onli-films.at.ua
Суббота, 17.08.2019, 22:07
» Меню сайта
» Правознавство
1.ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

2.НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

3.КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

4.КРИМІНАЛІСТИКА

5.ИСТОРИЯ ПОЛИТИЧЕСКИХ И ПРАВОВЫХ УЧЕНИЙ

6."МАЛА" СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

7.ОБЩАЯ И КРИМИНАЛЬНАЯ СЕКСОЛОГИЯ

8.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

9.АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ЮРИСТІВ ENGLISH FOR LAW STUDENTS

10.СЛОВНИЧОК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

11.КРИМІНОЛОГІЯ

12.ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

13.СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

14.ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

15.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

16.МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

17.ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні

18.ТРУДОВІ СПОРИ

ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЯК ГАЛУЗЬ ЗАКОНОДАВСТВА

1.   Поняття житлового права, його предмет.
2.   Методи та принципи житлового права.
3.   Система та загальна характеристика житлового законодавства.
4.   Джерела житлового права: поняття та види.
5.   Поняття житлових правовідносин та їх структура.
6.   Житлові права і обов'язки громадян.

Методичні рекомендації'
1. Для визначення предмета житлового права слід виокремити ко­ло суспільних відносин, що регулюються житловим правом. Оскіль­ки правовідносини в житловій сфері можна групувати за різними оз­наками, варто зупинитися на можливості поділу їх на приватні та публічні. Слід зазначити, що в найзагальнішому вигляді предметом житло­вого права є сукупність суспільних відносин, що виникають при пе­редачі житлового фонду, переведенні житлових будинків у нежит-лові, забезпеченні громадян квартирами, користуванні житловими приміщеннями у будинках державного, громадського і приватного житлового фондів, обміні оселями; приватизації житлового фонду; користуванні службовими квартирами та гуртожитками; виникненні та припиненні права власності на житлові приміщення в будинках (квартирах) приватного житлового фонду; утриманні житлового фонду; користуванні прибудинковою територією; виселенні грома­дян. Необхідно звернути увагу на те, що відносини, пов'язані із забез­печенням громадян квартирами, користуванням ними, посідають го­ловне місце. Але специфіка сучасного стану розвитку суспільних від­носин полягає в тому, що, за Конституцією, лише окремі категорії осіб, соціально незахищені, зможуть отримати житло безоплатно чи за доступну для них ціну. Зважаючи на те, що житлове право є комплексною галуззю зако­нодавства, доцільно навести приклади норм адміністративного, ци­вільного, господарського, кримінального, фінансового права, що ре­гулюють прямо чи опосередковано відносини в житловій сфері. Необхідно зазначити, що окрему групу становлять норми, які ре­гулюють відносини щодо захисту житлових прав громадян. Житлове право слід розглядати як комплексну галузь законодав­ства, що складається з норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають з користування житлом у будинках житлового фонду всіх форм власності залежно від його призначення, а також забезпечення громадян квартирами, утримання житлового фонду, приватизації державного житлового фонду. Розкриваючи поняття "житлове право", необхідно визначити зміст суміжних понять "навчальна дисципліна", "комплексна галузь житлового законодавства", "житлове законодавство" і "житлове право як наука".



2. Формулюючи методи житлового права, слід зазначити, що во­но обумовлене загальноправовими методами тих галузей сучасного права, які органічно поєднуються у житловому праві. Водночас спе­цифіка предмета житлового права обумовлює специфічні методи правового регулювання — сукупність юридичних засобів впливу, характерних саме для житлового права. У правових нормах закріплено правомочності суб'єктів житлово­го права та дозвіл, заборона, рекомендація; їх доцільно розкривати на прикладах різних нормативних документів. Методи впливу можна поділити на диспозитивні та імперативні. Для прикладу слід навести норми Конституції, Цивільного та Жит­лового кодексу. Висвітлюючи принципи житлового права, потрібно охарактери­зувати специфічні риси житлового права, зумовлені його функціями: соціальною; регулятивною; охоронною; виховною; попереджуваль­ною. При цьому необхідно зазначити, що житлове право — не лише сукупність норм, а й правові принципи, на яких ґрунтується законо­давство. Законодавство зарубіжних країн надає державним органам дедалі більших повноважень у прийнятті рішень в усіх сферах суспільного життя, що сприяє не тільки усвідомленню права, а й є правовими ка­тегоріями, які характеризують житлове право. При цьому необхідно зупинитися на основних принципах житлового права: недотор­канність житла, законність, пріоритетність прав людини; гаранто-ваність правового захисту, гласність, доступність судового захисту тощо.
3. Розглядаючи систему житлового законодавства, необхідно за­значити, що житлове право — це не лише сукупність юридичних норм, а й впорядкована їх ієрархія. Для аналізу поділімо їх на групи за певними ознаками. До першої групи слід віднести норми, що стосуються загальних питань житлового законодавства. Насамперед це норми, закріплені Конституцією України і Житловим кодексом і визначають зміст і структуру житлового фонду, житлові права та обов' язки громадян; управління житловим фондом; забезпечення громадян квартирами та користування ними. Другу групу становлять нормативно-правові акти, що визначають порядок утримання приватного житлового фонду, його експлуатацію, ремонт, взаємні права й обов'язки суб'єк­тів житлового права щодо утримання приватного житлового фонду. До третьої групи належать нормативно-правові акти, що регулюють приватизацію державного житлового фонду і охоплюють норми щодо використання житлових чеків, передачі житлового фонду до комунальної власності тощо. Четверту групу становлять норми, що забезпечують захист житлових прав і законних інтересів суб' єктів житлового права, відповідальність правопорушників житлового за­конодавства та порядок розв'язання спорів. При цьому слід зазначити, що правовідносини у сфері будівницт­ва, містобудування не регулюються житловим правом. Залежно від суб' єктивного складу системою житлового права можна визнати:  
•     нормативно-правові акти, які визначають зміст житлових прав та обов'язків і законних інтересів суб'єктів житлового права;
•     закони та правові акти, що визначають систему уповноважених державних органів, їхні повноваження;  
•     правові акти, які визначають компетенцію юрисдикційних дер­жавних органів, їхні повноваження. Можна назвати та окремо проаналізувати нормативно-правові акти в житловій сфері: закони, постанови Верховної Ради України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, акти цент­ральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого са­моврядування, а також локальні акти, прийняті на підприємстві, в установі, організації власником або уповноваженим ним органом са­мостійно або за погодженням із профспілками. Слід зазначити, що Кабінетом Міністрів розроблено проект ново­го Житлового кодексу, і його ухвала сприятиме систематизації чис­ленних нормативних актів, але це доцільно після прийняття нового Цивільного кодексу України.
4. Під час розгляду питання джерела житлового права слід зверну­тися передусім до нормативно-правових актів, що приймаються ор­ганами державної влади. Що ж до актів ненормативного характеру, то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи ви­значеного певного кола суб'єктів), якому їх адресовано. Оскільки система юридичних джерел побудована на засадах ієрархії, то джерела житлового права слід поділяти:
•     за органами, що приймають рішення (джерела житлового пра­ва класифікуються як закони, підзаконні акти, судова практика застосування чинного законодавства, рішення Конституційно­го Суду);
•     за змістом, формою правотворчості (нормативно-правові акти державних органів, рішення судів, договори, звичаї, норматив­но-закріплені принципи житлового права, інші джерела, що не суперечать нормам і принципам права);  
•     за джерелами приватного та публічного права;
•     за сферами правового регулювання;
•     за юридичною силою тощо. Хоча такий поділ є умовним і не усталеним в юридичній науці, він відображає предмет засвоєння навчальної дисципліни. Основну увагу слід зосередити на Конституції та законах Украї­ни і зазначити, що тільки законами України визначаються питання права і свобод людини, гарантії цих прав та основних обов'язків тощо. Обов' язково потрібно зупинитися на питанні дії в часі зако­нів України. Нормативну базу, що передбачає державне регулювання у сфері житлового права, становлять інші підзаконні нормативно-правові ак­ти: укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; інструкції, нормативні акти державних відомств, а також нормативно-правові акти, прийняті в Україні за часів колишнього СРСР. Нині нормативна база розвивається стрімко і динамічно, що зу­мовлено необхідністю переходу від старої системи найму житла до нової системи, яка ґрунтується в основному на відносинах власності, властивих ринковій економіці. Оскільки Україна зобов' язалася дотримуватися загальновизна­них принципів міжнародного права, то варто звернутися до міжна­родних договорів, які визначають природні права людини і ратифі­ковані Верховною Радою України. Серед джерел, що визначають сучасний напрям розвитку житло­вого права, слід назвати деякі рішення Конституційного Суду Украї­ни, який розв'язує проблеми відповідності законів та інших правових актів Конституції України і надає офіційне тлумачення Конституції та законів України. Окрема роль у формуванні єдиної правозастосовчої практики на­лежить Верховному Суду України, який наділений компетенцією роз'яснювати судам зміст правових норм і порядок їх застосування. Спори, що не врегульовані житловим законодавством, слід розгляда­ти за нормами цивільного законодавства, які теж є джерелом житло­вого права.
5. Житлові правовідносини — це суспільні відносини, врегульо­вані нормами житлового права. Житлові правовідносини — це дво­сторонні та багатосторонні фактичні відносини, що складаються між суб'єктами житлового права. Тому умовами виникнення житлових правовідносин є: наявність сторін, які повинні володіти правоздат­ністю і дієздатністю; наявність правової норми; наявність юридично­го факту, з яким чинне законодавство пов'язує виникнення правових наслідків. Необхідно звернути увагу на певні конкретні дії та події, що зумовлюють виникнення житлових правовідносин. При визна­ченні поняття житлових правовідносин слід звернутися до юридич­ного змісту житлового правовідношення, наявного в осіб суб'єктив­них прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що правовідносини, які виникають у житловій сфері, мають свої особливості і їх можна класифікувати за такими видами:  
1)  адміністративні й цивільні (за методом правового регулювання);
2)  регулятивні й охоронні (за підставами виникнення);
3)  абсолютні й відносні (за колом зобов'язаних осіб);  
4)  речові й зобов'язальні (за об'єктом правових відносин);
5)  майнові й особисті немайнові (за матеріальним наповненням). При розгляді питань права й обов'язків громадян у житловій сфері варто знову звернутися до Конституції України, яка є визна­чальною у формуванні нових підходів до дотримання прав і свобод людини. При цьому мається на увазі, що згідно із Конституцією жит­ло надається безоплатно тільки громадянам, які потребують соціаль­ного захисту. Державою надаються пільгові кредити для спорудження житла, і в першу чергу вони надаються молодим сім'ям і громадянам, які трива­лий час перебувають на обліку для поліпшення житлових умов. Крім цього, громадяни можуть набувати прав власника на житло, коло їх­ніх прав та обов'язків визначається законодавством про власність. Конституційне положення про те, що житлові права громадян охороняються законом, реалізується у тому, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рі­шенням суду. При здійсненні своїх прав власники житла зобов'язані не порушу­вати права та інтереси інших громадян, юридичних осіб і держави, не завдавати шкоди довкіллю, а також дотримуватися моральних засад суспільства. Житлове законодавство покладає на громадян також виконання ряду обов'язків, які слід схарактеризувати з погляду дотримання за­конності.
Завдання до теми 

1 Задача № 1. Поясніть, які з наведених повноважень державних ор­ганів належать до сфери регулювання житлового законодавства і чому.  
1.  Видача ордера на заселення житлової площі.
2.  Надання дозволу на спорудження будівлі.  
3.  Здійснення реконструкції будинку, що знаходиться в аварійному стані.
4.  Затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку району на 2005 р.
5.  Здійснення контролю за дотриманням законодавства в житловій сфері. Облік і реєстрація об'єктів житлового фонду незалежно від форми власності.
6.  Видача дозволу на будівництво будинку в сільській місцевості.  
7.  Прийняття рішення про приватизацію.
8.  Інвестування у житлове будівництво.

Задача № 2. Громадянин Карпенко для здійснення підприємниць­кої діяльності взяв кредит у комерційному банку під заставу нерухо­мості — трикімнатної приватизованої квартири. Карпенко вчасно кредит не повернув, і банк здійснив стягнення на заставлене майно. Новий власник, який придбав квартиру на аукціоні, вимагає виселен­ня Карпенка, його дружини та двох неповнолітніх дітей 11 та 16 років. Контрольні питання  
1.  Наведіть приклади майнових та особистих немайнових прав, що регулюються житловим правом.
2.  Житлове право — це галузь приватного чи публічного права? На­звіть методи житлового права.
3.  Дайте визначення предмета житлового права і визначте чи нале­жать вони до предмета житлового права.
4.  Назвіть принципи житлового права.
5.  Як вирішити справу?

Задача № 3. Громадянин Яковлєв звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського підприємства "Русь" про стягнення збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, посилаючись на те, що у квітні 1999 р. він уклав договір підряду на ремонт житлового будин­ку та перекриття даху шифером протягом травня-червня 1999 р. із ре­монтно-будівельною дільницею підприємства "Русь". Проте ремонт­но-будівельна дільниця зазначених робіт не виконала. Тому Яковлєв просив стягнути з неї збитки та моральну шкоду в сумі 500 тис. грн. Контрольні питання  
1.  Які відносини регулюються житловим правом? Чи регулюються зазначені відносини житловим правом?
2.  Назвіть джерела житлового права.
3.  Нормами якої галузі регулюються зазначені відносини?  
4.  Чи регулюються житловим правом відносини щодо проведення поточного та капітального ремонту будинку (квартири)?

Задача №» 4. Мовчан був опікуном малолітнього Федоренка. Дру­жина Мовчана доручила йому продати приватизовану однокімнатну квартиру, яку вона отримала у спадщину. Мовчан вирішив купити цю квартиру для свого підопічного. Контрольні питання  
1.  Чи буде дійсною ця угода? Якими правовими нормами вона регу­люється?  
2.  Варіант: Мовчан в інтересах підопічного вирішив приватизувати квартиру на ім'я Федоренка. Які правовідносини виникають у цьому випадку? Визначіть їхню структуру.
3.  Визначте випадки застосувань аналогії в житловому праві.

Задача № 5. Громадянка Ковальчук звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка з вимогою поділу будинку. Для обґрунту­вання своїх вимог Ковальчук посилалася на Цивільний кодекс Украї­ни, Сімейний кодекс України, Закон України "Про власність", роз'я­снення адвоката в газеті "Голос України" та рішення Господар­ського обласного суду. Заперечуючи позов, колишній чоловік Ковальчук посилався на Житловий кодекс України, Закон України "Про основи містобуду­вання" та рішення сільської ради про виділення земельної ділянки під забудову. Відповідач вважав, що суд обов'язково повинен врахувати Постанову Пленуму Верховного Суду № 2 від 12 квітня 1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житло­вого кодексу України", підручник "Житлове право України", поло­ження про пільги для військовослужбовців та осіб, звільнених з вій­ськової служби у відставку, та їхніх сімей, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР № 193 від 17 лютого 1981 р.
Контрольні питання
1.  Проаналізуйте наведені документи з погляду їхньої нормативності.
2.  Які з наведених документів належать до джерел житлового права, а які — до джерел житлового законодавства?
3.  Які з наведених джерел суд має обов'язково врахувати при роз­в'язанні спору?
4.  Чи належить Конституція України до джерел житлового права?  

Задача №6. У червні 1998 р. Єгоров звернувся до суду з позовом до Твердохліб про визнання недійсним договору дарування привати­зованої квартири. Він зазначав, що за домовленістю Твердохліб мала придбати на його ім'я будинок, а він — подарувати відповідачці на­лежну йому та членам його сім'ї приватизовану квартиру. Ним вико­нано умови договору, а Твердохліб від їхнього виконання ухилила­ся. Посилаючись на ст. 48, 56, 57, 244 ЦК, Єгоров просив задовольни­ти позов. Відповідачка позов не визнала і звернулася до Єгорова із зустріч­ним позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу квар­тири. Вона посилалася на те, що насправді мало місце не дарування, а купівля-продаж квартири за 15 тис. грн., і договір з цього приводу було повністю виконано і нею, і позивачем.  
Контрольні питанн  
1.  Які групи суспільних відносин із зазначених регулює житлове за­конодавство?
2.  Що означають поняття особливості застосування позовної дав­ності до правовідносин у житловій сфері?
3.  Наведіть приклади співвідношення житлового законодавства з ін­шими галузями права.
» Поиск
» Статистика

18.205.176.100

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

» Карта

free counters
» Форма входа
Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтов - uCoz