onli-films.at.ua
Среда, 21.08.2019, 15:09
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ

Радянський досвід організаційного забезпечення судової діяль­ності через Міністерство юстиції України та його органи на місцях свідчив про наявність у них ефективних важелів впливу на правосуддя через фінансові, кадрові, організаційні питання, пи­тання матеріально-технічного забезпечення судів і вимагав карди­нальних змін у взаємовідносинах між судами і органами юстиції. Усунення органів юстиції від забезпечення судової діяльності вима­гала і та обставина, що за роки незалежності України Міністерство юстиції, як центральний орган виконавчої влади, є представником держави в судах та виступає як відповідач з окремих категорій справ: при оскарженні дій державної виконавчої служби, пов'язаних з неналежним виконанням судових рішень, оскарженні рішень орга­нів юстиції при реєстрації об'єднань громадян і здійснення контро­лю за їх діяльністю та інші. Наявність повноважень органів юстиції по забезпеченню судової діяльності породжувало небезпідставні сумніви щодо можливості здійснення об'єктивного і неупередженого правосуддя, особливо по справах, де відповідачем є юридичне ві­домство. Реалізацією конституційних засад поділу державної влади на за­конодавчу, виконавчу і судову та з метою забезпечення здійснення правосуддя на засадах рівності сторін, незалежності та неупередже­ності судів стало створення Державної судової адміністрації, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Основним завданням Державної судової адміністрації є організа­ційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи, крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих су­дів, організаційне забезпечення діяльності яких покладено на апа­рати цих судів. Державна судова адміністрація і її територіальні управління (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі) створені відповідно до закону Указом Президента України від 29 серпня 2002 р. Положення про Державну судову адміністрацію зат­верджено Указом Президента України від 3 березня 2003 р. До повноважень Державної судової адміністрації віднесено:
1)  забезпечення належних умов діяльності судів загальної юрис­дикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського само­врядування, Академії суддів України;
2)  вивчення практики організації діяльності судів, розроблення і внесення у встановленому порядку пропозицій щодо її вдосконалення;  
3)  вивчення кадрових питань апарату судів, прогнозування необ­хідної потреби у спеціалістах, здійснення через Міністерство юстиції України та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеці­алістів;
4)  ведення статистичного і персонального обліку даних про кад­ри судів, підготовка матеріалів для призначення, обрання та звіль­нення суддів, участь у формуванні резерву на посади суддів, голів і заступників голів судів;  
5)  забезпечення необхідних умов для підвищення кваліфікації суд­дів і працівників апарату судів, створення системи підвищення квалі­фікації;
6)  організація проходження навчальної практики в судових уста­новах і розроблення відповідних програм;  
7)  підготовка матеріалів для формування пропозицій щодо бюд­жету судів та здійснення заходів щодо їх фінансування;
8)  здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також апарату судів;
9)  забезпечення у взаємодії з органами суддівського самовряду­вання, судами та іншими правоохоронними органами незалежності, недоторканності і безпеки суддів;
10)  організація і фінансування будівництва і ремонту будинків та приміщень судів, а також забезпечення їх технічного оснащення;
11)  здійснення інших повноважень, визначених законом. Державна судова адміністрація здійснює свої повноваження від­повідно до Конституції та законів України, актів Президента Украї­ни, Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, рішень з'їзду суддів та Ради суддів України. Державну судову адміністрацію очолює Голова, який призначаєть­ся та звільняється з посади Президентом України за поданням прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Він може бути звільнений з посади за рекомендацією з'їзду суддів України. Залучення до вирішення кадрових питань у центральному органі виконавчої влади вищих органів суддівського самоврядування з од­ного боку є компромісним варіантом вирішення проблеми поділу і самостійності влад, з другого — це додаткова гарантія керівника Державної судової адміністрації, на якого покладене повне фінансо­ве забезпечення і створення належних умов для функціонування ор­ганів судової влади, при можливому конфлікті з інтересами органів виконавчої влади, до системи яких віднесено державну судову адмі­ністрацію. Голова Державної судової адміністрації керує діяльністю свого відомства, несе персональну відповідальність за виконання покладе­них на неї завдань, вирішує кадрові питання щодо працівників Дер­жавної судової адміністрації відповідно до закону, встановлює їм по­садові оклади, присвоює ранги державним службовцям, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до зако­нодавства. Про діяльність Державної судової адміністрації її голова інфор­мує Раду суддів України. В Державній судовій адміністрації утворюється колегія у складі голови, його заступників, інших керівних працівників, представни­ків наукових установ та інших організацій. Члени колегії затверджу­ються та увільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням голови Державної судової адміністрації. Державна судова адміністрація здійснює свої повноваження без­посередньо та через свої територіальні органи — територіальні уп­равління державної судової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. У структурі Державної судової адміністрації утворюється структурний підрозділ по управ­лінню організаційним забезпеченням військових судів. З урахуванням спеціального статусу начальника територіального управління Державної судової адміністрації він призначається на по­саду і звільняється з посади головою Державної судової адміністра­ції за погодженням з Радою суддів України. Територіальні управлін­ня підконтрольні, окрім Державної судової адміністрації, відповід­ним конференціям суддів та радам суддів. Органи суддівського самоврядування не менш як раз на рік заслуховують інформацію про роботу управління державної судової адміністрації щодо стану за­безпечення діяльності судів. При державній судовій адміністрації функціонує Академія суддів України, яка є державним вищим навчальним закладом, що здій­снює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів. Статус Академії суддів України затвер­джується головою Державної судової адміністрації та Головою Вер­ховного Суду України за погодженням з Радою суддів України. Безпосередньо організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату (завідуючий секретаріа­том). Працівники апарату суду мають статус державних службовців. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лю­того 2003 р. до першої категорії посад державних службовців відне­сені посади керівника апарату Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів; до другої — посади радників, помічників ке­рівників Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, начальників вказаних судових установ управлінь та інших самостій­них структурних підрозділів; до третьої — посади помічників суддів, головних консультантів, старших консультантів та деякі інші посади у Верховному Суді України, у вищому спеціалізованому та апеляцій­ному суді України; до четвертої, п'ятої та шостої — посади консуль­тантів, спеціалістів, секретарів судової палати, секретарів судового засідання, судових розпорядників та інші посади у Верховному Суді України, вищих спеціалізованих, апеляційних та місцевих судах згід­но з переліком, який наведений у вказаному Розпорядженні Уряду України. За умовами оплати праці, матеріально-побутового, медич­ного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій служ­бовців апарату вищого, центральних або місцевих органів виконав­чої влади. Законодавством про судоустрій передбачено створення в судах служби судових розпорядників. Вони мають забезпечувати додер­жання особами, які перебувають в судах, встановлених правил та ви­конання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу покладено на судову міліцію, повноваження якої мають визначатися законом.
» Поиск
» Статистика

18.206.15.215

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz