onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:12
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

СУДОВО-ДОСЛІДНА ФОТОГРАФІЯ

Судово-дослідна фотографія — це сукупність засобів криміналі­стичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових до­казів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати за допомогою звичайної фотозйомки. До методів судово-дослідної фотографії належать мікроскопічні, вимірювальні, зміни контрастів, кольороподільні, радіографічні, го­лографічні, електрографічні, термографічні, дифузійні та ін. У до­слідній фотографії часто технічний засіб, який застосовують, і мето­дика його застосування дають назву методу, однак основним є спосіб фотографічного фіксування. Межа між суміжними поверхнями може бути чіткою, розмитою чи такою, що погано розрізнюється. За допомогою фотографічних ме­тодів дослідження можна змінювати яскравість суміжних поверхонь, робити межі між ними добре розрізнюваними та чіткими. У цьому, власне, і полягає суть дослідної фотографії — невидиме зробити ви­димим, а погано розрізнюване — чітким. Це досягається за допомо­гою названих спеціальних методів. За допомогою фотографічних методів зміни контрастів можна змінювати пороги контрастності (яскравості) між суміжними ділян­ками. Ці методи поділяють на фізичні, фотографічні та хімічні. До фізичних належить зйомка в косо спрямованому освітленні, розсіяно­му світлі, проникному (на просвіт), безтіньовому, методом "муару", а також зрушення та оконтурювання зображення. До методів фотографічної зміни контрастності (яскравості) нале­жать кольороподільний (розробник — Е. Буринський), кольоророзріз-нювальний — зйомка в різних ділянках спектра із застосуванням світлофільтрів, а також зйомка на матеріалах різної чутливості та контрастності. Наприклад, для репродукції застосовують фото­плівку "Мікрат-300". Хімічні методи збільшення контрастності полягають у спеціаль­ному обробленні негативного чи позитивного матеріалу. Для цього застосовують хімічні засоби, які називають послаблювачами та під­силювачами. Кольороподіл і кольоророзрізнювання — різні методи відновлен­ня невидимого та збільшення контрасту. Кольороподіл полягає в тому, що з досліджуваного документа ви­готовляють два контрастних негативи, суміщують їх і друкують два дублі-негативи. Цю процедуру повторюють доти, поки не буде до­сягнуто бажаного контрасту. У такий спосіб Е. Буринський відно­вив згаслі тексти на рукописах, що належать до епохи князювання Д. Донського. Метод кольороподілу широко застосовують також в археології та медицині. Д. Менделєєв назвав цей метод другим зо­ром людини, а Е. Буринський був удостоєний Великої золотої медалі ім. М. Ломоносова за наукове відкриття. Кольоророзрізнювання — зйомка в різних ділянках спектра — ви­тіснила трудомісткий метод Е. Буринського. її застосовують в екс­периментальних дослідженнях для відновлення залитих барвником текстів, розрізнення штрихів текстів, які мають близькі кольорові відтінки, котрі важко чи взагалі неможливо розрізнити. Наприклад, для того щоб прочитати залитий фіолетовим барвником текст, дос­татньо сфотографувати документ з фіолетовим світлофільтром, а щоб виявити порошинки та кіптяву навколо вогнепального ушкод­ження, залитого кров'ю, треба сфотографувати його з червоним світлофільтром або за допомогою ЕОП. Як зазначалося, у дослідній та польовій криміналістиці засто­совують ультрафіолетові, інфрачервоні та рентгенівські промені. Зйомка в них дає змогу виявити закриті барвниками, тонким шаром дерева чи паперу ознаки підчищення, травлення та змивання текстів, а також згаслі від часу тексти. Названі промені збуджують люмінес­ценцію, яку можна візуально спостерігати чи фотографувати і в та­кий спосіб диференціювати речовини. В ультрафіолетових променях розрізняють зйомку у відбитих променях і зйомку люмінесценції. Для зйомки у відбитих променях об'єкт освітлюють УФП (за до­помогою пристроїв ОЛД-41,"Таран", УК-1, кварцової лампи), а пе­ред об'єктивом фотоапарата розміщують світлофільтр УФС-1 або УФС-2. Під час фотографування люмінесценції світлофільтр УФС-1 розміщують перед джерелом УФП, а на об'єктив одягають світло­фільтр, який коригує тільки колір люмінесценції (наприклад, синьо-зелену чи оранжеву зону). В інфрачервоних променях так само розрізняють зйомку у відби­тих променях і зйомку люмінесценції. Для зйомки у відбитих променях об'єкт освітлюють звичайною лампою розжарювання, а на об'єктив фотоапарата встановлюють інфрачервоний світлофільтр ІЧС-1, червоні світлофільтри ЧС-14, ЧС-15. Зйомка інфрачервоної люмінесценції набагато складніша, бо потребує освітлення ІЧП певної зони об'єкта та повного відсікання ІЧП перед об'єктивом. Інфрачервона люмінесценція лежить за межа­ми видимого спектра, тому для її спостереження застосовують елек­тронно-оптичні перетворювачі, прилади нічного бачення. Рентгенівські промені мають велику проникну здатність. Вони не фіксуються оптичними об'єктивами, тому зйомку здійснюють без фотоапарата. Фотографують не об'єкт, а його тінь. Для цього джерело рентгенівських променів розміщують перед об'єктом, а за ним — рент­генівську плівку. Рентгенівські промені, проникаючи крізь об'єкт, створюють тіньове зображення його структури, яке й фіксується на плівці. Мікрозйомка — це фотографування об'єкта через мікроскоп. Зав­дяки цьому фіксується картина, яку можна спостерігати в окуляр. Сучасні мікроскопи й аналітичні прилади (спектрографи, спектро­метри та біологічні, металографічні, поляризаційні, сканувальні, ту­нельні й електронні мікроскопи), як правило, з'єднані з фото-, кіно-чи відеокамерою МСК-1, МІМ-8. Умови зйомки добираються опти­мально, а в останніх моделях — навіть автоматично. Для мікрозйомки за допомогою звичайного мікроскопа МБІ, МБС-1 застосовують мікрофотоустановки ФМН-2, ФМН-1 або мік-рофотонасадки МФН-1. Можливе фотографування за допомогою перехідних кілець, які з'єднують фотоапарат з окуляром мікроскопа. Звичайний знімок можна під час друкування збільшити в кілька десятків разів, і хоч обсяг інформації від цього не збільшиться, мік-рознімок розкриває нові, невидимі людському оку ознаки об'єкта. Голографічний метод. Голографія (від грецьк. bolos — увесь і grapho — пишу) — це метод фіксування, а потім відновлення хви­льового поля, що базується на реєстрації інтерференційної картини, утвореної хвилею, відображеною предметом, що освітлений джере­лом світла (предметною хвилею), і когерентною з нею хвилею, що йде безпосередньо від джерела світла (опорною). Зареєстрована інтерфе­ренційна картина називається голограмою. Голографічну зйомку здійснюють без фотокамери. Об'єкт освітлюють пучком лазера і вод­ночас частину цього променя спрямовують на фотоплівку, розміще­ну перед об'єктом, який фотографують. Кожна ділянка голограми містить інформацію про весь об'єкт, тобто якщо її розділити на частини, то з кожної з них можна одержа­ти все зафіксоване зображення. Голограма дає змогу фіксувати зоб­раження, відновлене радіохвилями чи рентгенівськими променями. Голограму на товстошарових емульсіях можна розглядати при зви­чайному освітленні. Тривимірне зображення на голограмі дає мож­ливість "заглядати" збоку й бачити предмети, закриті іншими об'єк­тами. Електрографічний метод застосовують в електрографії. Суть його полягає в одержанні фотографічного зображення на світлочутливо­му шарі, який називають фотопровідником. У разі його освітлення він стає електропровідним пропорційно освітленню. Так на фотопро-відниковому шарі виникає приховане зображення. За способами ві-зуалізації прихованого зображення на фотопровідному шарі розріз­няють різні види електрографії. Найпоширенішою є ксерографія, яку застосовують у різних підрозділах правоохоронних органів як тех­ніку для тиражування документів. За допомогою кольорових ксеро-копіювальних апаратів злочинці копіюють грошові купюри, підроб­люють документи (наприклад, бланки). Радіографічний метод належить до фотографічних тільки через те, що відтворене зображення об'єкта пучком швидких нейтронів фік­сується на фотошарах, оброблених хімічним способом. Для одержан­ня зображення, наприклад, невидимого сліду пальця на документі ос­танній опромінюють швидкими нейтронами, у результаті чого еле­менти, які належать до складу потожирової речовини (фосфор, калій, кальцій, натрій та ін.), перетворюються на радіоактивні ізотопи. Потім документ притискають до фотопластинки і залишають у кон­такті з нею. У місцях розташування сліду фотопластинка під дією ра­діації утворених ізотопів засвічується. Після проявлення фотоплас­тинки на ній буде темне зображення сліду пальця на абсолютно біло­му фоні, а позитив матиме темний фон і білий слід пальця. Термографічний фотографічний метод фіксування зображення — це процес одержання зображення в теплових (інфрачервоних) проме­нях. Приймачами теплового зображення можуть бути тепловізори, прилади нічного бачення, фотографічні матеріали, сенсибілізовані для дальньої інфрачервоної зони. Термографічний метод застосову­ють для одержання зображення закритого барвниками тексту. Якщо на залитий текст накласти термоплівку й підігріти об'єкт зі зворот­ного боку, то на термоплівці виникне зображення тексту, закритого барвниками. Термографічний метод фіксації поки що перебуває на стадії впровадження, бо у слідчій практиці немає спеціальних теп-   ловізорів для виявлення та фіксації теплових слідів (хоча така мож­ливість існує, наприклад, для виявлення слідів рук, ложа трупа чи будь-якого предмета, який деякий час був на місці події, а потім його забрали).

    Контрольні питання
1.   Судова фотографія.
2.   Завдання судової фотографії.
3.   Основні методи судово-оперативної фотографії.  
4.   Види зйомки, які застосовують для фіксації процесу та результатів слідчих дій.
5.   Поняття судово-дослідної фотографії. 6.   Основні методи судово-дослідної фотографії.

» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz