Стаття 70. Підстави і порядок звільнення від виконання обов
'язків присяжного
1.
Підлягають
звільненню від виконання обов'язків присяжного за розпорядженням голови суду на
їх прохання особи, зазначені в частині першій статті 67 цього Закону.
2.
Особи,
зазначені в частині першій цієї статті, повинні подати заяву про звільнення від
виконання обов'язків присяжного у конкретній справі до залучення їх для
виконання цих обов' язків. Стаття 71. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання
обов 'язків у суді
1.
Народні
засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку
черговості на строк не більше
одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено
необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі. Народні
засідателі у здійсненні правосуддя спеціалізованими судами участі не беруть.
2. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя
має бути надіслано судом народному засідателю або присяжному не пізніше ніж за
два тижні до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та
обов'язки відповідно народного засідателя та присяжного, перелік вимог щодо народних
засідателів та присяжних, а також підстави для звільнення
їх від виконання
вказаних обов' язків.
3.
Суд, який запрошує народного засідателя
чи
присяжного, повинен письмово повідомити про це керівництво
підприємства, установи, організації за місцем
його
роботи не пізніше як у двотижневий строк до
початку судового засідання.
4.
Керівник
підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, зобов'язаний звільнити народного засідателя або присяжного від роботи на час виконання ним обов'
язків у суді. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду і тягне передбачену законом відповідальність винних
посадових осіб.
5.
Народний засідатель або присяжний зобов'язані
вчасно з' явитися
на
запрошення суду для участі в судовому засіданні.
Неявка без
поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.
6.
Порядок відбору присяжних для розгляду справи,
порядок принесення ними присяги та її зміст визначаються процесуальним
законом.
Стаття 72. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх
захисту
1. При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом
справи і постановленим судового рішення, народні засідателі мають такі самі
права, як і професійний суддя.
2. Гарантії незалежності і недоторканності професійних
суддів, передбачені законом, поширюються на народних засідателів і присяжних
на час виконання ними обов'язків по здійсненню правосуддя.
3. Народним засідателям і присяжним за час виконання ними
обов'язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного
заробітку чи пенсії, але не меншого, ніж посадовий оклад судді відповідного
суду. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також
виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів,
передбачених у Державному бюджеті України.
4. Звільнення народного засідателя чи присяжного з роботи
або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків
у суді, а також з мотивів виконання обов'язків народного засідателя або присяжного
визнається грубим порушенням законодавства про працю і тягне передбачену
законом відповідальність винних осіб.
Розділ IV
КВАЛІФІКАЦІЙНІ
КОМІСІЇ СУДДІВ
Глава 11
СИСТЕМА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ КОМІСІЙ
СУДДІВ
Стаття 73. Статус кваліфікаційних комісій суддів
1.
Кваліфікаційні
комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України,
повноваження яких визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) та цим
Законом.
2.
Завданнями
кваліфікаційних комісій є забезпечення формування корпусу професійних суддів,
здатних кваліфіковано, сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом
відбору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді та
визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також розгляд
питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про
звільнення судді з посади.
3.
Члени
кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських
засадах і на час роботи в комісіях звільняються від виконання службових обов'язків
за основним місцем роботи із збереженням середнього заробітку.
Стаття 74.
Види кваліфікаційних комісій
суддів
1. У
системі судоустрою України діють:
кваліфікаційні комісії суддів
загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів військових судів; кваліфікаційні
комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;
Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
2. Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів
здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів, зазначених у частині
третій статті 25 цього Закону. Усі інші кваліфікаційні комісії здійснюють
свою діяльність у місті Києві.
3. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів
становить три роки з дня їх утворення.
Стаття 75. Склад
кваліфікаційних комісій суддів 1.
Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу
юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії входять:
шість суддів, обраних до складу
кваліфікаційної комісії відповідно до вимог цього Закону;
дві особи від Міністерства юстиції України;
дві особи, уповноважені
відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням
кваліфікаційної комісії суддів;
одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини.
2. Вища
кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів,
які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:
сім суддів, обраних до Комісії
згідно з вимогами цього Закону;
дві особи, призначені Верховною
Радою України;
дві особи, призначені Президентом
України;
одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини;
одна особа від Міністерства юстиції України.
Стаття 76. Порядок формування кваліфікаційних комісій суддів
1. Члени кваліфікаційних комісій з
числа суддів обираються та-
ємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповід-
них судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України —
з'їздом суддів України відкритим або таємним
голосуванням. У разі вибуття судді — члена кваліфікаційної комісії суддів до закінчен-
ня її повноважень замість нього на строк повноважень комісії, що
залишився, Радою суддів України призначається інша особа з числа
суддів.
До складу кваліфікаційних комісій
суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані
Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, голови
Касаційного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени
Вищої ради юстиції.
2.
Верховна
Рада України приймає постанову про призначення двох членів Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, які не є народними
депутатами України.
3.
Президент
України призначає своїм указом двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України.
4.
Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій
суддів своїм розпорядженням.
5. Міністр юстиції України призначає членів
кваліфікаційних комісій суддів своїм наказом.
6. Відповідна рада, зазначена у частині першій статті 75
цього Закону, приймає
рішення про призначення членів кваліфікаційної комісії в порядку,
встановленому її регламентом.
7. Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною
за
умови призначення (обрання) не менше дев'яти членів комісії, а Ви-
ща кваліфікаційна комісія суддів України — за умови призначення
(обрання) не менше одинадцяти членів Комісії.
8. Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії
суддів по-
чинаються з дня закінчення повноважень попереднього складу комі-
сії, а повноваження новоутвореної комісії — з дня призначення її
повноважного складу відповідно до цієї статті.
Глава 12
ПОВНОВАЖЕННЯ
ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ
КВАЛІФІКАЦІЙНИХ
КОМІСІЙ СУДДІВ
Стаття 77.
Повноваження кваліфікаційної
комісії суддів
1. Кваліфікаційна
комісія суддів:
1) перевіряє відповідність кандидатів у судді вимогам,
встановле-
ним законом, проводить їх кваліфікаційне атестування і дає висно-
вок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який
пропонується на посаду судді; дає висновки про звільнення з посади
судді;
2) проводить кваліфікаційну атестацію суддів відповідних
судів і присвоює суддям кваліфікаційні класи (не вище другого);
3) розглядає звернення та подання про дисциплінарну
відповідальність суддів місцевих судів, проводить пов'язані з цим службові
перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарне провадження і вирішує
питання про дисциплінарну відповідальність судді;
4) припиняє перебування у відставці суддів місцевих
судів;
5) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Кваліфікаційна комісія суддів має право для здійснення
своїх
повноважень витребовувати та одержувати необхідну інформацію
від голів судів, підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, а також громадян та їх об'єднань. Посадові особи,
які безпідставно відмовляють у наданні інформації чи ухиляються від її надання,
несуть передбачену законом відповідальність.
Стаття 78.
Організація роботи
кваліфікаційної комісії суддів
1. Кваліфікаційна комісія суддів обирає зі свого складу
відкритим або таємним голосуванням голову комісії, його заступника та секретаря
комісії. Обраним головою комісії
вважається кандидат, який одержав більшість голосів від загального складу
комісії. Заступник голови комісії та секретар обираються більшістю від
присутніх на засіданні членів комісії.
2. Голова кваліфікаційної комісії суддів організовує
роботу комісії, розподіляє обов'язки між членами комісії, скликає засідання комісії
та головує на них, несе відповідальність за організацію діловодства комісії.
3. Обов'язки голови кваліфікаційної комісії у разі його
відсутності виконує заступник голови комісії, а за відсутності заступника —
секретар комісії.
Стаття 79.
Засідання кваліфікаційної комісії
суддів
1.
Кваліфікаційна
комісія суддів проводить свої засідання в міру необхідності, але не пізніше як
у двомісячний термін після надходження до комісії відповідної заяви чи
подання. 2.
Підготовку
засідань кваліфікаційної комісії суддів забезпечує голова комісії або, за
дорученням голови, секретар комісії. Голова кваліфікаційної комісії визначає
час і місце проведення засідання комісії, перелік питань, що виносяться на засідання,
і не пізніше як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої
має розглядатися питання, суб'єктів подання, а також друковані засоби масової
інформації відповідної місцевої ради.
3.
Засідання
кваліфікаційної комісії суддів є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш
як дві третини її складу. 4.
Засідання
кваліфікаційної комісії суддів проводяться відкрито і гласно, крім випадків,
коли комісія приймає інше рішення.
5.
Засідання
кваліфікаційної комісії суддів веде її голова, а у разі його відсутності —
заступник або секретар комісії. На засідання комісії можуть бути запрошені
особи, присутність яких комісія визнає необхідною.
6. Розгляд
питань, що підлягають вирішенню на засіданні кваліфікаційної комісії суддів,
здійснюється в порядку, встановленому регламентом роботи кваліфікаційної
комісії суддів, прийнятим комісією відповідно до Типового регламенту роботи
кваліфікаційної комісії суддів, затвердженого Головою Верховного Суду України
за погодженням з Радою суддів України та Міністерством юстиції України.
Стаття 80. Права члена кваліфікаційної комісії суддів
Член кваліфікаційної комісії суддів має право:
1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд
комісії, брати участь у їх дослідженні та перевірці;
2) заявляти клопотання, наводити свої мотиви та
міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
3) вносити пропозиції щодо проекту рішення комісії з
будь-яких питань та голосувати за або проти того чи іншого рішення;
4) підписувати рішення комісії;
5) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення
кваліфікаційної комісії суддів, яка має бути додана до рішення.
Стаття 81. Відвід члена кваліфікаційної комісії суддів 1. Член кваліфікаційної комісії суддів не може брати
участь у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу
(самовідводу), якщо будуть установлені обставини, які викликають сумнів у його
неупередженості. За наявності таких обставин член комісії повинен заявити
самовідвід. З таких же підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо
яких або за поданням яких розглядається питання.
2. Відвід повинен бути вмотивованим і поданим до початку
розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я комісії. Головуючий на
засіданні зобов'язаний ознайомити з заявою про відвід члена комісії, якому
заявлено відвід.
3. Рішення про відвід (самовідвід) члена комісії
приймається більшістю голосів членів комісії, які беруть участь у засіданні,
за відсутності члена комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
Стаття 82. Прийняття рішення кваліфікаційної комісії суддів
1. Рішення кваліфікаційної
комісії суддів приймається більшістю голосів членів комісії, які беруть участь
у засіданні. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої
вирішується питання,
і запрошених осіб.
2. При розгляді питання щодо судді, який є членом
кваліфікаційної комісії суддів, останній не може брати участь у його
обговоренні та голосуванні.
3. Рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів
викладається в письмовій формі. У рішенні (висновку) зазначаються дата і місце
прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого
рішення. Рішення (висновок) підписується головуючим і членами комісії, які
брали участь у засіданні.
4. За наявності окремої думки, вона викладається членом
комісії у письмовій формі і приєднується до справи, про що головуючий повідомляє
на засіданні, але зміст думки оголошенню в засіданні не підлягає.
5. Копія рішення (висновку) кваліфікаційної комісії
суддів протягом семи днів надсилається особі, за поданням якої вирішувалося
питання, та особі, щодо якої вирішувалося питання.
Стаття 83. Оскарження рішення кваліфікаційної комісії суддів
Особа, стосовно якої прийнято
рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої
вирішувалося питання, у разі незгоди з цим рішенням мають право оскаржити його
в порядку і строки, передбачені цим Законом.
Стаття 84. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України
1. Вища
кваліфікаційна комісія суддів України:
1) дає висновок про можливість обрання суддів Верховного
Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та
суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених
суддів з посади;
2) перевіряє додержання кандидатами на посади суддів,
зазначених у пункті 1 цієї статті, а також суддями цих судів вимог Конституції
України (254к/96-ВР) та законів щодо їх статусу;
3) відповідно до цього Закону проводить атестацію суддів Верховного
Суду України, суддів вищих
спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України і
присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи; 4) розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність
суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів; проводить
пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарні
провадження та вирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів
зазначених судів;
5) розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних
комісій суддів;
6) дає дозвіл на складання та приймає повторний
(додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею
безстроково;
7) припиняє
перебування у відставці судді (крім суддів місцевих
судів);
8) здійснює
інші повноваження, передбачені законом.
2.
Вища
кваліфікаційна комісія суддів України за результатами розгляду скарги має право
залишити рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів без змін, змінити
рішення (висновок) або скасувати рішення і припинити провадження у дисциплінарній
справі. 3.
Порядок
роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається її
Регламентом, прийнятим відповідно до Типового регламенту роботи кваліфікаційної
комісії суддів більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України.
Стаття 85. Оскарження
рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
може бути оскаржено
до суду лише у випадках, передбачених цим Законом. 2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, передбачене пунктом
4 частини першої статті 84 цього Закону, може бути оскаржено суддею до Вищої
ради юстиції в порядку, передбаченому цим Законом та законом про Вищу раду
юстиції.
Стаття 86. Забезпечення
діяльності кваліфікаційних комісій суддів
1.
Організаційне
забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів і Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України та їх фінансування здійснює державна судова
адміністрація.
2.
Для організаційного
забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та
кваліфікаційних комісій спеціалізованих судів може створюватися секретаріат
відповідної комісії. Організаційне забезпечення діяльності інших
кваліфікаційних комісій суддів здійснюють відповідні територіальні управління
державної судової адміністрації.
Глава 13
КВАЛІФІКАЦІЙНА АТЕСТАЦІЯ
Стаття 87. Завдання
та підстави кваліфікаційної атестації 1. Кваліфікаційна атестація проводиться кваліфікаційними
комі-
сіями і полягає в оцінці професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті
комісією рішення щодо присвоєння судді
відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для зайняття по-
сади судді, в тому числі у суді
вищого рівня.
2. Підставами
для призначення кваліфікаційної атестації судді є:
1) вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу
судді, призначеного на посаду вперше;
2) закінчення встановленого законом строку перебування
судді у відповідному кваліфікаційному класі; 3) зайняття суддею посади в суді вищого рівня;
4) подання про дострокове присвоєння судді
кваліфікаційного класу, про присвоєння більш високого кваліфікаційного класу,
заява судді про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня;
5) рішення про застосування до судді дисциплінарного
стягнення;
6) заява судді про поновлення кваліфікаційного класу.
Стаття 88. Кваліфікаційні класи суддів
1.
Залежно
від рівня професійних знань, посади, стажу та досвіду роботи встановлюється
шість кваліфікаційних класів судді: вищий, перший, другий, третій, четвертий і
п' ятий класи.
2. Кваліфікаційні класи присвоюються:
суддям
Верховного Суду України — вищий і перший кваліфікаційні класи;
суддям
вищих спеціалізованих судів — вищий, перший і другий кваліфікаційні класи;
суддям Касаційного суду України — перший і другий
кваліфікаційні класи;
суддям апеляційних судів — перший, другий і третій кваліфікаційні класи;
суддям місцевих судів — другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні
класи.
Стаття 89. Строки перебування судді у кваліфікаційному класі
1.
Особи,
вперше призначені на посаду судді, проходять кваліфікаційну атестацію не
пізніше шести місяців з дня призначення.
2.
Мінімальний
строк перебування судді у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння
наступного кваліфікаційного класу, становить: у п'ятому і четвертому класах — три роки, у третьому і другому класах — п'ять років. Строк перебування судді у першому
кваліфікаційному класі не обмежується.
4.
З
урахуванням рівня кваліфікації судді допускається дострокове присвоєння
чергового кваліфікаційного класу.
5.
З
урахуванням досвіду роботи та професійного рівня судді допускається підвищення
кваліфікаційного класу без додержання встановленої послідовності, але не більш
як на два кваліфікаційні класи.
6.
Пониження
кваліфікаційного класу судді допускається лише в порядку дисциплінарного
стягнення і не більш як на один клас.
7.
Суддя позбавляється
кваліфікаційного класу в разі його звільнення з посади з підстав, зазначених у
пунктах 5, 6 частини
п'ятої статті 126 Конституції України (254к/96-ВР), в порядку, встановленому
законом про статус суддів.
Стаття 90. Порядок і форми проведення кваліфікаційної атестації
1.
Чергова
кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня
закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі.
Дострокова кваліфікаційна атестація судді може бути проведена не раніше як
через два роки з дня останньої його атестації.
2.
Позачергова
кваліфікаційна атестація суддів призначається безпосередньо при готовності
кваліфікаційної комісії суддів розглянути відповідне звернення, але не пізніше
двох місяців з дня його надходження. 3.
На суддю,
що підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає
характеристику, в якій відображаються ділові та моральні якості судді, дається
оцінка його професійної діяльності. До характеристики може бути додано рішення
зборів суддів суду, в якому працює суддя.
4.
Характеристику
на голову суду для кваліфікаційної атестації складає голова відповідного суду
вищого рівня. До характеристики має бути додано рішення зборів суддів даного
суду.
5.
Суддя має
бути ознайомлений з характеристикою і одержати її копію не пізніше як за
п'ятнадцять днів до проведення кваліфікаційної атестації.
6. Кваліфікаційна атестація
проводиться у присутності судді,
який атестується. У розгляді питання про атестацію судді можуть
брати участь голова суду, який склав характеристику судді, а також
представники відповідного органу суддівського самоврядування за
дорученням.
7. У разі неприбуття судді з поважних причин на засідання
кваліфікаційної комісії він може бути атестований заочно, якщо комісія визнає
це можливим і за умови, що питання атестації не пов'язане з дисциплінарним
провадженням.
8. Кваліфікаційна атестація проводиться у формі
кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного
(додаткового) іспиту.
Стаття 91. Кваліфікаційний іспит
1.
Кваліфікаційний
іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для
призначення на посаду судді вперше.
2. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні знань та
рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати
правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. 3.
Після
виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і поставлених йому
запитань в усній формі кваліфікаційна комісія залежно від результатів
кваліфікаційного іспиту дає висновок про складення іспиту і підготовленість
кандидата до судової роботи та рекомендацію для призначення його на посаду
судді або вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Хід
складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як
офіційні документи. Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні
протягом трьох років.
4. Кваліфікаційний іспит складають також особи, з часу
звільнення яких з посади судді минуло більше п'яти років.
5. Особи, які склали кваліфікаційний іспит, але не
рекомендовані кандидатами у професійні судді за браком вакантних посад, враховуються
кваліфікаційною комісією як кандидати на наступні вакантні посади протягом
трьох років, якщо за цей час вони не відкличуть свою заяву.
6. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, може
бути допущена до
його складання повторно не раніше як через рік. Документи, передбачені
процедурою добору кандидатів для призначення на посаду судді, перед складанням
кваліфікаційного іспиту повторно готуються з урахуванням інформації щодо особи
кандидата за період, що минув з часу першого кваліфікаційного іспиту.
7. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно,
може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніше як
через два роки.
Стаття 92. Кваліфікаційна співбесіда
1.
Кваліфікаційна
співбесіда полягає у перевірці знань професійного судді, встановленні рівня
кваліфікаційної підготовленості судді, його здатності підвищувати свій фаховий
рівень і здійснювати правосуддя, в тому числі у судах більш високого рівня.
2.
Кваліфікаційна
співбесіда з суддею, який претендує на присвоєння кваліфікаційного класу
вперше, стосується фахової орієнтації цього судді в судовій роботі та засвоєння
ним початкових навичок судді.
3.
Кваліфікаційна
співбесіда проводиться в усній формі щодо положень основних галузей права з
одночасним дослідженням матеріалів, що стосуються фактичного здійснення суддею
правосуддя і виконання ним посадових обов'язків.
4.
Кваліфікаційна
співбесіда з суддею, який претендує на дострокове присвоєння кваліфікаційного
класу, стосується питань підвищення суддею свого кваліфікаційного рівня,
методів та форм удосконалення судочинства, засвоєння суддівських навичок.
5.
Кваліфікаційна
співбесіда з суддею, який претендує на присвоєння більш високого
кваліфікаційного класу, стосується значних успіхів, досягнутих суддею у
виконанні своїх обов'язків, характеру та складності справ, які розглядає суддя,
аналізу судової практики в межах його спеціалізації та пропозицій щодо її
удосконалення.
6.
Кваліфікаційна
співбесіда з суддею, який претендує на зайняття посади у суді вищого рівня,
стосується знань у галузі законодавства, судової практики і правової аналітики,
рівень яких є достатнім для забезпечення належного виконання суддею повноважень
у суді вищого рівня.
7.
Кваліфікаційна
співбесіда з суддею, який претендує на обрання безстроково, стосується оцінки
його діяльності на посаді судді впродовж п' ятирічного строку, рівня
вдосконалення професійної підготовки та інших обставин, пов' язаних з
наступною судовою діяльністю. дальше 4-5
|