О

Обман — подання неправдивих відомос­тей або навмисне замовчування тих чи інших обставин, повідомлення про які, згідно з чин­ним законодавством, є обов' язковим.

Обвинувачений — особа, стосовно якої є достатньо доказів, що вказують на вчинення 54 нею злочину. На цій підставі слідчим або осо­бою, яка провадить дізнання, виноситься по­станова про притягнення цієї особи до участі у справі як обвинуваченого (ст. 131 КПК).

Обвинувальний висновок — процесуаль­ний документ, у якому слідчий підбиває під­сумок попереднього розслідування у справі і формулює обвинувачення певної особи у вчиненні злочину з наведенням конкретних доказів. Якщо у справі є кілька обвинуваче­них, то складається один спільний О. в. з чіт­ким визначенням ролі кожного у вчиненні злочину (ст. 223 КПК).

Об'єднання громадян — добровільне гро­мадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації гро­мадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян визнається політичною партією або громадською організацією (ст. 1 Закону України "Про об'єднання громадян").

Об'єктивне право — нормативний регуля­тор, який є системою загальнообов' язкових, формально визначених норм, що слугують критерієм правомірності чи неправомірності поведінки особи, тією юридичною основою, на базі якої визначається практикою наяв­ність чи відсутність у особи юридичних прав і обов' язків.

Обмежена (конституційна) монархія —

різновид монархічної форми правління, при якій влада монарха обмежується компетен­цією інших державних органів.

Обтяжуючі обставини — чітко визначені кримінальним законом фактори, які підви­щують суспільну небезпеку злочину та особи, котра його вчинила. Наприклад: вчинення злочину особою, яка раніше скоїла якийсь злочин, заподіяння злочином тяжких на­слідків, підмова або залучення неповнолітніх до вчинення злочину, вчинення злочину з особливою жорстокістю або знущання з по­терпілого, вчинення злочину особою, яка пе­ребувала у стані сп'яніння, тощо (див. ст.67 ККУ).

Обшук — дії, що провадяться у випадку, коли слідчий має достатні підстави вважати, що знаряддя вчинення злочину, речі й цін­ності, набуті злочинним шляхом, які мають значення для встановлення істини у справі, заховані у певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи, а також, коли він має дос­татні дані про те, що в певному приміщенні або місці переховуються особи, які вчинили злочин. О. здійснюється згідно з постановою слідчого і з санкції прокурора (ст. 177 КПК).

Об'єкт злочину — суспільні відносини, проти яких спрямовано злочин.

Об'єкт правовідношення — певне особисте або соціальне благо, для здобуття і викорис­тання якого встановлюються взаємні юри­дичні права та обов' язки суб' єктів.

Об'єктивність розслідування — принцип кримінально-процесуального права, що по­лягає у встановленні повної істини у провад­женій справі з урахуванням усіх обставин, які викривають як звинуваченого, так і тих, що свідчать на його користь. Ніхто при цьому не вправі домагатися показань шляхом насиль­ства, погроз, а також примушувати обвину­ваченого доказувати свою невинність (ст. 22КПК).

ООН (Організація Об'єднаних Націй — міжнародна організація, створена за ініціати­вою учасників антигітлерівської коаліції на основі добровільного об' єднання зусиль суверенних держав з метою підтримання і зміцнення міжнародного миру, безпеки, роз­витку співпраці між ними. Діє на підставі сво­го Статуту. Заснували ООН 51 держава, у т.ч. Україна. Головними органами ООН є Гене­ральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна рада, Міжнародний суд і Секре­таріат.

Опіка — правова форма захисту особис­тих і майнових інтересів неповнолітніх, які не досягли 15 років, та громадян, визнаних су­дом недієздатними внаслідок душевної хво­роби або недоумства.

Опікун — особа, на яку покладено безпо­середнє здійснення опіки, законний представ­ник підопічного.

Органи дізнання — державні органи, яким відповідно до чинного законодавства надано повноваження провадити оперативно-пошу­кові і в окремих випадках невідкладні слідчі дії. До них належать: міліція, органи безпеки у справах, віднесених законом до їхнього відання, командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ (у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов' я-заними під час проходження ними зборів, а та­кож у справах про злочини, вчинені робітни­ками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з' єднання, ус­танови), митні органи, начальники виправно-трудових установ тощо.

Організатор злочину — особа, яка органі­зувала скоєння злочину або керувала його скоєнням (ст. 27 ч. 3 КК).

Орган держави — складова частина апара­ту держави і структурно організований ко­лектив державних службовців (або один службовець), наділений владними повнова­женнями та необхідними засобами для вико­нання певних завдань і функцій держави.

Оскарження — встановлений процесуаль­ний порядок подання скарг учасниками про­цесу на рішення, постанови, ухвали і вироки суду.

Основні права людини — певні можли­вості людини, необхідні для її існування та розвитку у конкретно-історичних умовах. Визначаються досягнутим економічним, духовним, соціальним рівнями розвитку люд­ства. Мають бути загальними і рівними для кожної людини.

Особисті немайнові права — цивільні пра­ва особи, об'єктом яких є блага, що позбав­лені майнового змісту, проте нерозривно по-в' язані з суб' єктом права, визнані державою та потребують правової охорони (ім' я, автор­ське ім'я, честь і гідність, життя і здоров'я, ті­лесна недоторканість тощо).

Осудність — нормальний стан психічно здорової людини, що виражається у здат­ності усвідомлювати свої дії та керувати ними (ст. 19 КК).

Охорона праці — система правових, соці­ально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямо­ваних на збереження здоров' я і працездат­ності людини в процесі праці.

Очна ставка — одночасний допит двох, раніше допитаних, осіб, що давали істотно суперечливі показання, з метою усунення цих протиріч (ст. 172 КПК).

П

Парламент — виборчий законодавчий орган держави.

Парламентська монархія — державний лад, при якому глава держави — монарх — не може прямо впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парла­ментом і підзвітний лише йому (Великобри­танія, Данія, Швеція, Японія).

Парламентська республіка — державний лад, при якому голова держави — президент не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний виключно йому (Італія, ФРН).

Патріархальна теорія — теорія, за якою держава створилася безпосередньо з сім' ї, що розрослася, а влада глави держави — з влади батька над членами сім' ї.

Пеня — різновид неустойки; грошова сума, яка стягується з боржника на користь кредитора в разі невиконання або неналеж­ного виконання першим зобов'язання, зокре­ма в разі прострочки виконання договірних зобов' язань.

Переваги — особливі гарантії, що створю­ють специфічний правовий статус для конк­ретних осіб, визначених законом.

Передача на поруки — одна з форм звільнення від кримінальної відповідаль­ності, що застосовується судом, прокурором, слідчим і органом дізнання (за згодою проку­рора) за заявою громадської організації або трудового колективу, якщо злочин і особа, яка його вчинила, не становлять великої сус­пільної небезпеки (ст. 47 КК).

Підгалузь права — окрема частина галузі права, що об'єднує норми й інститути, які ре­гулюють спеціальні види суспільних відносин.

Підзаконні нормативно-правові акти — нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання (нормативні ука­зи Президента України; постанови і декрети Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим; інструкції, вка­зівки та нормативні накази керівників держав­них комітетів, відомств України й адмініст­рацій підлеглих їм підприємств, установ, організацій; загальнообов'язкові рішення місцевих Рад народних депутатів; нормативні рішення виконавчих комітетів місцевих Рад; розпорядження представників Президента).

Пільги — встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги, що надаються особі (або групі осіб) порівняно з іншими громадянами.

Пільги неповнолітнім — особливі права і переваги в галузі охорони праці, робочого часу, відпочинку та деяких інших умов пра­ці, що надаються особам, які не досягли 18 років.

Переконання і примус — методи держав­ного управління, які застосовуються для підтримання суспільної дисципліни, забезпе­чення і охорони законності, спрямування по­ведінки окремих громадян і колективів на дотримання встановлених у цьому суспіль­стві норм. Основним є метод переконання.

Переслідування за критику — умисне ущемлення службовою особою прав та інте­ресів громадян, що охороняються законом, пов' язане з наступним переслідуванням критикуючого. Переслідування за критичні виступи або зауваження, що містяться у скар­гах, пропозиціях, заявах громадян, карається законом.

Підозрюваний — особа, затримана за пі­дозрою у скоєнні злочину; особа, стосовно якої застосовано запобіжний захід до вине­сення постанови про притягнення її як обви­нуваченого.

Підсудний — особа, яка була притягнута до участі у справі як обвинувачена після від­дання її до суду.

Повноваження власника — полягає у при­належності власникові прав володіння, кори­стування і розпорядження майном у межах, встановлених законодавством (ст. 317 ЦК).

Подвійне громадянство — перебування особи одночасно у громадянстві двох дер­жав. Перебуваючи на території однієї з дер­жав, вона повністю підпорядковується її за­конам. Законодавство України допускає под­війне громадянство на підставі двосторонніх міжнародних договорів (ст. 1 Закону "Про громадянство України").

Подія — різновид юридичних фактів, які виникають незалежно від волі суб' єктів пра­вовідносин.

Позбавлення батьківських прав — позбав­лення у судовому порядку права батьків на виховання дітей.