onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:42
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

створення єдиної судової системи — реалізація вимог конституції україни

Важливим результатом реалізації пакету законодавчих актів про внесення змін до діючого законодавства, прийнятого в червні 2001 р., є створення в Україні єдиної системи судів загальної юрисдикції. Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України судочинство має здійснюватися Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції. Повноваження Конституційного Суду України визна­чені у ст. 150 Конституції України. Саме він як єдиний орган кон­ституційної юрисдикції вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України й офіційно тлумачить Конституцію України та закони України. Створений у 1996 р. Конституційний Суд України став реальним важелем політичної стабільності в суспільстві, надзвичайно важли­вим інструментом стримувань і противаг у системі здійснення дер­жавної влади, надійним гарантом найвищої юридичної сили Кон­ституції України як Основного Закону держави на всій її території, гарантом захисту прав і свобод людини й громадянина. Поряд з Конституційним Судом в Україні діяла система загаль­них судів України у складі районних (міських), міжрайонних (окруж­них), військових судів гарнізонів, Верховного суду Автономної Рес­публіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, військових судів регіонів і Верховного Суду України. До їх відання відносились:
•     розгляд і вирішення в судових засіданнях цивільних справ щодо спорів, які стосуються прав та інтересів громадян, державних підприємств, установ, організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій;  
•     розгляд у судових засіданнях кримінальних справ і застосуван­ня встановлених законом мір покарання до осіб, винних у скоєнні злочину, або виправдання невинних. Суди загальної юрисдикції розглядали справи про адміністративні правопорушення, вирішували питання, пов'язані з виконанням су­дових рішень, ухвал, постанов і вироків. Крім судів загальної юрисдикції, в Україні діяла система арбіт­ражних судів у складі обласних арбітражних судів і Вищого арбіт­ражного суду, які здійснювали правосуддя в господарських відноси­нах, вирішували всі господарські спори, що виникають між юридич­ними особами, державними та іншими органами. Реформувавшись із державних арбітражів в арбітражні суди на підставі закону України "Про арбітражні суди" від 4 червня 1991 р., вони продовжували діяти в режимі арбітрування і на засадах, дале­ких від судового органу. Як складова органів управління система тепер уже арбітражних судів зберегла методи, характерні для ко­мандно-адміністративної системи. Вирішальне слово для прийняття рішення в господарському спорі залишалося за керівниками судів. їм належало право одноособово скасувати або змінити рішення ар­бітра у справі, поставити питання про перегляд судового рішення президією чи Пленумом Вищого арбітражного суду. Керівники Ви­щого арбітражного суду, маючи повноваження підбирати і розстав­ляти кадри, права дисциплінарного провадження щодо суддів та здійснюючи фінансове й матеріально-технічне забезпечення діяль­ності судів нижчого рівня, — займали домінуюче становище у сис­темі арбітражних судів. Конституція України визначила єдину судову систему в Україні, яка має будуватися за принципами територіальності й спеціалізації. Пакет змін до чинного законодавства передбачив систему загаль­них судів України у складі місцевих, апеляційних, вищих спеціалізо­ваних судів і Верховного Суду України. Останній має бути найви­щим судовим органом у системі загальних судів і забезпечувати од­накове застосування законодавства, здійснюючи перевірку судових справ у касаційному порядку й надаючи рекомендаційні роз'яснен­ня судам щодо застосування чинного законодавства. Зроблено важливий крок до реформування системи арбітражних судів, визначених як спеціалізовані господарські суди. Районні (міські) суди, військові суди гарнізонів, арбітражні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя набрали статусу місцевих судів, які здійснюють судочинство у спра­вах, віднесених до їх підсудності процесуальним законом. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди набули статусу апеляційних судів, які розглядають окремі справи у першій інстанції, перевіряють в апеля­ційному порядку справи, розглянуті в першій інстанції місцевими судами. У системі спеціалізованих господарських судів передбачено ство­рення семи регіональних апеляційних господарських судів. Указом Президента України від 11 липня 2001 р. визначено кількість суддів у кожному апеляційному господарському суді, а також зазначена те­риторія, на яку поширюються повноваження кожного із судів. Вищий арбітражний суд набув статусу Вищого господарського суду і касаційної інстанції в системі спеціалізованих господарських судів. Змінами до Закону України "Про судоустрій" передбачено ство­рення системи спеціалізованих адміністративних судів, а як перший крок визнано необхідним утворити Вищий адміністративний суд, який би був касаційною інстанцією в адміністративних справах, роз­глянутих місцевими й апеляційними судами. Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції набув повноважень перегляду в касацій­ному порядку рішення судів загальної юрисдикції та за нововиявле-ними обставинами, а також розглядає справи, віднесені до його ком­петенції Конституцією України та законами України. Зокрема, Верховний Суд України наділений повноваженнями пе­ревіряти в касаційному порядку господарські справи — після рішен­ня Вищого господарського суду за умови їх оскарження з мотивів застосування судом закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України; у разі їх невідповідності рішен­ням Верховного Суду України з питань застосування норм матері­ального права, у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта в аналогічних справах, а також у випадках визнання судового рішення міжнародною судовою уста­новою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України. Попередній розгляд господарської справи, щодо якої є рішення Вищого господарського суду, здійснюється колегією суддів Верхов­ного Суду України у складі не менше п'яти суддів, які правоможні прийняти справу до провадження й передати її на розгляд у складі двох колегій суддів Верховного Суду України або відмовити в пере­гляді справи через відсутність законних підстав. За вищими спеціалізованими судами залишено право давати су­дам спеціалізованої юрисдикції рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства. Верховний Суд України має повноваження давати роз'яснення судам загальної юрисдикції у питаннях застосування законодавства, що виникають під час розгляду справ. Його рекомендаційні роз'яс­нення можуть зачіпати і практику застосування законодавства спе­ціалізованими судами. При цьому в разі суперечності між роз'яснен­нями президій вищих спеціалізованих судів і Пленуму Верховного Суду України — верховенство визнається за останнім. Цим також забезпечується виконання завдань Верховного Суду України щодо однакового застосування законодавства судами загальної юрис­дикції.
» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz