Абсолютна монархія — форма правління, у якій верховна влада зосереджена
одноособово в руках глави держави (монарха).
Автономія
— право самостійного управління,
розв'язання державних питань певною частиною держави, яке закріплене у
загальнодержавній конституції та правових актах автономної одиниці.
Авторське
право — цивільно-правовий
інститут, що являє собою систему юридичних норм, які регулюють немайнові і
майнові правовідносини, пов'язані зі створенням і використанням наукових
винаходів, творів літератури та мистецтва.
Адвокатура
— добровільне об'єднання громадян,
які займаються адвокатською діяльністю. Метою об'єднання є надання юридичної
допомоги фізичним та юридичним особам, консультування з правових питань,
складання скарг, довідок, заяв та інших документів правового характеру,
представництво в суді, арбітражі та інших державних органах по цивільних
справах і справах з адміністративних правопорушень, участь у попередньому
слідстві і суді з кримінальних справ у якості захисника, представника потерпілого,
цивільного позивача чи цивільного відповідача (ст. 1 Закону України "Про
адвокатуру").
Адміністративний
арешт — короткочасне позбавлення
волі правопорушника, пов'язане з примусовим утриманням його упродовж
встановленого законом часу у спеціальних приміщеннях органів внутрішніх справ.
Адміністративна
відповідальність — вид
юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила
адміністративний проступок, певного заходу — адміністративного стягнення.
Адміністративне
правопорушення (проступок) —
протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний або
громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений
порядок управління, і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність
(ст. 9 КАП).
Адміністративно-попереджувальні
заходи — дії державних органів,
спрямовані на попередження правопорушень, ухилень від виконання юридичних чи
інших обов'язків, забезпечення суспільної безпеки.
Акти
громадянського стану — факти
народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення
батьківства, а також зміни імені, по-батькові та прізвища (ст. 1 Закону
"Про органи реєстрації актів громадянського стану").
Акціонерне
товариство —
комерційне, фінансове чи виробниче об' єднання, що має статутний фонд, поділений
на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе
відповідальність за зобов' язаннями лише майном товариства (ст. 24 Закону України "Про
господарські товариства").
Алібі — (від лат. аїШ
— де-небудь в іншому місці) —
доказ невинності особи в злочині, оскільки вона в момент його вчинення перебувала
в іншому місці. Обов'язки перевірки алібі лежать на слідчих органах,
прокуратурі
і суді.
Аліменти — грошове утримання, яке у встановлених законом
випадках одні особи зобов'язані надавати іншим (в силу шлюбу, доведеного
батьківства тощо) у розмірі, передбаченому законом.
Амністія — повне або часткове звільнення від покарання та його
правових наслідків і пом' якшення покарання певної категорії осіб, засуджених
судом, припинення порушеного кримінального переслідування, а також зняття судимості
з осіб, які відбули покарання або звільнені від покарання. Амністія
здійснюється Указом Президента України (ст. 86 КК).
Аналогія
закону — вирішення
конкретної юридичної справи на підставі норми права, яка регулює аналогічний
випадок.
Аналогія
права — застосування
загальних принципів права (галузей, інститутів), якщо в законодавстві немає
спеціальних або подібних норм, розрахованих на врегулювання таких же
відносин.
Апарат
держави — система
всіх державних органів, які здійснюють її завдання і виконують певні функції.
Апартеїд — доведена до крайньої межі тотальна
расова дискримінація, яку
здійснює державна влада шляхом прийняття та застосування законів, розпоряджень
та інших офіційних методів і засобів.
Арешт
(взяття під варту) — запобіжний захід, що застосовується у справах про
злочин, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на
строк від одного до шести місяців (ст. 60 КК).
Аристократична
республіка — республіка,
де формальне право брати участь у виборах вищих органів влади належить лише
вищим верствам населення.
Бандитизм —
організація озброєних груп з метою нападу на державні, громадські установи,
підприємства чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному
нею нападі (ст. 257 КК).
Бездіяльність —
злочинна, суспільно-небезпечна, усвідомлена, вольова, пасивна поведінка
особи, тобто невиконання особою покладеного на неї обов'язку діяти певним чином
під загрозою кримінальної відповідальності.
Безпосередність
судового розгляду полягає в
обов'язку суду при розгляді справи особисто й безпосередньо дослідити всі
докази у справі, що розглядається (ст. 257 КПК).
Безпосередня демократія — сукупність форм прямого волевиявлення громадян у питаннях
державного і суспільного життя; безпосереднє здійснення волі громадян в окремих
галузях управління державою і суспільством.
Боржник
— юридична особа чи громадянин,
який згідно взятих зобов'язань має вчинити на користь іншої сторони — кредитора
— передбачені попередньою угодою
дії (передачу майна, виплату грошей, виконання робіт за домовленістю тощо). У
деяких випадках боржник за своїм зобов'язанням має утриматися від дій.
Браконьєрство
— незаконне полювання, яке
здійснюється у заборонений час, у недо-зволених місцях, забороненими методами і
способами (ст. 248 КК).
Бродяжництво
— спосіб паразитичного
існування, який полягає у переміщенні протягом тривалого часу з одного
населеного пункту до
іншого або в межах одного міста особи, що не має постійного місця проживання або залишила
його та існує на нетрудові доходи.
Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів
для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами
державної влади, державними
установами і організаціями та органами місцевого самоврядування протягом
бюджетного періоду.
Валютні операції — купівля, продаж, обмін чи використання в якості засобу
платежу або
застави іноземної валюти, використання платіжних документів в іноземній валюті,
обмін національної грошової одиниці з метою перетворення її вартості на
вартість іноземної валюти. В. о. регулюються національним законодавством і
міжнародними договорами.
Васалітет
— система взаємовідносин між
феодалами, за якої сеньйор (більший васал) мав зверхність, що визнавалася
феодалом меншим (васалом). Васал мав щодо сеньйора низку військових, майнових,
політичних, правових обов'язків.
Верховна
Рада — єдиний орган законодавчої
влади в Україні, виразник суверенітету нації.
Вибори — визначений Конституцією України спосіб формування представницьких
органів законодавчої влади та самоврядування.
Виборча
дільниця — встановлене законом
формування для проведення виборів, голосування і підрахунку голосів на
визначеній території.
Виборча
комісія — встановлений виборчим
законом орган, що утворюється для організації та проведення виборів депутатів
різного рівня в Україні (від Центральної виборчої комісії до окружної та
дільничної). Склад, порядок роботи та компетенції виборчої комісії формуються
згідно з вимогами виборчого закону.
Виборчий
корпус — усі
громадяни держави, які користуються виборчим правом.
Виборчий
округ — встановлене
законом формування для проведення виборчої кампанії. Виборчі округи
утворюються Центральною виборчою
комісією чи відповідною Радою народних депутатів з урахуванням адміністративно-територіальних
меж і приблизно рівною кількістю виборців.
Виборче
право — система правових норм,
що регулюють порядок утворення в Україні органів законодавчої влади, обрання президента,
органів місцевого самоврядування
та взаємовідносин між виборцями і виборчими органами.
Виборча
система — система
суспільних відносин, що існують у сфері формування складу представницьких
органів шляхом виборів. Основні види виборчих систем — мажоритарна, пропорційна, змішана. Види покарань у кримінальному праві: 1) основне — позбавлення волі, виправні роботи без позбавлення
волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю,
штраф, громадська догана. До військовослужбовців строкової служби може
застосовуватися таке покарання як направлення до дисциплінарного батальйону.
2) додаткове
— конфіскація
майна, позбавлення військового або спеціального звання, позбавлення
батьківських прав.
Позбавлення
права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та штраф можуть застосовуватися
не лише як основні, а й як додаткові покарання.
Виключне
право — право, що
належить лише певній, визначеній законом фізичній або юридичній особі, у
зв'язку з чим виключається можливість здійснення відповідного права будь-ким
іншим.
Виконавча
влада — організація
держав-новладної виконавчо-розпорядчої, підзакон-ної діяльності спеціально
створеним апаратом для практичного здійснення завдань держави у
господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях.
Виконавець
злочину — особа,
яка безпосередньо вчинила злочин.
Виконавчо-розпорядча
діяльність — діяльність
органів виконавчої влади, спрямована на реалізацію законів, актів законодавчої
влади.
Вимагання
— вимога передачі індивідуального
майна громадян чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру
під погрозою насильства над
потерпілим або його близькими, розголошення відомостей, що ганьблять особу чи
її близьких, пошкодження чи знищення їхнього майна (ст. 189 КК).
Вимушений
прогул — час, протягом якого працівник
не зі своєї вини був позбавлений можливості працювати.
Вина — психічне ставлення суб'єкта права до здійснюваних
ним діянь (бездіяльності) та їх наслідків, виражене у формі умислу або
необережності.
Виправні
роботи — призначаються без
позбавлення волі на строк від двох місяців до двох років. Відбуваються
відповідно до вироку суду за місцем роботи засудженого, або в інших місцях, що
визначаються органами, які відають виконанням виправних робіт, але в районі
проживання засудженого. Із заробітку засудженого до виправних робіт здійснюються
відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, але не
більше 20 відсотків (ст. 57 КК).
Виправдувальний
вирок — постановляється у
випадках, коли не встановлено події злочину, якщо в діянні підсудного немає
складу злочину або коли не доведена участь підсудного у його вчиненні.
Виправно-трудова
колонія — основний вид
виправно-трудових установ, де відбувають покарання у вигляді позбавлення волі
повнолітні засуджені, яким суд визначив відбування покарання у
виправно-трудовій колонії конкретного виду режиму.
Випробувальний
строк — певний термін, який
встановлюється за участю сторін у межах закону при прийнятті на роботу особи з метою
перевірки відповідності
працівника роботі, яка йому доручається. Див. "Попереднє
випробування".
Вирок — рішення, винесене судом у результаті судового
розгляду кримінальної справи, яке встановлює винність чи невинність
підсудного, міру покарання, а також інші правові наслідки визнання винності чи
невинності підсудного.
Вислуга
років — тривалість трудової
діяльності окремих категорій громадян, зайнятих на роботах, виконання яких
тягне за собою втрату професійної придатності або працездатності до
встановленої законом межі, що дає право на пенсію за віком.
Вихідна
допомога — грошова сума, яка
сплачується у передбачених законодавством випадках в разі припинення трудового договору
з незалежних від працівника
обставин.
Відкриття спадщини — виникнення спадкового правовідношення при
встановленні певних юридичних фактів (смерть громадянина, оголошення особи
померлою, внаслідок безвісної відсутності) (ст. 1220 ЦК).
Військові
злочини — передбачені Кримінальним
кодексом України злочини проти встановленого порядку несення військової служби,
вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження
ними дійсної служби, навчальних або перевірочних зборів.
Відповідальність
неповнолітніх — встановлена
законодавством України юридична відповідальність молодих людей, які не до-сягли
18 років, за вчинені ними правопорушення.
Відповідальність
цивільна — майнова відповідальність
фізичної чи юридичної особи, що виникає внаслідок її неправомірних дій,
невиконання договірних зобов'язань, заподіяння майнової чи особистої шкоди, а
також у випадках позадоговірної відповідальності.
Відпустка
— один із видів відпочинку, що
надається працівникові на встановлений законодавством термін. На час відпустки
за працівником зберігаються його місце роботи, посада і середньомісячний
заробіток.
Відрахування
із заробітної плати — грошові
суми, які вираховуються із заробітної плати у випадках, передбачених трудовим
законодавством.
Відшкодування
збитків — форма цивільної
відповідальності за порушення зобов' язань. Відрізняється від поняття
"відшкодування шкоди" тим, що в цьому випадку боржник відшкодовує
кредиторові збитки, які виникли у разі невиконання або неналежного виконання
першим своїх зобов' язань.
Відшкодування
шкоди — цивільно-правова
відповідальність згідно із зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяної
шкоди (гл. 82
ЦК).
Внутрішній
трудовий розпорядок — система
врегульованих нормами права
відносин, що складаються на конкретному підприємстві в процесі виконання
трудових обов' язків.
Втягнення
неповнолітніх у злочинну діяльність —
умисні дії дорослої особи, пов' язані з безпосереднім психічним чи фізичним
впливом на неповнолітнього, вчинені з метою викликати в нього прагнення взяти
участь в одному чи
кількох злочинах.
Відкликання
депутата — передбачений
Конституцією та законами України процес дострокового припинення депутатських
повноважень члена Верховної Ради, органів самоврядування за рішенням більшості
виборців.
Власність
— історично зумовлена
суспільна форма володіння матеріальними та нематеріальними благами, яка
виражає суспільні та виробничі взаємовідносини між людьми в процесі суспільного
виробництва, розподілу, обміну та споживання.
Власник — громадянин або юридична особа, якому належить право
володіння, користування і розпорядження майном у межах,
визначених законом.
Володіння
— фактичне, законне або протиправне
перебування майна у конкретної фізичної або юридичної особи.