Г
Галузь права — система юридичних норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.
Галузеві принципи права — керівні засади, що виражають найважливіші сторони і зміст визначеної галузі права і тільки їй притаманні.
Гарантії законності — система матеріальних і нематеріальних умов і засобів, які забезпечують реальність законності. Види гарантій законності: економічні, політичні, ідеологічні, спеціальні (правові).
Гарантії прав і обов'язків — умови та конкретні засоби, які забезпечують фактичне здійснення прав і свобод людини та виконання покладених на неї обов'язків.
Гетьманщина — політично-державний устрій в Україні в період з 1648-го по 1764 рік. У 1663 р. Гетьманщина була поділена на Правобережну і Лівобережну. Починаючи з 1700 р., після скасування Польщею козацтва на Правобережжі, Г. існувала лише на лівому березі Дніпра. Столиці Г. — Чигирин, Батурин, Глу-хів. Усі форми центральних та місцевих органів адміністрації та суду Г. підпорядковувалися виборному принципу. Управляв Г. гетьман, який формально обирався на загальній козацькій Раді, а згодом призначався або затверджувався царським урядом. У 1722-му і 1734-1750 рр. тимчасово, а 1764 р. остаточно скасовано царизмом посаду гетьмана, а 1781 р. Г. ліквідовано і замінено на загальнодержавний устрій Російської імперії.
З 29 квітня 1918 р. до листопада цього ж року в Україні діяв гетьманський уряд на чолі з П. Скоропадським.
Геноцид — винищення окремих груп населення певної країни або загарбання країни з расових, національних або релігійних мотивів.
Герб України — закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне та кольорове зображення окремих фігур і символів виражає коло певних ідей політичного характеру та символізує суверенітет держави.
Гіпотеза — складова частина норми права, що визначає умови, за наявності яких суб' єкти права повинні здійснювати свої права й обо-в' язки, визначені в диспозиції цієї норми.
Гласність судового розгляду — один із конституційних принципів кримінального процесу, який полягає в тому, що розгляд цивільних і кримінальних справ у всіх судах України провадиться у відкритих для всіх громадян, які досягли 16 років, засіданнях суду. Преса та інші засоби масової інформації можуть висвітлювати хід і результати цих засідань та вільно коментувати їх (ст. 20 КПК).
Грабіж — відкрите викрадення державного, колективного чи індивідуального майна громадян. Грабіж може бути поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 186 КК).
Громадські організації — добровільні об' єднання людей, утворені для досягнення їхніх особистих і громадських цілей, діючі на засадах самофінансування, самоврядування і самоокупності.
Громадянин — особа, яка перебуває у юридичному взаємозв' язку з певною державою, що знаходить свій вираз у наявності в особи відповідного громадянства.
Громадянство України — постійні правові взаємовідношення особи та Української держави, які знаходять свій вияв у їхніх взаємних правах та обов'язках. Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство. Українська держава забезпечує охорону прав, свобод та інтересів своїх громадян як усередині країни, так і за її межами. (Див. Закон України "Про громадянство України").
Громадянське суспільство — спільність вільних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою і надійним соціальним захистом, а також брати участь у політичному житті.
Гонорар авторський — винагорода, що за авторським правом виплачується авторам за використання їхніх літературних творів, творів мистецтва, технічних винаходів тощо.
Господарські спори — правові спори, що виникають між суб'єктами господарської діяльності при укладенні й виконанні господарських договорів, а також спори про відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням чи невиконанням останніх.
Д
Давність позовна — строк для судового захисту права за позовом особи, право якої порушено.
Дарування — безоплатна передача однією стороною (дарувальником) іншій стороні (обдарованому) за її згодою майна у власність (ст. 717 ЦК).
Демократія соціальна — народовладдя, влада більшості населення країни, що здійснюється через політичну систему (організацію) суспільства з дотриманням основних прав усіх його членів.
Декрет — правовий акт Кабінету Міністрів України, із застосуванням якого реалізуються делеговані парламентом повноваження законодавчої влади (у випадках, передбачених законодавством).
Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєне правопорушення (делікти).
Демократичний режим — здійснення державної влади з повним дотриманням основних прав людини. При цьому забезпечуються легальні можливості вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) і вільної діяльності різноманітних громадянських об' єднань, що представляють інтереси громадян і впливають на формування та здійснення державної політики.
Демократична республіка — форма державного устрою, за якого формальне право участі у виборах вищих органів влади належить населенню країни, яке досягло визначеного віку.
День прав людини — встановлений ООН на честь прийняття 1948 р. Загальної декларації прав людини. Відзначається в Україні щорічно 12 грудня, як у багатьох інших країнах світу.
Департизація — заборона створювати осередки політичних партій в органах державної влади, прокуратури, збройних силах, на державних підприємствах, в установах, організаціях; припинення діяльності вже існуючих партійних осередків у цих органах.
Депутат — повноважний та відповідальний представник народу у парламенті країни чи виборців свого виборчого округу та населення регіону у відповідних місцевих Радах народних депутатів. Депутат покликаний виражати й захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції представницького органу.
Депутатська група — об'єднання депутатів законодавчого (представницького) органу за територіальними, партійними та іншими ознаками для досягнення певної мети і ефективного виконання депутатських повноважень.
Депутатські комітети і комісії (постійні й тимчасові) — утворюються в парламенті, у місцевих Радах народних депутатів з числа обраних депутатів, маючи своїм завданням підготовку законопроектів, рішень місцевих Рад і розгляд інших питань, що входять до компетенції представницьких органів законодавчої влади і самоврядування, контроль за втіленням у життя прийнятих ними законів, рішень та інших правових актів.
Депутатська недоторканість — встановлена законом гарантія недопущення притягнення депутата до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це відповідного представницького органу.
Депутатські повноваження — визначаються Конституцією та законами України для депутатів усіх рівнів, а також наказами виборців.
Держава — організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально-неоднорідному суспільстві, яка, зберігаючи його цілісність та безпеку, здійснює керівництво ним в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами.
Держава соціальної демократії — організація політичної влади трудящих — власників, що становлять більшість суспільства, яка, керуючи суспільством відповідно до їх волі, забезпечує реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації та народу, а також задоволення соціальних потреб на загальнолюдських засадах свободи, справедливості і солідарності.
Держава соціально-демократичної орієнтації — організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин, груп та перехід до створення умов, потрібних для реального і безперешкодного здійснення основних прав людини, прав націй (народу) та прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.
Державна влада — як ознака держави характеризується суверенністю, універсальністю і загальністю примусового впливу на поведінку людей.
Державна дисципліна — точне дотримання всіма організаціями та громадянами встановленого державою порядку діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб по виконанню покладених на них обов'язків. Формами державної дисципліни є планова, фінансова, договірна, штатна, технологічна, службова та ін.
Державна зрада — умисно вчинене громадянином України діяння на шкоду суверенітету, територіальній недоторканості, обороноздатності або державній безпеці України, перехід на бік ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, шпигунство, допомога іноземній державі чи організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
Державна реєстрація підприємства — акт, з моменту підписання якого підприємство набуває статусу юридичної особи.
Державне правління — спосіб організації вищої державної влади. Д. п. характеризує порядок утворення, структуру і правове положення органів державної влади та встановлений порядок їхніх взаємовідносин. Визначальною ознакою Д. п. є правовий статус глави держави. Види сучасного Д. п.: президентська республіка, парламентська республіка, на-півпрезидентська республіка, парламентська монархія, дуалістична монархія.
Державне обвинувачення — в кримінальному процесі діяльність уповноважених законом органів та осіб, що полягає у доведенні вини особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності. В суді України державне обвинувачення підтримує прокурор.
Державний кордон — лінія, що визначає межі сухопутної і водної території України. Вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, є кордоном повітряного простору і надр України.
Державно-правовий режим — сукупність засобів, прийомів реалізації державної влади, що відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і авторитарних засад. Групи правових режимів: демократичний, недемократичний (авторитарний, тоталітарний та інші).
Державний режим — спосіб здійснення державної влади певними методами й засобами.
Державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між нею та цими складовими частинами.
Державні інспекції — спеціальні державні органи, що здійснюють нагляд і контроль за дотриманням усіма суб'єктами встановлених відповідними правовими актами правил — санітарних, пожежних, ветеринарних та ін.
Дієздатність — закріплена законом здатність суб'єктів права (людей, їхніх об'єднань або спільностей) дотримуватися своїми діями своїх суб'єктивних прав та юридичних обо-в' язків.
Джерело підвищеної небезпеки — в цивільному праві — діяльність, пов'язана з використанням технічних засобів, матеріалів, предметів, устаткування тощо, які створюють підвищену небезпеку для оточення.
Дискримінаційна норма — норма, яка позбавляє особу певних загальновизначених прав.
Дізнання — початкова форма попереднього розслідування. Основна функція Д. — проведення оперативно-розшукових заходів та невідкладних слідчих дій з метою виявлення ознак злочину та осіб, які його здійснили.
Диспозиція — складова частина норми права, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється, забороняється, рекомендується проведення певних дій.
Дія злочинна — активна, суспільно небезпечна, заборонена кримінальним законом, усвідомлена вина поведінки особою, яка заподіяла шкоду об'єктам, що перебувають під охороною кримінального закону.
Добровільна відмова від злочину — остаточна, з власної волі, з будь-яких мотивів відмова від завершення злочину при усвідомленні можливості доведення його до кінця.
Довірена особа — особа, яка в період виборчої кампанії по виборах до Рад народних депутатів має завдання ознайомити виборців з кандидатом в депутати відповідної Ради, вести за нього передвиборчу агітацію.
Довіреність — письмове уповноваження, дане довірителем іншій особі (довіреному) для засвідчення певних прав перед третіми особами.
Договір міжнародний — угода між двома або кількома державами чи іншими суб'єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права і обов'язки в політичних, економічних чи інших відносинах.
Донос завідомо неправдивий — повідомлення відомостей суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання про здійснення злочину, який реально не був скоєний.
Допит — у кримінальному процесі слідча або судова дія, яка полягає в одержанні і закріпленні (фіксації) усних відомостей (свідчень) про істотні для цієї справи обставини.
Дорадче опитування (консультативний референдум) —провадиться з метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення.
Дотримання норми права — форма реалізації права, яка полягає в утриманні від скоєння діяння, забороненого нормами права.
Дрібне хуліганство — нецензурна лайка в громадських місцях, образлива поведінка у ставленні до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян (ст. 173 КАП).
Дублікат — другий примірник документа, що має ту ж силу, що й оригінал.
Е
Екологічне право — система юридичних норм (галузь права), яка регулює суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.
Експертиза судова — дослідження питань, що мають важливе значення для правильного вирішення судової справи, яке здійснюється експертом (спеціалістом з певної галузі знань) відповідно до процесуального законодавства.
Ж
Житловий кодекс України — єдиний законодавчий акт, що регулює житлові відносини в Україні, пов'язані з гарантіями і забезпеченням права громадян держави на житло. Кодекс передбачає правові заходи по належному використанню та забезпеченню житлового фонду усіх форм власності.
Житлові пільги — передбачені житловим законодавством пільги і переваги для окремих категорій громадян при забезпеченні житловими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду і фонду житлово-будівельних кооперативів, при визначенні розміру плати за комунальні послуги тощо.
Житлове право — система правових норм, що регулюють умови і порядок надання житлових приміщень громадянам, умови користування і розпорядження ними, а також зміни в користуванні цими приміщеннями і припинення цього права.
Житловий фонд — певна сукупність житлових будинків, а також житлових приміщень в інших будівлях (нежитлових), які знаходяться на території України і призначені для проживання громадян.