони, а також інші особи та прокурор, які брали участь у роз­гляді справи, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішен­ня суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному по­рядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених цим Кодек­сом. Апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції подається і розглядається у тому ж порядку, що і апеляційна скарга, подання на рішення суду. Стаття 291. Ухвали, на які можуть бути подані скарги, подання Сторони чи інші особи, якщо вони брали участь у розгляді спра­ви, мають право протягом п'ятнадцяти днів після оголошення ухва­ли суду першої інстанції подати до суду апеляційної інстанції скаргу на ухвалу, а прокурор, який брав участь у розгляді справи, — апеля­ційне подання, у випадках: 1)   якщо постановлені ухвали перешкоджають подальшому про­вадженню справи; 2)   у випадках, передбачених статтями 39, 81, 83, 89, 132, 136, 157, 213, 214, 215, 223, 347, 350, 351, 353, 354, 355, 421 цього Кодексу. Заперечення проти ухвал, що не підлягають оскарженню, можна включити до апеляційної скарги або апеляційного подання на рішен­ня суду. Стаття 292. Строки апеляційного оскарження Апеляційні скарги, апеляційне подання прокурора на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з на­ступного дня після проголошення рішення. Якщо в справі ухвалено додаткове рішення, зазначене в частині першій цієї статті, то строк на апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після його проголошення. Скарги, подання на ухвали суду першої інстанції подаються про­тягом п'ятнадцяти днів з наступного дня після їх ухвалення. Скарги, подання, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що по-становлюється ухвала. Стаття 293. Форма і зміст апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора Апеляційна скарга, апеляційне подання прокурора викладається чітким машинописним текстом. В апеляційній скарзі, апеляційному поданні прокурора зазна­чається: 1)  назва суду, до якого подається скарга, апеляційне подання про­курора; 2)  особа, яка подає скаргу, подання, її місце проживання або зна­ходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку; 3)  повна і точна назва інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку; 4)  посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі ос­карження; 5)  обгрунтування апеляційної скарги, апеляційного подання про­курора: у чому полягає неправильність рішення (ухвали) суду, об­ставини справи та закон, якими спростовується рішення; нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи і заперечен­ня проти доказів, коли суд першої інстанції необгрунтовано відмо­вив у їх прийнятті або коли неможливість їх подання раніше зумов­лена поважними причинами; перелік з використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції; 6)  прохання особи, яка подає скаргу, чи клопотання прокурора; 7)  перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, апеля­ційного подання прокурора. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її пред­ставником; апеляційне подання прокурора — прокурором, що його подав.   До апеляційної скарги, поданої представником, додається дові­реність або інший документ, що посвідчує повноваження представ­ника, якщо в справі немає такого документа. До апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора додають­ся їх копії з додатковими матеріалами у кількості примірників відпо­відно до числа осіб, які брали участь у справі.

Президент України                                                          Л. КУЧМА
м. Київ 21 червня 2001 року
N 2540-Ш
» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz