onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:04
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

 КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАРКОМАНІЇ. НАРКОБІЗНЕС І ЗАХОДИ ЙОГО ЗАПОБІГАННЯ 

1.  Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти.
2.  Причини наркоманії в сучасних умовах.
3.  Шляхи попередження наркоманії.  
4.  Наркобізнес і заходи його запобігання.  

12.1. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти
Наркотичні засоби і їх вплив на людину відомі багато сто­літь. Але тільки у другій половині XX ст. наркотики і близькі до них за дією на організм людини речовини визнані силою, що здатна призвести навіть до загибелі людську цивілізацію. Адже серед чинників саморуйнівної поведінки людей наркотики пе­ребувають на одному рівні, а часто-густо й на вищому, ніж ал­коголь, соціальні хвороби тощо. Вживання наркотиків призводить до тяжкої, майже невилі­ковної хвороби — наркоманії. Наркоманія є хворобливим потягом до наркотиків та похід­них з них речовин. Але поруч з вживанням наркотиків останнім часом серед частини людства дедалі частішають випадки вжи­вання психотропних та сильнодіючих речовин. Хворобливий по­тяг до таких препаратів називається токсикоманією. У лютому 1995 р. в Україні було прийнято дуже важливі щодо розглядуваної проблеми закони України: "Про обіг в Ук­раїні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", "Про заходи протидії незаконному обігу нарко-   Особлива частина підготовлена Ю. В. Александровим. тичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зло­вживанню ними", «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотроп­них речовин, їх аналогів і прекурсорів" і Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, пси­хотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними"». От­же, створено базу прогресивного законодавства, що перебуває на рівні міжнародних вимог і дає можливість боротися з нар­команією та токсикоманією як соціальними і медичними яви­щами, які нині стрімко прогресують в усьому світі. У перелічених законах (з подальшими їх змінами) поняття наркоманії визначається як хворобливий психічний стан, що зумовлений зловживанням наркотичних засобів і характери­зується психічною або фізичною залежністю від них. Нарко­ман — це особа, у якої медичним закладом встановлено діагноз "наркоманія". Це саме можна сказати про поняття "токсико­ман" і "токсикоманія". Але наркоманія — це останній етап незаконного (немедич-ного) зловживання особою наркотичних засобів. Тому існує по­няття людини, яка незаконно, без призначення лікаря вживає наркотичні засоби або психотропні речовини, хоча її не діагно­стовано як наркомана (аналогія з поняттям "алкоголік" і лю­дини, яка зловживає спиртними напоями). Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекур­сорів (далі — Перелік) згрупований у списку наркотичних засо­бів, психотропних речовин і прекурсорів, включених у таблиці І—ІУ згідно із законодавством України і міжнародними договора­ми, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Украї­ни. Перелік затверджує Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охо­рони здоров'я і публікують офіційні друковані видання (див. По­станову Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 Офіційний вісник України, 2000, № 18 ст. 953). Наркотичні засоби — це включені в Перелік речовини при­родного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення в разі зловживан­ня ними. Психотропні речовини — це включені в Перелік речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, здатні викликати стан залежності й справляти депре­сивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття чи емоцій, або мислен­ня чи поведінки і становлять небезпеку для здоров'я населення в разі зловживання ними. Прекурсори — це речовини і їх солі, які використовують у виробництві наркотичних засобів і психотропних речовин, включених у Перелік. Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин — це заборонені в обігу в Україні речовини природного чи синтетич­ного походження, не включені в Перелік, хімічна структура й властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів та психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Вживати окремі види наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів дозволяється лише з метою застосування в медичній практиці або для науково-дослідної роботи, експерт­ної чи оперативно-розшукової діяльності, або з навчальною ме­тою. Цей обіг суворо регламентований і може здійснюватись підприємствами державної та комунальної форми власності за наявності відповідної ліцензії. Роздрібна реалізація громадянам наркотичних засобів, пси­хотропних речовин і прекурсорів, що дозволені до застосування в медичній практиці, здійснюється лише за рецептом лікаря че­рез аптечні заклади державної та комунальної форми власності за наявності відповідної ліцензії на цей вид діяльності. В Україні актуальним є культивування таких сільськогоспо­дарських культур, що містять наркотичні засоби, як снотвор­ний мак і конопля (каннабіс). Відомо близько 100 видів снотворного маку, але всі вони по­діляються на дві групи: олійний мак (культивується в Європі, у тому числі в Україні, СІЛА, Австралії) — для отримання їсті­вної олії та зерен для кулінарних потреб і опійний мак (куль­тивується в Азії, Латинській Америці, Африці) — з метою ви­роблення сировини для медичних препаратів. Обидві групи мають у хімічному складі алкалоїди: морфін, кодеїн, тебаїн та інші, які при вживанні справляють наркотичний вплив. З макової голівки добувають опіумну сировину, з якої виго­товляють так звані важкі наркотики — морфій і героїн. З ма­кової соломки готують наркотичні засоби для немедичного вживання. Поряд з цим виготовлені у фабричних умовах на державних підприємствах лікарські препарати — кодеїн, оксикодон, бар­баміл, промедол, омнопон — справляють наркотичну дію, є предметами, що підлягають суворому контролю з боку уповно­важених на це державних установ та посадових осіб і порядок обігу яких суворо регламентований. Олійний мак історично широко культивується в Україні, але його використання з метою немедичного вживання нарко­тиків, які є складовими маку, примусило державу заборонити його неліцензійне вирощування, встановивши за це адміністра­тивну і кримінальну відповідальність. Конопля (каннабіс) — це однорічна трав'яниста рослина, з різних сортів якої виробляються олія і основа для виготовлен­ня канатів, мішкотари тощо. Окремі сорти коноплі (індійська, південно-манчжурська, південно-чуйська, південно-архонська, південно-краснодарська) більшою чи меншою мірою містять у своєму хімічному складі тетрагідроканабінол, який при вжи­ванні справляє на людину наркотичну дію. Перероблену коно­плю називають так: анаша, гашиш, гашишна олія, марихуана. Нині посіви коноплі в Україні зведені до мінімуму, проте на великих площах росте дика конопля, знищити яку дуже важко. Перед вченими світу стоїть завдання вивести для різних клі­матичних поясів сорти маку і коноплі, які не містять або май­же не містять наркотичних компонентів. Серед рослинного світу планети існує ще кока, яка дістала значного поширення в Південній Америці. Із листя коки шля­хом переробки виготовляють наркотичний засіб кокаїн (остан­німи роками він з'являється в Україні). Назвемо також ефедру хвощову (надходить з азіатських країн), з якої виробляють окремі наркотичні засоби. Подальшого поширення дістають наркотики на синтетичній основі — ЛСД, амфетаміни, метамфетаміни та інші, які за впли­вом повною мірою конкурують з наркотиками, виготовленими з природної сировини. Нині найбільш "модний" метамфетамін — це так званий екстазі, різновидів якого існує близько 40. Серед сильнодіючих засобів токсикомани вживають лікарсь­кі препарати, які належать до снотворних або транквілізаторів: седуксен, реланіум, клофелін, нозепам, похідні барбітурової кислоти тощо. Використовують також хімічні речовини й ре­активи: ефіри, ацетон, дихлоретан, хлороформ, бензин, анти­фриз, толуол, а також побутові хімічні засоби — плямови-відники, туалетні води, клеї, розчинники фарб, рідини для чищення одягу, аерозолі тощо. Наркотичні й сильнодіючі засоби вживають внутрішньовен­ним або внутрішньом'язовим введенням наркотичного розчину за допомогою шприца, а також через паління, ковтання, ню­хання. Сенс вживання наркотиків і сильнодіючих засобів полягає в тому, що всі вони викликають (або принаймні очікується поя­ва) ейфорію (збудження центральної нервової системи, яке впливає на мозковий "центр радощів"), яка на деякий час змі­нює уяву людини, наділяючи її незвичайним "почуттям" аж до галюцинацій. Після цього може настати стан прострації (наркотичного сну). Далі збудження різко змінюється пригнічуванням цент­ральної нервової системи, настає так званий синдром абстинен­ції. Цей синдром призводить до дуже хворобливого психічного і фізичного стану особи, вийти з якого можна тільки через вживання нової дози наркотику, що глибоко виснажує фізичні й психічні сили людини. За незначний проміжок часу (подекуди через кілька тижнів) немедичного вживання наркотиків особа (особливо підлітки й жінки) стає хворою на наркоманію (токсикоманію). Суть наркоманії як хвороби виявляється в такому:
•      виникає явище психічного дискомфорту, непереборна по­треба у вживанні наркотиків (психічна залежність);  
•      перебудовується функціональна діяльність організму, по­рушується нормальна робота його органів і систем, що ви­кликає з часом нестерпно болісні відчуття (настає фізич­на залежність);
•      з кожним наступним вживанням наркотиків організм дедалі більше адаптується до них, і щоб досягти ейфорії, наркоман змушений раз у раз збільшувати дозу їх прийому (відбувається так званий процес толерантності (від лат. іоівгапіїв — терплячість)). Таким чином, створюється замкнене коло: організм хворої людини інтенсивно руйнується і водночас вже не може існу­вати без нових доз наркотиків. Небезпечність проявів наркоманії (токсикоманії) полягає в тому, що вона дуже швидко і безповоротно руйнує фізичне і моральне здоров'я людини: смерть здебільшого настає через кілька років (іноді місяців) інтенсивного вживання засобів, але цьому передують деградація особи, відмова від суспільно ко­рисної праці, психічна нестійкість, порушення статевої сфери, втрата пам'яті, тероризування рідних і знайомих тощо. Крім того, наркоманія тісно пов'язана із злочинністю, адже вона є однією з найтяжчих складових фонових явищ. Взаємозалежність наркоманії і злочинності неминуче вияв­ляється у протиправних діях наркоманів:  
•      злочинах, які вони вчиняють під безпосереднім впливом наркотиків (психотропних речовин) на організм — вбив­ствах, тілесних ушкодженнях, хуліганстві тощо;  
•      злочинах з метою заволодіння наркотиками або грошима і речами для їх придбання, адже наркотики коштують так дорого, що чесно заробити гроші на їх придбання важко (частка злочинів такого напряму перевищує 10 % сукуп­ної кількості розкритих злочинів: розбоїв, грабежів, кра­діжок, вимагань тощо*. До речі, у СІЛА ця частка стано­вить 4/5 загальної кількості майнових злочинів названих видів);
•      діях, пов'язаних з виготовленням і збутом наркотиків, найнебезпечніші з яких належать до наркобізнесу і мають ознаки організованої злочинності (щорічно в Україні ви­кривається понад 1000 груп наркоділків, вилучаються де­сятки тон наркосировини, притягуються до кримінальної та адміністративної відповідальності десятки тисяч осіб, причетних до виготовлення чи розповсюдження наркоти­ків. Зокрема у 2001 р. міліцією викрито 47,8 тис. злочи­нів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, що вдві­чі перевищує цей показник за 1994 р.). Немедичне вживання наркотиків призводить до численних са­могубств, побутового і виробничого травматизму, безпосередньої   Тут і далі цифри, факти, цитування — з відкритих публікацій. смерті від надмірності доз вживаних засобів (так званий "золо­тий постріл", від якого щорічно гинуть до 900 осіб). Практич­но всі наркомани, що вживають опіати, хворі на гепатит, знач­на кількість на СНІД і сифіліс. Нині у світі зареєстровано близько ста мільйонів наркоманів і тих, хто активно вживає наркотики. Нині в Україні їх налі­чується близько 110 тисяч, кожного дня на облік ставляться близько 50 осіб, проте й знімається багато через смерть. Пере­важна більшість тих, хто стає на облік як наркоман, — особи до 30 років. Кількість тих, хто вживає наркотики, реально до­рівнює кількості зареєстрованих, помноженій щонайменше на десять, тобто близько одного мільйона осіб. На жаль, прогнози ситуації з поширенням наркоманії невтішні. Адже спостеріга­ються такі тенденції:
•      омолодження і фемінізації наркоманії (соціологічні опи­тування засвідчують, що значна частина студентів і учнів середніх навчальних закладів, особливо училищ, так чи інакше причетні до вживання наркотиків);
•      збільшення питомої ваги тяжких форм наркоманії, у тому числі полінаркоманії і вживання будь-якого виду нарко­тику;  
•      виникнення ринку "важких" наркотиків (зокрема, геро­їну, кокаїну);
•      поява нових видів токсикоманії серед неповнолітніх і мо­лоді з розширенням асортименту токсинів і способів їх вживання (зокрема, вдихання парів органічних розчинни­ків, групові форми вживання психоактивних препаратів). Немедичне вживання наркотиків поширюється практично серед усіх соціальних груп суспільства — робітників, службов­ців, селян, учнів, безробітних, у тому числі серед заможних — комерсантів, бізнесменів та ін. Принагідно зазначимо, що приблизно три чверті наркоділ-ків — це люди, які полишили суспільно корисну працю і праг­нуть заробити на нещасті інших.  
12.2. Причини наркоманії в сучасних умовах
По-перше, зауважимо, що наркоманія як явище існувала в Україні упродовж усього XX ст., а останніми роками її кількіс­ні та якісні показники набагато підвищились. По-друге, про­блема наркоманії нагальна для людства загалом. Спробуємо пояснити, що ж призвело до такої ситуації. У глобальному масштабі XX століття ознаменоване як час не­бачених раніше потрясінь і катаклізмів (і не так у природній, як у соціальній сфері). Дві світові війни, що не мали аналогів у попередній історії людства, кровопролитні революції, від­чайдушна боротьба класів і партій, мільйони закатованих — один бік проблеми. Другий — це психічний повсякденний тиск наявності зброї масового знищення, поширення невилі­ковних хвороб, організованої злочинності, що охопила всі країни і континенти. Ці та багато інших чинників призвели до того, що значна частина людства втратила психологічну стійкість, шукає мож­ливості відійти від жахаючої дійсності, очікує на кінець життя на планеті й тому знаходить порятунок у саморуйнівній пове­дінці: алкоголі, наркотиках тощо (виявляється ескапізм — праг­нення особистості піти від дійсності у світ ілюзій, фантазій). Чинників, що призводять до поширення наркоманії в сучас­них умовах, безліч: і тих, що були раніше, і тих, що виявля­ються нині. Так, певним представникам різних верств населення прита­манна значна бездуховність, у частини людей спостерігається крах особистих сподівань (фрустрація). У молоді, яка краще адаптується в сучасних умовах, водночас здебільшого відсутні далекоглядні життєві орієнтації та ідеали соціально значущого плану. Невизначеність у багатьох питаннях близького і далеко­го майбутнього так само властива частині населення. І все це відбувається на тлі різкого зниження життєвого рівня значної частини громадян. Тому певна кількість людей різного віку і соціального становища бажає часом "скинути напруження", ві­дійти на певний час від дійсності. Водночас виявляється низький загальний рівень культури певної частини населення, і передусім серед молоді, яка не бачить в оволодінні досягненнями культури можливості роз­в'язання власних життєвих проблем. Звідси — споживацьке ставлення до культури, незацікавленість у духовному зрос­танні, потяг до так званої маскультури, що пропонує ігно­рування гідності, моралі, насаджує порнографію, насильство, духовне зубожіння. Саморуйнівна поведінка людини (у тому числі вживання наркотиків) є невіддільним чинником такої культури. Внаслідок цього частині молоді притаманні високий рівень конформізму, невміння опиратися референтній групі, до якої виявляється потяг і де вживають наркотики, відсутність сили волі, щоб протистояти втягуванню в наркотичну залеж­ність, легковажність в оцінюванні ситуації стосовно себе сього­дні й у майбутньому, прагнення до миттєвих розваг, бажання "бути дорослим" і "все випробувати в житті". Зазначимо й те, що в колишньому СРСР розглядувана про­блема хоча й не була найболючішою, проте фактично повністю замовчувалась упродовж десятиліть. У країні домінував по­гляд, що наркоманія можлива лише за кордоном, тому й не було вироблено дієвих засобів і методів антинаркотичної пропа­ганди, прищеплення населенню, особливо молоді, розуміння страшної небезпеки через вживання наркотиків. Саме тому нині у країнах СНД немає антинаркотичного громадського руху, не створено громадської думки, яка б одностайно засу­джувала вживання наркотиків і тих, хто їх розповсюджує. Мало того, підвищення порогу терпимості до антисоціальних явищ у суспільстві стосується й проявів наркоманії. Саме з огляду на викладене у вітчизняних міністерствах охорони здоров'я і внутрішніх справ недостатньо сил і засобів для боротьби з наркоманією. Насамперед замало висококвалі­фікованих лікарів-наркологів і психіатрів, спеціалістів для бо­ротьби з наркобізнесом в органах міліції, спеціалізованих дер­жавних медичних закладів, а також достатньої кількості ліків, препаратів, техніки. Антинаркотичне кримінальне і адміністративне законодав­ство було значною мірою недосконале, а головне — не застосо­вувалося, що певною мірою характерно й нині. Істотний негативний чинник поширення наркоманії виявля­ється в тому, що Україна має велику сировинну наркотичну базу: олійний мак і конопля. А погіршення матеріального ста­новища частини населення і можливість збільшити власні при­бутки штовхає частину сільського населення до незаконних дій, пов'язаних з культивуванням снотворного маку. Щорічно в Україні виявляється і ліквідується нелегальних посівів маку на площі близько 1300 кв. м. Щодоби реєструється близько 130 злочинів, пов'язаних з наркотиками, і така сама кількість осіб притягується до кримінальної відповідальності у справах цієї категорії. Дослідження засвідчують, що злочинцями здебільшого є молодь віком до 30 років, серед якої майже 90 % безробіт­них. З-поміж споживачів наркотиків переважають такі кате­горії особи без певних занять — 80,9%, робітники — 12,7 %, учні професійно-технічних училищ і шкіл — 1,9 %, студенти — 1,7 %, інші — 2,8 %. Щодоби з незаконного обігу вилучається понад 100 кг нар­котиків і наркотичної сировини, але (за світовим досвідом) ця цифра не перевищує 1/15 їх реального обсягу. Виключно великою у сфері наркобізнесу є активність зло­чинності. Адже жодну іншу злочинну діяльність не можна по­рівняти з наркобізнесом за рівнем прибутків (за різними оцін­ками щорічно у світі вони становлять 500-1500 млрд дол. США). Ось чому злочинний світ невпинно активізується і в Україні. Зі стабільністю гривні в Україні активізувалось заве­зення "важких" наркотиків. Важливо й те, що "відмити" заро­блені на наркобізнесі "брудні гроші" в Україні легко, адже в нашій державі тільки зароджується система відслідковування джерел накопичення капіталу. Значна кількість наркоділків так само є наркоманами, а щодо "дрібних споживачів", то вони з різних причин (через бажання бачити родичів і друзів "таки­ми як самі", "заробити" на придбання наркотиків тощо) дуже активно втягують у вживання наркотиків своє оточення. Дослі­дження свідчать, що за один рік один наркоман втягує у вжи­вання наркотиків у середньому сім осіб. Зазначимо також, що нині вітчизняна митна служба не має необхідної кількості фахівців і технічних засобів, які б допома­гали повністю виявляти товаропотік наркотичних речовин, що йде транзитом через Україну. Проте, як засвідчує світовий до­свід, частина транзитного товару залишається у країнах, через які він прямує, і ця частина тим більша, чим більший потік.    
12.3. Шляхи попередження наркоманії
В Україні на сучасному етапі проблема боротьби з наркомані­єю набирає державної важливості. Створена й діє Національна координаційна рада у справах боротьби з наркоманією при Ка­бінеті Міністрів України. У 1992 р. Україну було прийнято до Інтерполу. Беручи ак­тивну участь у діяльності багатьох міжнародних організацій, які ведуть боротьбу з поширенням наркотиків, діючи на підста­ві домовленостей з низкою держав, Україна з ініціативи якої ООН оголосила останнє десятиріччя XX ст. "десятиріччям бо­ротьби з наркоманією" і активно співпрацює зі світовим това­риством у цьому напрямі. Зокрема, це виявляється в розробці низки міжурядових і міжміністерських угод, у контактах між окремими службами міліції (поліції). Світове співтовариство здійснює такі основні напрями бо­ротьби з поширенням наркотиків:  
•      широку профілактичну діяльність, спрямовану на те, щоб запобігти втягненню молоді у вживання наркотиків. З цією метою застосовують найновіші досягнення медицини, пси­хіатрії, педагогіки тощо, долучаючи до цього всі сфери су­спільства. Вважається, що цей напрям має бути пріорите­тним в усіх державах світу;
•      "силову" боротьбу з наркобізнесом із залученням спеціалі­зованих установ, військової і спеціальної техніки, спеціаль­но підготовлених співробітників; контроль за "відмиванням брудних грошей"; захоплення кур'єрів з наркотичним бага­жем (іноді до кількох тон) і через них — керівників нар-кокартелів. Зауважимо, що цей напрям боротьби потре­бує великих зусиль з боку держави і значних коштів;  
•      "лібералізацію" наркотичної проблеми, тобто держава до­ходить висновку, що найкращий спосіб боротьби з нарко­тизацією населення — легальна реалізація наркотиків че­рез аптеки або спеціалізовані крамниці (ідеться про так звані легкі наркотики). Це немов би "вибиває" підґрунтя наркобізнесу, уможливлює контроль ринку збуту нарко­тиків і сприяє повному обліку наркоманів і їх лікуванню. Проте, як свідчить досвід, така депеналізація споживання наркотиків (Голландія, Швеція) не дає бажаних результа­тів. Так, у наркоманів залишається потяг до "важких" на­ркотиків. При цьому наркотична кон'юнктура не поліп­шується. Здається, що для України така "лібералізація" не прийнятна, хоча в Києві, Одесі й деяких інших містах країни в межах проекту ВООЗ ООН здійснювалися заходи, пов'язані в видачею наркоманам шприців, презервативів, дезрозчину тощо. До найважливіших заходів профілактики наркоманії нале­жать організаційні, економічні, культурно-виховні та правові. Щодо організаційних заходів зазначимо, що в Україні пра­цює єдиний міжвідомчий банк даних про осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речо­вин, і про факти вилучення цих засобів з незаконного обігу. Цей банк інтегрується в міжнародну систему. Створено також єдиний реєстр хворих на наркоманію у країні. У системі МВС України функціонує Управління у справах боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, яке має підрозділи в усіх територіальних і транспортних підрозділах МВС України. У 1995 р. згідно із законом було ліквідовано ЛТП для нар­команів у системі МВС України, а замість них у системі охоро­ни здоров'я створюються спеціалізовані закриті лікувальні за­клади для примусового лікування осіб, хворих на наркоманію (для неповнолітніх віком 16-18 років — спеціалізовані лікува­льно-виховні заклади). Спеціальні підрозділи боротьби з міжнародною контрабан­дою наркотиків створені й діють при СБУ. У Законі України "Про органи і служби у справах неповно­літніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 р. передбачено створення центрів медико-соціальної реа­білітації неповнолітніх віком від 11 років для лікування їх від алкоголізму, наркоманії і токсикоманії. До економічних чинників профілактики наркоманії на­лежить розробка нових зразків сільськогосподарської техніки для збирання наркотичних культур з метою зменшення втрат врожаю, термінів його збирання й частки ручної праці. Триває плідна робота з виведення сортів конопель і снотворного маку з низьким вмістом наркотичних сполук. В умовах України важ­ливим напрямом діяльності є створення екологічно безпечних препаратів, розробка агротехнічних заходів і фізико-термічних методів знищення наркотиковмісних рослин, зменшуються площі посівів коноплі й укрупнюються їх плантації з метою якіснішої охорони. До важливих економічних і водночас культурно-виховних проблем в Україні належить проблема проведення культурного дозвілля і розвитку молоді. Місцеві влади повинні створювати за місцем проживання й відпочинку населення, при навчально-виховних закладах і спортивних спорудах школи здоров'я, спортивні секції та військово-спортивні гуртки, розширювати мережу закладів культури і клубів дозвілля за інтересами, біб­ліотек, музичних і художніх шкіл, шкіл мистецтв для дітей, підлітків і молоді, забезпечувати їх культурно-спортивним ін­вентарем, музичними інструментами, книжковими фондами та відповідним обладнанням, активніше вирішувати питання про відвідування підлітками культурно-спортивних закладів на пільгових умовах. Треба рішуче повертатися до розгляду питань про повернен­ня позашкільним навчально-виховним закладам приміщень, які було передано в оренду підприємствам і організаціям недер­жавної форми власності, а також тих, що використовуються не за призначенням. Серед медичних заходів найперше потребують розробки ме­тоди реабілітації і ресоціалізації хворих на наркоманію, систе­ми навчання молоді здоровому способу життя з метою ранньої профілактики наркоманії. В установах виконання покарань потрібно глибше вивчати практику лікування осіб, які вживають наркотичні засоби і за­суджені за скоєння на цій основі злочинів, щоб за результата­ми досліджень розробити й реалізувати заходи з підвищення ефективності подання медичної допомоги таким особам. У системі МОЗ України в Києві створений і діє науково-ме­тодичний та клініко-реабілітаційний центр з проблем клініч­них залежностей, в інших містах працюють кризові нарколо­гічні центри. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Україні "Про обов'я­зковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення" здійснюється профілактичний огляд серед осіб груп ризику. Згідно з програмою Міжнародної організації праці й Програ­мою з контролю наркотиків ООН МОЗ України впроваджує протинаркотичний і протиалкогольний проекти на робочих місцях, що дає позитивні результати. Загалом же форми й методи подання допомоги хворим на наркоманію в медичних закладах як загального, так і закрито­го типу потребують розвитку й оновлення. Очевидно потрібно ефективніше вивчати й запозичувати зарубіжні методи реабілі­тації наркоманів з широким використанням їх самодіяльного управління у проживанні, праці та інших аспектах життя (за прикладами кооперативу Родольфо в Італії, общин Леві Петру-са у Швеції і Делансі-стріт у СІЛА). Окремі заходи в цьому пла­ні вживаються у Львові й Одесі.

дальше 1-2
» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz